Постанова № 44152388, 22.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р. Справа № 804/4183/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача Кравцова І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії податкового органу стосовно коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, в підсистемі «Аналітична система» є протиправними, оскільки самостійна зміна відповідачем таких відомостей спричиняє реальні зміни майнового стану та порушує права та інтереси позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що під час проведення перевірки податкова інспекція встановила ряд порушень законодавства, у зв'язку з чим правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України відобразила її результати в інформаційних системах податкового органу. Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представників.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за період жовтень, листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 17.02.2015 року №15/22-03-31217071.

У вказаному акті податковим органом зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.180, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.36 ст.14, п.п.14.1.231 ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму ПДВ 209 825 грн., за листопад 2014 року на суму ПДВ 243 638, 54 грн. по ТОВ «Харківський центр правових досліджень та безпеки бізнесу «Юрполіс» та завищено розмір податкових зобов'язань за жовтень на загальну суму 222 148,00 грн., за листопад 2014 р. на суму 246 228, 87 грн.

На підставі висновків акту від 17.02.2015 року №15/22-03-31217071 податковим органом не приймалось податкове повідомлення-рішення та самостійно змінено у внутрішніх базах показники податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772, зазначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За таких обставин дії по перевірці, за результатами яких складено акт, самі по собі не впливають на наявні у позивача права, не створюють для нього додаткових обов'язків та не визначають правову поведінку, а тому прав та інтересів позивача не порушують.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню перевірки підприємства позивача, за результатами яких складено акт перевірки від 17.02.2015 року №15/22-03-31217071.

За приписами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником податку на додану вартість уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акт, складений відповідачем за результатами перевірки, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки за нормами статті 74 Податкового кодексу України ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, і для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Здійснення відповідачем коригування показників податкової звітності позивача як платника податків має негативний наслідок для підприємства, оскільки система АС «Податковий блок» та підсистема «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються у своїй діяльності податковими органами. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників податку на додану вартість за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Судом встановлено, що в даному випадку відповідач податкових повідомлень-рішень не приймав, відповідні зміни до бази показників податкових зобов'язань та податкового кредиту внесені податковим органом самостійно без повідомлення позивача, тобто узгоджені не були.

З урахуванням того, що сам по собі акт перевірки від 17.02.2015 року №15/22-03-31217071 не може бути підставою для внесення змін до податкової звітності, суд дійшов висновку, що податковим органом протиправно здійснено зміну показників податкового кредиту та податкових товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб». Оскільки такими діями для позивача створено негативні наслідки, то усунути їх можливо лише поновивши у згаданих системах даних показники, які він самостійно задекларував у податковій звітності.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне викласти позовні вимоги в іншій редакції.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування в Інформаційній системі «Податковий блок» показників податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» на підставі акту перевірки від 17.02.2015 року №15/22-03-31217091.

Зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в Інформаційній системі «Податковий блок» показники податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» самостійно задекларувало в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень, листопад 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехснаб» судові витрати у розмірі 48,72 грн. (сорок вісім гривень сімдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко