Рішення № 44149406, 08.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

08.05.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/864/2015 Головуючий в І інстанції Скорик С.А. Категорія 27 Доповідач: Цуканова І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року травня місяця 08 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Цуканової І.В.Суддів:Вейтас І.В. Склярської І.В.при секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, -

В СТ А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 1 387 241,15грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 657 980,40грн., по відсотках - 553 255,64грн., пені - 176 005,11грн. При цьому посилалося, що 10.07.2008 року ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_6 уклали кредитний договір, за яким останній отримав кредит в сумі 55 000 доларів США на строк до 10.07.2038 року зі сплатою процентів 11,90 річних за весь строк фактичного користування кредитом.

В цей же день між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_7 укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалася перед Банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів ОСОБА_6 за кредитним договором.

Оскільки відповідачі не виконують зобов'язання за кредитним договором, то станом на 01.08.2014 року утворилася заборгованість у вказаній сумі.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор плюс» було укладено договір факторингу, за яким банк відступає фактору своє право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі й укладеному між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6

28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, за яким клієнт договору відступає фактору своє право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі й укладеному між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 03.02.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» грошову заборгованість в розмірі 1 387 241,15грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 3 654грн.

В частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_7 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просив рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_6 та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що кредитна заборгованість стягнута заочним рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 02.12.2013р. у справі №667/8719/13 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 1267793,46 доларів США, що еквівалентно 1013460,13 грн., яка утворилася станом на 01.05.2013р., звернуто стягнення на належний ОСОБА_6 предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 10.07.2008р. між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_6, а саме на квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

Вказане рішення суду до теперішнього часу не виконано, що за думкою апелянта, виключає можливість задоволення позову у даній справі.

Крім того, апелянт зазначив, що позивач безпідставно підвищив процентну ставку до 13,9 річних, неправильно застосував строк позовної давності до розрахунку пені та в порушення вимог законодавства просить задовольнити позов з використанням іноземної валюти без наявності індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій.

В іншій частині (щодо позовних вимог, заявлених до ОСОБА_7.) рішення судом ніким не оскаржено.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

В письмових запереченнях представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав.

Заслухавши доповідача, представника відповідачів ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов щодо ОСОБА_6, суд виходив з того, що ним не виконуються обов'язки за кредитним договором №2102/0708/71-124 на суму 55 000 доларів США з виплатою 11,9 процентів річних, укладеним 10.07.2008 року з ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого за договорами факторингу від 28.11.2012 року (між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор плюс») та від 28.11.2012 року (між ТОВ «ФК «Вектор плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», є позивач.

З огляду на наявність станом на 01.08.2014 року кредитної заборгованості, суд стягнув з відповідача на користь товариства прострочену заборгованість: за кредитом - 55 000 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 675 980,40грн., відсотки - 46 246,15 доларів США, що складає 553 255,64грн., пеню за 12 місяців - 14 712,11 доларів США, що складає 176 005,11грн., а всього - 1 387 241,15грн.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки обставини справи щодо розміру кредитної заборгованості, які суд вважав встановленими, є недоведеними і передчасними.

Так, заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02.12.2013 року у справі №667/8719/13 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором в сумі 1 267 793,46 доларів США, що еквівалентно 1 013 460,13грн., яка утворилася станом на 01.05.2013 року, звернуто стягнення на належний ОСОБА_6 предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 10.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_6, а саме на квартиру АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів.

За виконавчим листом, виданим на підставі вказаного рішення суду, ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні 24.07.2014 року відкрито виконавче провадження /а.с. 101-102,103,104/.

Як вбачається з листа ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні №9670 від 15.04.2015 року виконавчі дії за вказаним виконавчим документом не проводяться, в т.ч. відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Оскільки розмір заборгованості в даній справі, визначений станом на 01.08.2014 року, включає в себе заборгованість станом на 01.05.2013 року, визначену заочним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 02.12.2013 року у справі №667/8719/13ц, на погашення якої звернуто стягнення за предмет іпотеки, то, за думкою судової колегії, має місце фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Зважаючи на той факт, що чинне законодавство (ст.39 Закону «Про іпотеку») та роз'яснення в п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачають зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, беручи до уваги, що фактична ціна продажу цього майна в процесі його реалізації може змінюватися, вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки, причому як у випадку, коли мало місце звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, так і тоді, коли іпотечне майно належить боржнику за основним зобов'язанням.

Зазначена позиція Верховного Суду України висловлена в аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення кредитної заборгованості зі ОСОБА_6 до виконання судового рішення про звернення стягнення на належне боржнику іпотечне майно та визначення остаточної суми боргу, не покритої від реалізації такого майна, є передчасними і тому задоволенню не підлягають.

Відповідно, рішення суду в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні цих позовних вимог та стягнення судових витрат відмовити.

Оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позову, заявленого до поручителя ОСОБА_7, ніким не оскаржено, то в силу принципу диспозитивності судова колегія йому юридичної оцінки не дає.

На підставі ч.1 ст.2054 ЦК України, керуючись ст.ст.303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 лютого 2015 року в частині стягнення зі ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» грошової заборгованості в розмірі 1387241,15 грн. та судового збору у розмірі 3654 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: