Ухвала суду № 44151699, 13.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"13" травня 2015 р. Справа №920/1990/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість"

на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2015 р.

у справі №920/1990/14 (суддя Яковенко А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"

про визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" б/н від 01.12.2014 про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладання арешту на майно.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.12.2014 р. (суддя Зайцева І.В.) прийнято заяву про вжиття запобіжних заходів до розгляду, призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" б/н від 01.12.2014 про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладання арешту на майно в судовому засіданні на 02.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.12.2014 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" б/н від 01.12.2014 р. про вжиття запобіжного заходу у вигляді накладання арешту на майно - задоволено, накладено арешт на зерно кукурудзи врожаю 2014 року у кількості 4483,00 тон, що перебуває на зберіганні в ТОВ "ТД "Аліанс-Мєдіа" (03115, м. Київ, вул. Львівська, 18 А, код 34762330) за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Сумська, 41, прийнятого на зберігання від ТОВ "АТ Каргілл" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3, 4 поверх, код ЄДРПОУ 20010397) за складською квитанцією на зерно №2576 від 19.11.2014.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.12.2014 р. (суддя Зайцева І.В.) порушено провадження у справі №920/1990/14 та призначено останню до розгляду на 18.12.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами Договір поставки №74866 від 18.11.2014 був вчинений позивачем під впливом помилки, у зв'язку з чим останній вказує на існування підстав для визнання його недійсним.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.12.2014 р. передано справу №920/1990/14 за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва, відповідно до вимог ст. 17 ГПК України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.02.2015 р. у задоволені позову відмовлено.

Скасовано заходи до забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду Сумської області від 02.12.2014 у справі №920/1990/14.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2015 р. по справі №920/1990/14 за позовом ТОВ Агрофірма "Родючість" до ТОВ "АТ Каргілл" про визнання угоди недійсною та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним договір поставки зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2014 року на загальну суму 11 117 840, 00 грн. №CVP 74886 від 18.11.2014 року.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до підпунктів 1,2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 р. складає 1218,00 грн.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога немайнового характеру (визнання угоди недійсною).

Таким чином, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", апелянт при зверненні до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду, сплатив судовий збір в розмірі 609,00 грн., що є вірним.

Однак, колегія суддів відзначає, що додана до апеляційної скарги квитанція №QS24169346 від 02.03.2015 року про сплату судового збору у розмірі 609,00 грн. не приймається судом як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки у поданій квитанції невірно вказано рахунок отримувача, а саме в графі отримувач зазначено: "Кредит. з-ть за прийняті платежі (інші), код отримувача _____, банк отримувача: ПАТ "КБ "Хрещатик", код банку отримувача _____, р/о 29021001293", тоді як правильними платіжними реквізитами для перерахування суми судового збору за подання апеляційної скарги є: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/о 31216206782001.

Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 43-5, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 111-3, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 111-20, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 122-2, частиною п'ятою статті 122-8. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2015 р. у справі №920/1990/14 Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.

Водночас, судова колегія зазначає, що згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Не приймати до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родючість" на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2015 р. у справі №920/1990/14 та повернути її заявникові.

2. Матеріали справи №920/1990/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран