Ухвала суду № 44150091, 14.05.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" травня 2015 р.

Справа № 903/971/14

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від заявника (боржника): - н/з

від позивача (стягувача): – н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області заяву товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. по справі №903/971/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 5 307,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.05.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" звернулась до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. по справі №903/971/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 5 307,00 грн.

Заяву мотивує тим, що починаючи з першого кварталу 2014 р., у зв’язку із різким погіршенням економічної та політичної ситуації в Україні товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" практично не здійснює свою діяльність, оскільки банківська система України переживає складні часи.

Заявник зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" перебуває у складному фінансовому становищі, що утруднює виконання рішення.

Заявник звертає увагу суду на те, що якщо арештують рахунки та майно товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" це унеможливить роботу останнього та зробить неможливим виконання ним боргових зобов’язань перед кредиторами і в майбутньому може призвести до його банкрутства.

Беручи до уваги викладене просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. на дванадцять місяців.

Представник заявника в судове засідання не з’явився. 13.05.2015 р. позивач на виконання вимог ухвали суд через канцелярію суду подав звіт про фінансові результати, а також просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області на дванадцять місяців з таким графіком погашення: до 30.06.2015 р. – 594,50 грн., до 31.07.2015 р. – 594,50 грн., до 31.08.2015 р. – 594,50 грн., до 30.09.2015 р. – 594,50 грн., до 31.10.2015 р. – 594,50 грн., до 30.11.2015 р. – 594,50 грн., до 31.12.2015 р. – 594,50 грн., до 31.01.2016 р. – 594,50 грн., до 29.02.2016 р. – 594,50 грн., до 31.03.2016 р. – 594,50 грн., до 30.04.2016 р. – 594,50 грн., до 31.05.2015 р. – 594,50 грн.

Представник стягувача в судове засідання не з’явився. 14.05.2015 р. через факсимільний апарат від позивача надійшли письмові пояснення в яких останній просить суд відмовити у задоволенні поданої заяви.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви по суті в судовому засіданні за відсутністю представників сторін, оскільки відповідно до Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України") та ст. 121 ГПК України заява про відстрочку виконання рішення має розглядатись в десятиденний строк, який визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання та одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи 03.12.2014 р. рішенням господарського суду Волинської області позов товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 5 307,00 грн. задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ заборгованості в сумі 5 307,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі1 827,00 грн. (а.с.74-76).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області без змін (а.с.100-102).

26.02.2015 р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 р. по справі 903/971/14 видано наказ № 903/971/14-1 (а.с.105).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов’язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р., № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для розстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов’язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов’язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов’язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням законної сили і обов’язковість його виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об’єктивної неможливості виконати рішення суду, господарський суд прийшов до висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. по справі №903/971/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 5 307,00 грн. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2014 р. по справі №903/971/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА СТАР ІФ" до товариства з обмеженою відповідальністю "БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ "КРЕДИТНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 5 307,00 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. О. Гарбар