Постанова № 44153958, 14.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 травня 2015 року 08:00 справа №826/2832/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна"доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпроскасування податкових повідомлень-рішеньОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, МГУ-ЦО), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року №0000933720 та №0000943720.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2832/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23 березня 2015 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 09 грудня 2014 року №0000933720 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 20 794 810,00 грн., та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 198 702,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 09 грудня 2014 року №0000943720 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 29 376 327,50 грн., у тому числі за основним платежем на - 23 501 062,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 875 265,50 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 21 листопада 2014 року №1382/28-10-37-20/35251089 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" (код за ЄДРПОУ 35251089) правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за серпень 2014 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновках акта перевірки встановлено наступні порушення: пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 21 374 347,00 грн. та за серпень 2014 року на суму 22 921 525,00 грн.; пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року в розмірі 21 374 347,00 грн.; підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року в розмірі 22 921 525,00 грн.; пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за серпень 2014 року в розмірі 23 501 062,00 грн.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані наступним: за перевірений період ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" здійснювало реалізацію на митній території України дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок на кожен день, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX як вироби медичного призначення, за ставкою оподаткування 7% наступним покупцям: ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", ТОВ "Суматра-ЛТД", ДП "Савсервіс Карпати", ДП "Савсервіс-Столиця", ДП "Пі Джі Трейд", ТОВ "СТВ-Харків"; однак слід було застосовувати ставку податку 20%, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2014 року №216, якою затверджено новий перелік медичних виробів, набула чинності 02 липня 2014 року, а тому операції з постачання на митній території України медичних виробів, а також операцій із їх ввезення на митну території України, що здійснювалися 01 липня 2014 року повинні оподатковуватись за ставкою 20%; крім того, відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2014 року №216 товар "жіночі прокладки" не відповідає поняттю "медичний виріб" у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753; підприємство розмитнює дану продукцію (жіночі прокладки, тампони, дитячі підгузки) за ставкою податку на додану вартість 20%, а реалізує цю ж саму продукцію на митній території України за ставкою податку 7%, як наслідок - занижує податкові зобов'язання.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки реалізація на митній території України дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок на кожен день, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX за ставкою податку на додану вартість в розмірі 7% відповідає вимогам законодавства, підтверджується офіційною позицією Державної фіскальної служби України, а також судовою практикою; на вказаний товар отримані свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу, що є достатньою умовою для застосування ставки податку на додану вартість в розмірі 7%. Позивач також наголошує, що МГУ-ЦО не мало правових підстав нараховувати штрафні санкції на суму завищення бюджетного відшкодування, так як пункт 123.1 статті 123 пов'язує можливість застосування штрафу саме із фактом отримання сум бюджетного відшкодування, однак, заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість позивачу не відшкодовувалась.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що протягом липня та серпня 2014 року ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" здійснювало реалізацію на митній території України дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок на кожен день, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX наступним покупцям: ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна", ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", ТОВ "Суматра-ЛТД", ДП "Савсервіс Карпати", ДП "Савсервіс-Столиця", ДП "Пі Джі Трейд", ТОВ "СТВ-Харків" на загальну суму 334 437 549,09 грн., у тому числі податок на додану вартість 23 851 628,00 грн.

При цьому, враховуючи, що вказані вище товари є медичними виробами, позивач при їх постачанні застосовував ставку податку на додану вартість у розмірі 7%.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, у тому числі з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пункт 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлює, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що операції з постачання на митній території України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має здійснюватись за ставкою податку на додану вартість у розмірі 7%.

Судом встановлено, що до 01 липня 2014 року діяла постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №118 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків", якою затверджено Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, за відповідними кодами УКТ ЗЕД.

З 02 липня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2014 року №216 "Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків", якою затверджено новий Перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків.

Відповідно до пунктів 1-3 вказаної постанови до цього переліку належать медичні вироби, для визначення яких вживаються такі терміни:

"активний медичний виріб, який імплантують" - у значенні, наведеному у підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №755;

"медичний виріб" - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753;

"медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики)" - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754.

Визначення терміна "медичний виріб", наведені в інших нормативно-правових актах і нормативних документах, не можуть застосовуватися для віднесення виробу до цього переліку.

Документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є:

1) свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку;

2) декларація про відповідність - для медичних виробів, які пройшли процедуру оцінки відповідності згідно з Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753, Технічним регламентом щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754, та Технічним регламентом щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №755;

3) заява про медичні вироби особливого призначення - для медичних виробів, виготовлених на замовлення або призначених для оцінки характеристик, відповідно до Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753, Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754, та Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №755.

За визначенням підпункту 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753, медичний виріб - це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Таким чином, медичними виробами операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, до 01 липня 2014 року вважаються виключно вироби, які вказані у відповідному Переліку; а з 02 липня 2014 року такими медичними виробами вважаються вироби, що відповідають визначенню термінів "медичний виріб" згідно з підпунктом 9 пункту 2 Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753, та підтверджені свідоцтвом про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу.

Як свідчить зміст Переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №118, до нього включено зокрема вироби за кодом 9619 00* "пелюшки для немовлят, підгузки", однак, вказаний Перелік не містить гігієнічних прокладок та гігієнічних тампонів.

Тому, на думку суду, операції з постачання 01 липня 2014 року гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX підлягають оподаткуванню за ставкою 20%.

В частині операцій з постання дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX з 02 липня 2014 року, суд дійшов висновку, що вказані операції повинні оподатковуватись за ставкою податку на додану вартість у розмірі 7%, оскільки вказані вироби відповідають визначенню "медичний виріб" у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753, та посвідчені відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію медичного виробу, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що застосування позивачем з 02 липня 2014 року ставки податку на додану вартість у розмірі 7% при оподаткуванні операцій з постачання дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX та 01 липня 2014 року при оподаткуванні операцій з постачання дитячих підгузків PAMPERS є обґрунтованим та узгоджується із положеннями пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача про розмитнення дитячих підгузків PAMPERS, гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX за ставкою податку на додану вартість 20% є безпідставними, оскільки операції з імпорту товарів не є предметом спору та не впливають на розмір податку при постачанні товарів на митній території України.

Між тим, що застосування ставки податку на додану вартість у розмірі 7% при оподаткуванні операцій з постачання гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX 01 липня 2014 року є невиправданим, так як зазначені товари не включені до Переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №118.

При цьому не приймає до уваги доводи позивача про наявність свідоцтв про державну реєстрацію медичного виробу на гігієнічні прокладки та гігієнічні тампони, оскільки в період дії постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №118, медичними виробами вважались лише вироби, включені до Переліку, що затверджений нею.

У той же час, суд звертає увагу, що відповідачем не відокремлено операції з постачання гігієнічних прокладок з крильцями, щоденних прокладок марки ALWAYS, DISCREET, NATURELLA, гігієнічні тампони TAMPAX 01 липня 2014 року та не вказано яку суму податку на додану вартість донараховано по таким операціям.

МГУ-ЦО визначило суму податкового зобов'язання та зменшено суму бюджетного відшкодування на базу оподаткування по усім спірним операціям, у тому числі із постачання дитячих підгузків PAMPERS, які є медичними виробами, відповідно, суд не має можливості встановити розмір податку на додану вартість, нарахування якого можна вважати правомірним, а тому приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень МГУ-ЦО від 09 грудня 2014 року №0000933720 та №0000943720 у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, МГУ-ЦО не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 09 грудня 2014 року №0000933720 та №0000943720.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проктер енд Гембл Трейдінг Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко