Ухвала суду № 44153536, 13.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

13 травня 2015 р. справа № 820/3162/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.04.2014 року по 28.02.2015 року у розмірі 848041,10 грн.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.41 КАС України.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив такі обставини.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтями 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано та встановлено правила щодо строків звернення до суду та наслідків їх пропуску в адміністративному судочинстві.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивачем у період з квітня 2014 року по серпень 2014 року були складені та направлені відповідачу розрахунки про заборгованість Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, тобто Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області було відомо про заборгованість відповідача щодо відшкодування витрат на виплату пенсій.

До суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось лише у березні 2015 року, що підтверджується датою кореспонденції, зазначеної у адміністративному позові.

Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Вказана Інструкція розроблена відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 визначено, що до роботодавців - страхувальників відносяться підприємства, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції дана Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розділ 6 Інструкції визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина 15 статті 106 Закону №1058 визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах, а тому пенсійні органи, звертаючись до суду з позовами про стягнення зазначеної різниці повинні додержуватися вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 17 вересня 2014 року по справі К/800/42346/14.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про залишення адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про стягнення заборгованості за період з квітня 2014 року по серпень 2014 року без розгляду внаслідок пропущення строку звернення до суду.

Керуючись положеннями ст. 6, 99, 100, 107, 155, 160, 165, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій" про стягнення заборгованості, в частині стягнення суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з квітня 2014 року по серпень 2014 року - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Полях Н.А.