Постанова № 44160398, 13.05.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1862/15-п

Провадження №

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2015 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Хавронюк О.Л. , розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського МВВС в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, прооживає за адресою: АДРЕСА_1, за ст.173, 185 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу 27 лютого 2015 року близько 17-00 год. в подвір"ї будинку №69 по вул.Р.Люксембург в м.Бердичеві гр.ОСОБА_1 справляв природні потреби в громадському місці, чим скоєно правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.

27 лютого 2015 року близько 17-00 год. в подвір"ї будинку №69 по вул.Р.Люксембург в м.Бердичеві гр.ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі працівників міліції, а саме: відмовлявся пройти до службового автомобіля, нецензурно висловлювався, виривався, заважав працівникам міліції виконувати покладені на них обов"язки та на вимогу припинити свої дії не реагував, чим скоєно правопорушення передбачене ст.185 КУпАП.

Правопорушник вину свою не визнав, пояснив, що справляв природні потреби в туалеті подвір"я приватного будинку, злісну непокору працівникам міліції не чинив.. Працівники міліції підійшовши до нього, не представились, вимагали пройти з ними до автомобіля. на що він сказав.що іти з ними не зобов"язаний .

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що працівники міліції прибули на вул.Р.Люксембург, 71 в м.Бердичеві по виклику в чергову частину . На місці почали з"ясовувати обставини, побачили,що з сусіднього будинку вийшло три жінки, які були в стані сп"яніння.Вони заперечували факт розбиття вікна .Він особисто побачив ОСОБА_1, який справляв природні потреби. На пропозицію проїхати для з"ясування обставин у відділ міліції ОСОБА_1 не погодився, намагався вирватись , він був затриманий лише по прибуттю групи. Свідок ОСОБА_3 надав аналогічні покази.Свідок ОСОБА_4 пояснив, що очевидчем події не був, лише складав протоколи по матеріалам справи. Лише знає по розповідям колег, що ОСОБА_1 справляв природні потреби та при затриманні вчинив неповкору .

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що була в тітки з сином-Олійником О, по сусідству проживає потерпіла. Вона під час конфлікту з сином потерпілої ,від його поштовху махнула рукою і розбила скло, потерпіла викликала працівників міліції. Працівники міліції штовхали її, а син за неї заступився, в зв"язку з чим його затримали працівники міліції.

Вивчивши протоколи про адміністративні правопорушення, додані документи : заяви, рапорт , письмове поясненням ОСОБА_6, вислухавши пояснення свідків суддя приходить до висновку недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП , та доведеність вини у вчиненні правопорушення ,передбаченого ст.185 КУпАП .

Відповідно до ст. 173 КУпАП склад правопорушення полягає у дрібному хуліганству, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадське місце це територія чи простір потенційного перебування людей, куди кожен може фізично вільно потрапити, не платячи за вхід. Громадськими місцями є вулиці, площі, парки, зупинки громадського транспорту тощо.

В протоколі вказано, що ОСОБА_1 в подвір"ї будинку справляв природні потреби в громадському місці, на що останній в протоколі письмово заперечив .

В протоколі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, всупереч вимогам ст.256 КУпАП , на зазначено відомостей, що спростовували б заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та підтверджували б факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме справляння природніх потреби в громадському місці (пояснення свідків правопорушення, заяви, тощо).При розгляді справи таких доказів не встановлено. Доводи працівників міліції щодо місця справляння природних потреб- в дворі не узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_7 щодо розташування в дворі туалету, який перебуває у занедбаному стані . Досліджені докази не є беззаперечиними, самі по собі пояснення працівників міліції не можуть бути оцінені як достатні і переконливі. Згідно зі статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддя прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1Р у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, в цій частині провадження щодо підлягає закриттю відповіднодо п.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обовязків тягне за собою накладення штрафу від восьми до пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до пятнадцяти діб.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоровя, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обовязків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Досліджені докази свідчать, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ст.185 КУпАП. Матеріали справи вказують, що працівники міліції прибули на виклик ОСОБА_6,яка просила захисту від протиправних посягань певних осіб, в тому числі і ОСОБА_1,що стверджено протоколом про адміністративне правопорушення,. протоколом заяви та поясненнями потерпілої, поясненнями свідків . Вимоги працівників міліції до ОСОБА_1 були законними ,наполегливими, ОСОБА_1 в суді не заперечував того факту,що він відмовлявся їх виконати .

При призначенні стягнення суддя враховує характер вчинку, ступінь вини правопорушника, дані про його особу- має молодий вік , постійне місце проживання . З врахуванням викладеного суддя знаходить підстави для призначення стягнення у виді штрафу, оскільки саме таке стягнення сприятиме меті виховання особи та запобіганню вчинення нових порушень.

Керуючись ст..ст. 23, 33-35, 173, 185, ст.247 ч.1, 284 КУпАП,

П о с т а н о в и в :

Провадження в справі щодо притягнення до адміністративногї відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винним за ст..185 КУпАП і призначити стягнення у виді штрафу в розмірі вісьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 136 грн. в дохід держави на (р/р 31112106700005, код 37752874, Банк ГУ ДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, КБКД 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 36,54 грн. на р/р: 31216206700005, одержувач - Бердичівське УДКСУ в м.Бердичеві, код: 22030001, банк: ГУДКСУ у Житомирській області м. Житомир, МФО: 811039.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в Апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя : О.Л.Хавронюк