Рішення № 44161608, 24.04.2015, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/261/15-ц

2/530/196/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

24.04.2015 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем'янченка С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 01.10.2009 року, відповідач ОСОБА_2, за письмовою розпискою позичила у ОСОБА_1 25000 доларів США, які зобов"язалася повернути до 01.10.2012 року. 30.09.2012 року нею була написана інша розписка в якій ОСОБА_2 зобов"язалася повернути борг до 01.10.2014 року. Однак, свого зобов"язання відповідач не виконала і гроші позивачу не повернула. У зв"язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за позикою, що на час складання та подання позовної заяви становить 647950 грн.00 коп., згідно офіційного курсу валют, а також: 304792 грн.05 коп. - інфляційних втрат за весь час прострочення, 104595,10 грн. - три проценти річних від простроченої суми виконання боргового зобов"язання та 679868 грн.19 коп. проценти від суми позики,а всього 1737205 грн. 34 коп.

В судове засідання сторони не з'явились від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у його відсутність позов визнала.

Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.197 ЦПК України.

Суд, прийнявши до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 в борг 25000 доларів США які зобов'язалася повернути останньому до 01.10.2012 року, що підтверджується борговою розпискою (а.с.10). У зв"язку з скрутним матеріальним становищем ОСОБА_2 іншою розпискою зобов'язалася повернути ОСОБА_1 борг до 01.10.2014 року та відсотки за весь період несвоєчасного поверненя боргу ( а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.2 ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК).

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору складають умови /пункти/ взаємно визначені сторонами і погоджені ними, і умови, що є обов'язковими у відповідності до актів цивільного законодавства.

Таким чином законом встановлено, що обов"язковим для виконання є ті умови-пункти договору, що взаємно обумовлені та погоджені сторонами та умови, що є обов"язковими для виконання у відповідності до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідач умови договору порушила і станом на день подачі даної позовної заяви заборгувала позивачу: суму позики з урахуванням інфляційних витрат за користування коштами - 679868 грн.19 коп.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов,язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України /ст. 1050 ЦК України/.

А у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Самі договори позики позичальник (відповідач) не оспорював і не оспорює, в установленому законом порядку договори позики недійсними не визнані. З урахуванням викладеного, положень ст. 59 ЦПК України, передача коштів позивачем саме в борг відповідачу підтверджується укладеним договором позики.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2009 року відповідач ОСОБА_2, за письмовою розпискою отримала від позивача у позику гроші в сумі 25000 доларів США, які зобов"язалася повернути йому 01.10.2014 року (а.с.10,11). Однак, свого зобов»язання відповідач не виконала і вказану суму грошей, позивачеві не повернула. Оскільки відповідач не виконав свого зобов"язання за письмовим договором позики, що підтверджуються, відповідними та належними доказами, то суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача суму боргу за даним договором, яка на час складання та пред"явлення позову відповідно до офіційного курсу валют, складає 647950 грн.00 коп., а також 304792 грн.05 коп. - інфляційних втрат за весь час прострочення та 104595,10 грн. - три проценти річних від простроченої суми виконання боргового зобов"язання,та 679868 грн.19 коп. проценти від суми позики,а всього 1737205 грн.34 коп. (а.с.5-8).

Таким чином, законом вказана можливість підтвердження своїх доводів про повернення боргу - позики при наявності письмової угоди тільки письмовими доказами, з отриманням суми боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню то суд приймає до уваги, як доказ наданий розрахунок позивача щодо заборгованості по договору позики за яким сума позики з урахуванням інфляційних витрат за користування коштами становить - 1737205 грн.34 коп.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 215, 203, 526, 527, 610, 625, 1046, 1047, 1048-1050 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 197, 212-215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер , на користь ОСОБА_1 року народження, жителя АДРЕСА_2 647950 (шістсот сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.- борг за договором позики, 304792 (триста чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.05 коп. - інфляційних втрат; 104595 (сто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн.10 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 679868 (шістсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн.19 коп. проценти від суми позики, а всього 1737205 ( один мільйон сімсот тридцять сім тисяч двісті п'ять ) грн.34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер, судовий збір в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири ) гривні на користь: одержувач УДК в Зіньківському районі, код утримувача 38019788, рахунок 31219206700121, банк отримувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -