Постанова № 44152736, 22.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 808/7864/14 Провадження № ДО/808/922/1410 год. 50 хв. м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Каракуші С.М.,

суддів Горобцової Я.В., Сацького Р.В.

за участю секретаря Рибакової М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника першого відповідача Коваленко І.М.

представника другого відповідача Віціна О.О.

представника третього відповідача Сліпко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області

про: скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх спав України (далі - МВС України або відповідач 1) № 879 від 11.08.2014 в частині його звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ;

2) визнати незаконним та скасувати наказ МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 в частині звільнення з органів внутрішніх справ;

3) поновити на посаді начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області;

4) зобов'язати Артемівський міський відділ (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області (далі - Атремівський МВ ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 3) нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 12.08.2014 по 25.08.2014;

5) стягнути з Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 34435 грн. 80 коп. (т. 1 а.с. 3-13, 223-225).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ніяких вчинків, які б суперечили інтересам служби, а також тих, що дискредитують звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ він не скоював, у зв'язку з чим вважає оскаржувані накази МВС України в частині, які стосуються притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ, безпідставними та протиправними. Позивач зазначає, що службове розслідування, на підставі висновків якого прийнято оскаржувані накази, фактично не проводилось.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник першого відповідача 1 позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає оскаржувані накази такими, що прийняті правомірно, у зв'язку із встановленими в ході проведеного службового розслідування обставинами щодо вчинення позивачем вчинків, що дискредитує звання рядового та начальницького складу.

Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС України в Донецькій області або відповідач 2) позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, вважає, що оскаржувані накази прийняті на підставі та в межах наданих повноважень. Також представник зазначила, що звільнення позивача відбулось за вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, що є окремою підставою для звільнення та не є видом дисциплінарної відповідальності. Окрім того, представник відповідача вважає заявлені вимоги про поновлення на попередній посаді похідними від вимог про скасування наказів про звільнення, тому їх розгляд є передчасним, а вимоги про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу вважає безпідставними, оскільки звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник третього відповідача позов також не визнала, вважає, що Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області при виплаті грошового забезпечення дів законно.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши докази суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.08.1994 та мав спеціальне звання майора міліції, що підтверджується довідкою-витягом з його послужного списку (т. 1 а.с. 20).

З 05.08.2013 позивач перебував на посаді начальника штабу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області (т. 1 а.с. 17, 20).

Наказом МВС України № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органу внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (пункту 12 наказу) (т. 1 а.с. 134-154).

Як зазначено у наказі, рішення про звільнення позивача прийнято на підставі статей 2, 5, 7, 12 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Наказом МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т. 1 а.с. 18).

Згідно з довідкою старшого інспектора СКЗ Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 27.10.2014, наказ МВС України від 26.08.2014 № 1667 про звільнення з органів внутрішніх справ окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області доведений особовому складу міськвідділу 08.10.2014, в день проведення занять (т. 1 а.с. 19).

Підставами для прийняття зазначених наказів став висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 11.08.2014 (т. 1 а.с. 99-133).

Зокрема, у висновку вказано, що за результатами проведеної позапланової інвентаризації зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, які знаходились в Артемівському МВ ГУМВС України в Донецькій області станом на 05.08.2014 виявлено відсутність частини майна, а саме бронежилету «Ескорт-2» - 1 шт., бронежилету «Панцир3-95-2м» - 1 шт., бронежилетів «Ескорт-3» - 3 шт., бронежилетів «БЗТ-75» - 6 шт., балонів «Кобра» - 48 шт., ПР-73 - 127 шт., виробів БР-96 шт. та інше.

Інформацію за даним фактом 09.08.2014 внесено в журнал єдиного обліку Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за № 6447. Цього ж дня матеріали для прийняття рішення надіслані в Артемівську міжрайонну прокуратуру.

Також, встановлено, що за час перебування в місті Артемівську та Артемівському районі незаконних воєнізованих формувань ДНР, робота працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області була зведена лише до часткової реєстрації заяв і повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, без проведення буд-якої належної перевірки та встановлення осіб, причетних до їх вчинення (т. 1 а.с. 103).

Разом з цим, вказаний висновок не містить виклад обставин, які підтверджують безпосереднє скоєння ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання рядкового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

У висновку ж службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленим у ході відпрацювання зазначеного підрозділу, який затверджений 28.10.2014, тобто після прийняття оскаржуваних позивачем в частині його звільнення наказів, зазначено, що 11.06.2014 начальник штабу Артемівського МВ ГУМВС України майор міліції ОСОБА_1 безпідставно, перевищуючи надані йому службові повноваження, виявлену працівниками міськвідділу на березі річки Бахмутка у місті Артемівськ вогнепальну зброю та набої передав на зберігання до Артемівського слідчого ізолятору. При цьому, акт передачі та отримання зброї і боєприпасів було складено без відображення індивідуальних ознак, що унеможливлює встановлення їх кількості та ідентифікації по будь-яким ознакам.

Зі слів начальника Артемівського слідчого ізолятору Лисакова П.В. зазначена зброя та боєприпаси були викрадені невстановленими особами з числа незаконних збройних формувань ДНР, чим заподіяна значна шкода державним інтересам, шляхом підриву авторитету і престижу правоохоронних органів України (т. 2 а.с. 12).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено в оскаржуваному наказі № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області», позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органу внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382 (т. 1 а.с. 141).

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про міліцію», у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Основні обов'язки міліції визначені статтею 10 Закону України «Про міліцію».

Відповідно до присяги працівника внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України: поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 2 Положення позивач, який мав спеціальне звання майора міліції, відноситься до осіб старшого начальницького складу.

Підстави звільнення зі служби в запас осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу (з постановкою на військовий облік), визначені пунктом 64 Положення, зокрема підпункт «є» якого передбачає звільнення за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни, обв'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут)

Пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового та начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Таким чином, скоєння особою рядового і начальницького складу вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу, є окремою підставою для звільнення з органів внутрішніх справ та не є видом дисциплінарного стягнення, що передбачено та застосовується у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що наказ № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частини звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, а також прийнятий на підставі нього наказ № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення позивача, прийняті не у спосіб, передбачений законом.

Окрім того, суд вважає недоведеним наявність підстав для звільнення позивача за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу (пункт 66 Положення).

Вчинками, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, можуть бути корупційні та інші діяння, що є не сумісними з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суперечать Присязі працівника внутрішніх справ, оскільки підривають довіру громадян як до працівників міліції, так і до органів внутрішніх справ в цілому, принижують їх авторитет.

Як зазначено у висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 11.08.2014, за результатами проведеної позапланової інвентаризації зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, які знаходились в Артемівському МВ ГУМВС України в Донецькій області станом на 05.08.2014 виявлено відсутність частини майна, а саме бронежилету «Ескорт-2» - 1 шт., бронежилету «Панцир3-95-2м» - 1 шт., бронежилетів «Ескорт-3» - 3 шт., бронежилетів «БЗТ-75» - 6 шт., балонів «Кобра» - 48 шт., ПР-73 - 127 шт., виробів БР-96 шт. та інше.

Інформацію за даним фактом 09.08.2014 внесено в журнал єдиного обліку Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області за № 6447. Цього ж дня матеріали для прийняття рішення надіслані в Артемівську міжрайонну прокуратуру (т. 1 а.с. 103).

Судом встановлено, що за даним фактом 11.08.2014 на підставі рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ДВБ МВС України Каранди О.В. в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42014050610000046, попередня кваліфікація кримінального правопорушення - частина 1 статті 191 Кримінального кодексу України.

У подальшому, слідчим четвертого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області 27.08.2014 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження за відсутності в діях начальника сектору охорони громадського порядку Артемівського МВ ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_8 та/або інших службових осіб даного органу складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 191 або іншою статтею (частиною статті) Кримінального кодексу України (т. 2 а.с. 121-122).

У висновку ж службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленим у ході відпрацювання зазначеного підрозділу, який затверджений 28.10.2014, тобто після прийняття оскаржуваних позивачем в частині його звільнення наказів, зазначено, що 11.06.2014 начальник штабу Артемівського МВ ГУМВС України майор міліції ОСОБА_1 безпідставно, перевищуючи надані йому службові повноваження, виявлену працівниками міськвідділу на березі річки Бахмутка у місті Артемівськ вогнепальну зброю та набої передав на зберігання до Артемівського слідчого ізолятору. При цьому, акт передачі та отримання зброї і боєприпасів було складено без відображення індивідуальних ознак, що унеможливлює встановлення їх кількості та ідентифікації по будь-яким ознакам.

Зі слів начальника Артемівського слідчого ізолятору Лисакова П.В. зазначена зброя та боєприпаси були викрадені невстановленими особами з числа незаконних збройних формувань ДНР, чим заподіяна значна шкода державним інтересам, шляхом підриву авторитету і престижу правоохоронних органів України (т. 2 а.с. 12).

Від прокуратури Донецької області судом витребувані матеріали кримінального провадження № 42014050610000037 за фактом передачі службовими особами Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області на зберігання до Артемівського СІ вилученої на березі річки Бахмутка у м. Артемівську зброї та боєприпасів, які в подальшому було викрадено, що завдало істотної шкоди державним інтересам (т. 2 а.с. 15-96).

Судом встановлено, що зазначене кримінальне провадження зареєстровано 04.08.2014 на підставі рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС в Харківський області ДВБ МВС України Григоренка О.А. за фактом перевищення службових повноважень начальником штабу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1, який 11.06.2014 безпідставно передав на зберігання до Артемівського слідчого ізолятору виявлену на березі річки Бахмутка у м. Артемівську та вилучену вогнепальну зброю та набої, які в подальшому було викрадено, що завдало істотної шкоди державним інтересам. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина 1 статті 365 Кримінального кодексу України.

За результатами досудового розслідування слідчим четвертого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області 28.08.2014 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження за відсутністю в діях начальника штабу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1, його заступника ОСОБА_10 та/або інших службових осіб даного органу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 365 або іншою статтею (частиною статті) Кримінального кодексу України (т. 2 а.с. 93-95).

Як зазначено у постанові про закриття кримінального провадження, під час досудового розслідування не встановлено достатніх даних, які свідчать про наявність в діях начальника штабу Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1, його заступника ОСОБА_10 та/або інших службових осіб даного органу складу кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 365 або іншою статтею (частиною статті) Кримінального кодексу України, оскільки виявлені та вилучені 11.06.2014 на березі річки Бахмутка у м. Артемівську зброя та боєприпаси службовими особами Артемівського МВ було передано на тимчасове зберігання до Артемівського СІ з метою запобігання незаконному заволодінню ними невідомими особами, при цьому службові особи Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області не передбачали і могли передбачати можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді незаконного заволодіння зазначеними зброєю та боєприпасами незаконними угрупованнями, обґрунтовано розраховуючи, що такі наслідки не настануть, оскільки Артемівський СІ являвся більш захищеним об'єктом, здатним присікти напад на нього, ураховуючи, що у квітні 2014 року Артемівський МВ за вказівкою ГУМВС України в Донецькій області майже всю табельну зброю та боєприпаси до неї з метою запобігання їх захвату незаконними угрупованнями було здано на тимчасове зберігання до військової частини м. Артемівська та Артемівського СІ, який являвся більш захищеним об'єктом, аніж Артемівський МВ ГУМВС України в Донецькій області (т. 2 а.с. 95).

Відповідно до частини статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За правилами частини 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, обов'язок суду щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, закріплений частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дослідженні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем 1не доведено скоєння позивачем вчинків, які дискредитують звання рядового та начальницького складу, що стало підставою для звільнення останнього з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114.

Надані представником відповідача 1 копії пояснень, які відбирались від працівників Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області при проведенні службового розслідування, як і дослідженні судом копії матеріалів кримінального провадження, містять лише відомості про обставини передачі ОСОБА_1 виявленої та вилученої 11.06.2014 на березі річки Бахмутка у м. Артемівську зброї та боєприпасів на зберігання до Артемівського слідчого ізолятору, та не підтверджують скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу (т. 1 а.с. 231-239, т. 2 а.с. 15-95).

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність доказів, які підтверджують скоєння ОСОБА_1 вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, у зв'язку з чим накази МВС України № 879 від 11.08.2014 та № 1667 о/с від 26.08.2014 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ прийняті протиправно, а відтак, позовні вимоги про їх скасування в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, встановлено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більше як за один рік, у зв'язку з чим позовні вимоги про поновлення позивач на попередній посаді підлягають задоволенню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу МВС України № 1667 о/с від 26.08.2014, у якому не зазначена дата звільнення, таким чином 26.08.2014 вважається останнім робочим днем, у зв'язку з чим позивач підлягає поновленню на посаді з 27.08.2014.

При цьому, оскільки за номенклатурою посад посада, з якої звільнено позивача, відповідно до Переліку № 4 посад, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, ректорів вищих навчальних закладів після погодження з Міністром, першим заступником Міністра, заступником Міністра - керівником апарату, заступником Міністра (у разі введення), які за функціональними обов'язками координують діяльність підрозділів, та відповідними структурними підрозділами апарату Міністерства, який затверджений наказом МВС України № 378 від 30.06.2011 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ», віднесена до переліку посад, на які працівники призначаються та звільняються з яких наказами начальників головних управлінь МВС України в областях, обов'язок видання наказу про поновлення позивача на посаді лежить на ГУМВС України в Донецькій області, до компетенції керівника якого віднесено видання відповідного наказу.

Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 499 від 31.12.2007, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Судом встановлено, що грошове забезпечення позивачу нараховане та виплачене включно до 11.08.2014, що підтверджується довідкою за підписом начальника Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області (т. 1 а.с. 32).

Таким чином, період, за який грошове забезпечення позивачу не було нараховане та виплачено до його звільнення становить з 12.08.2014 по 26.08.2014, у зв'язки з чим, враховуючи приписи частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є прийняття судом рішення про стягнення з відповідача 3 грошового забезпечення за цей період, а не про зобов'язання його нарахувати та виплатити грошове забезпечення, як про це позивається позивач.

Судом встановлено, що позивач з моменту фактичного звільнення до дати постановлення рішення у справі ніде не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, а відтак на його користь повинна бути стягнута сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд застосовує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100).

Так, згідно з вимогами пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньомісячної заробітної плати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5.8 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області № 18349 від 21.10.2014, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 162 грн. 55 коп. (т. 1 а.с. 33).

Кількість днів вимушеного прогулу станом на 22.04.2015 становить 239 календарних днів, у зв'язку з чим сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу становить: 162,55 грн. * 239 календарних днів = 38849 грн. 45 коп.

Сума грошового забезпечення, яке не виплачено за період 12.08.2014 по 26.08.2014, та підлягає стягненню на користь позивача становить 2438 грн. 25 коп. (15 календарних днів *162,55 грн.).

З наведених вище підстав суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду у відносинах публічної служби про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання - у межах суми стягнення за один місяць, та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що відповідно до довідки Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області № 18349 від 21.10.2014, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 162 грн. 55 коп., постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення з відповідача 3 на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4876 грн. 50 коп. підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 12 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» щодо звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1, начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органу внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1667 о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас на підставі пункту 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, майора міліції ОСОБА_1 (М-077303), начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 27.08.2014.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 12.08.2014 по 26.08.2014 у розмірі 2438 (дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 25 коп.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27.08.2014 по 22.04.2015 у розмірі 38849 (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 45 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду в частині поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника штабу Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та в частині стягнення з Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 4876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 50 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.М. Каракуша

Суддя Я.В. Горобцова

Суддя Р.В. Сацький