Ухвала суду № 44151992, 14.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 січня 2015 р. справа № 804/455/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В., перевіривши матеріали адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства «Дніпробудмеханізація» про стягнення заборгованості, -

встановив:

13 січня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпробудмеханізація» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за 2006-2014 роки в сумі 202 581,16 грн.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині заявлених позовних вимог подана з порушенням вимог закону, зокрема, щодо строків звернення до суду.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути пред'явлено в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацем 2 частини 2 вказаної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявляються до стягнення з відповідача суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період 2006 - 2014 років. При цьому, відповідні розрахунки своєчасно направлялися відповідачу, та отримувалися його уповноваженою особою, що підтверджено копіями поштових повідомлень, долучених до матеріалів справи.

Загальна сума витрат УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період 2006 - 2014 р.р. складає 202 581,16 грн., з них: за 2006 рік - 8 503,10 грн., за 2007 рік - 16 738,11 грн., за 2008 рік - 19 338,79 грн., за 2009 рік - 34 491,97 грн., за 2010 рік - 29 234,14 грн., за 2011 рік - 33 295,00 грн., за 2012 рік - 22 061,79 грн., за 2013 рік - 23 142,03 грн., за 2014 рік - 19 400 грн.

Про отримання відповідачем розрахунків зазначених витрат для їх відшкодування позивачу було своєчасно та достовірно відомо.

Проте, позивач, який у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, в порядку та у строки, визначені законом, не звернувся до суду для стягнення з відповідача зазначених сум заборгованості в судовому порядку.

Натомість, звертаючись 13 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами, позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо стягнення з відповідача заборгованості по вказаним виплатам за період з 2006 по 2013 роки.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та поданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд повинен керуватися наявністю поважних причин пропуску цього строку, і не повинен поновлювати пропущений строк автоматично.

У клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку не наведено жодної підстави, що свідчила б про поважність причин пропуску строків звернення до суду за період 2006 - 2013 років. При цьому, суд враховує, що позивач є суб'єктом владних повноважень, а тому його дії в першу чергу мають відповідати вимогам закону.

У зв'язку з викладеним, керуючись ч. 1 ст. 100, ч. 7 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в частині вимог про стягнення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 2006 по 2013 роки, з них: за 2006 рік - на суму 8 503,10 грн., за 2007 рік - на суму 16 738,11 грн., за 2008 рік - на суму 19 338,79 грн., за 2009 рік - на суму 34 491,97 грн., за 2010 рік - на суму 29 234,14 грн., за 2011 рік - на суму 33 295,00 грн., за 2012 рік - на суму 22 061,79 грн., за 2013 рік - на суму 23 142,03 грн. - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Чорна