Постанова № 44153290, 20.04.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/723/15

20 квітня 2015 року 15год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Янчук В.В.,

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Технорембуд" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Технорембуд" (далі по тексту постанови - ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області (далі по тексту поставови - ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00011141500 від 01.12.2014, яким зобов'язано сплатити штрафу розмірі 20% у сумі 42579,61 грн. за платежем: єдиний податок з юридичних осіб.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки про результати проведення перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'яння по єдиному податку з юридичних осіб від 24.11.2014 №115/15/36419049, 01.12.2014 було прийнято податкове- повідомлення рішення №00011141500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 42579,61 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до контролюючого органу, яка була залишена без задоволення. Повторна скарга позивача також була залишена без задоволення. За таких обставин позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом є безпідставним та підлягає скасуванню з огляду на наступне. За висновками акту, перевіркою встановлено факт сплати ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" грошового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб у розмірі 42579,61 грн. із запізненням на 30 календарний день, що є порушенням статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України. Однак, позивач вказує, що така обставина виникла у зв'язку із помилково зазначеним номером рахунку єдиного податку з фізичних осіб замість єдиного подтку з юридичних осіб. Згодом позивачем було подано відповідний лист до ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області в результаті чого кошти були перераховані на відповідні реквізити. Врахувавши те, що помилка у реквізитах платежу не вплинула на своєчасність надходження коштів до бюджету, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві та додатково наданих поясненнях підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позиву заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Оскаржуване повідомлення-рішення вважає обґрунтованими і правомірними, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання призначене на 20.04.2015 представник відповідача не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено перевірку щодо своєчасності сплати узгодженого податкового забов'язання до бюджету по єдиному податку з юридичних осіб, за результатами якої було складено відповідний акт від 24 листопада 2014 року № 115/15/36419049 (а.с. 6).

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати грошового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 212898,05 грн. з затримкою сплати бідьше 30 календрних днів.

На підставі вищевказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0011141500, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 42579,61 грн. за платежем: єдиний податок з юридичних осіб (а.с. 5).

Рішеннями про результати розгляду скарг позивача на податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2014 року № 0011141500, останні залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 13-14).

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №356 від 17.09.2014 ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" у відділенні банку було сплачено 236708,16 грн. за платежем: єдиний податок за ІІ квартал 2014 року на р/р 33218800700319 до місцевого бюджету Шпанівської сільської ради (а.с. 7).

Останнім днем сплати єдиного податку за ІІ квартал 2014 року вважається 19.08.2014, а тому ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" було порушено термін сплати єдиного податку. Проте, 17.09.2014 до платежу, який було ним сплачено, а саме: 236708,16 грн. увійшло наступне: єдиний податок з юридичних осіб в сумі 212898,05 грн., штраф у розмірі 21289,81 грн. та пеня 2520,30 грн.

В платіжному дорученні №356 була допущена помилка в зазначенні рахунку єдиного податку з юридичних осіб, а саме було зазначено рахунок єдиного податку з фізичних осіб, про що листом №76 від 24.09.2014 було повідомлено ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області. В даному листі ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" просило зробити перекидку коштів в сумі 236708,16 грн. з рахунку 33218800700319 на рахунок 31515969700319.

У листі №78 від 01.10.2014, який направлено до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, містилося звернення щодо пояснення ситуації з приводу помилково сплачених ними крштів з одного рахунку на інший.

Аналогіне за змістом зверення направлено позивачем і до ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області.

Листом №6388/20-121 від 16.10.2014 ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області, ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" повідомлено, що їхньою заявою про перерахування не вірно сплачених коштів із рахунку 33218800700319 (податок на доходи фізичних осіб. що сплачується податковими ангентами у вигляді заробітної плати) на рахунок 31515969700319 (єдиний податок з юридичних осіб) на суму 236708,16 грн. (вх. №3605/10 від 25.09.2014) 08.09.2014 сформовано висновок №4390-20 та подан його до виконання відповідного органу, що здійснює казнчейське обслуговування бюджетних коштів.

24.11.2014 ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області складено акт перевірки №115/15/36419049, на підставі якого винесено 01 грудня 2014 року податкове повідомлення-рішення № 0011141500.

Не погоджуючись із прийнтим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з частиною 3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення ДІЇ).

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і у статті 21 пункті 21.1 ПК України, а саме посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України вставнолено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до статті 54 пункту 54.1 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 294.1. статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Відповідно до пункту 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Статтею 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання для позивача наступив 19.08.2014.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення №356 від 17.09.2014 ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" у відділенні банку було сплачено 236708,16 грн. за платежем: єдиний податок за ІІ квартал 2014 року на р/р 33218800700319 до місцевого бюджету Шпанівської сільської ради (а.с. 7).

Таким чинм, ТОВ "Будівельна компанія "Технорембуд" було порушено термін сплати єдиного податку.

Проте, 17.09.2014 до платежу, який ним сплачено у розмірі 236708,16 грн. увійшло наступне: єдиний податок з юридичних осіб в сумі 212898,05 грн., штраф у розмірі 21289,81 грн. та пеня 2520,30 грн.

Однак, як вже зазначалося в платіжному дорученні №356 допущена помилка в зазначенні рахунку єдиного податку з юридичних осіб, а саме: зазначено рахунок єдиного податку з фізичних осіб

Згідно зі статтею 10 пунктом 10.5 Податкового кодексу України зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до статті 6 пункту 6.1 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 8 пункту 8.1., статті 10 пункту 10.1 підпункту 10.1.2 та пункту 10.5 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих податків належать, зокрема, єдиний податок. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України є сукупністю державного бюджету та місцевих бюджетів.

Тобто відповідним бюджетом для сплати податку на додану вартість є державний бюджет.

Відповідно до статті 45 частини 4 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

При цьому частиною 5 вказаної статті передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до статті 78 частини 5 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до Положень про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 (у редакції Наказу від 30 листопада 2010 року № 449) Єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Єдиний казначейський рахунок, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України та регламентується законодавством.

На субрахунках Єдиного казначейського рахунку ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата коштів до відповідного бюджету (державного бюджету) за самостійно узгодженим позивачем податковими зобов'язаннями була здійснена своєчасно, кошти ("єдиний податок з юридичних осіб") фактично надійшли до відповідного бюджету (державного бюджету), а помилкове зазначення рахунку не призвела до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та до відповідного бюджету. Зазначення помилкового рахунку не може у даному випадку вважатися підставою для висновку про несплату податкових зобов'язань та застосування до платника податків штрафу. Допущена помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків Державного бюджету України.

При цьому, норми Податкового кодексу України, зокрема стаття 35 цього Кодексу ("Порядок сплати податків та зборів"), не містить положень щодо сплати податків на конкретні рахунки та за конкретними кодами за якими перераховуються окремі податки.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 частин 1 та 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 01.12.2014 №0011141500.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Технорембуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.