Рішення № 44142008, 13.05.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/3988/15-ц

Справа № 2/243/2243/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року Слов′янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

При секретарі Останькович А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ВАТ "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 05.05.1999 року по 19.12.2001 року він працював у відповідача ВАТ "Содовий завод". При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість з заробітній платі підприємства перед позивачем на теперішній час складає 1274 грн. 75 коп. У зв'язку з наведеним просить суд стягнути на свою користь з ВАТ "Содовий завод" заборгованість по заробітній платі у розмірі 1274 грн. 75 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 23826 грн. 40 коп., починаючи з 20.12.2001 року по день винесення судом рішення, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі 3254 грн. 31 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 634 грн. 19 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.12). Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Представник відповідача ВАТ "Содовий завод" в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

1. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 05.05.1999 року по 19.12.2001 року він працював у відповідача ВАТ "Содовий завод". (а.с.3). При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість з заробітній платі підприємства перед позивачем складає 1274 грн. 75коп., що підтверджується довідкою відповідача №18-7164 від 30.04.2015 року (а.с.4).

Вирішуючи питання стосовно стягнення заборгованості з заробітної плати, суд виходить з того, що відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника витрата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач була звільнена з підприємства 19.12.2001 року, заборгованість по заробітній платі складає 1274 грн. 75 коп., між сторонами відсутній спір з приводу розміру заробітної плати, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

У зв'яку з чим у позивача у зв'язку з порушенням ВАТ "Содовий завод" положень ст. 116 КЗпП України, виникло право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 вказаного Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьований протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки ВАТ "Содовий завод" від 30.04.2015 року (а.с.4), середній заробіток позивача за останні два місяця перед звільненням становить 75 грн. 85 коп., заробітна плата за останні два місяці становить: за жовтень - 69 грн. 66 коп., за листопад 2001 року - 95 грн. 40 коп., відпрацювана кількість годин за жовтень 2001 року - 81 година, за листопад 2001 року - 95, 4 години.

Виходячи з цього, розмір середньоденного заробітку складає 7 грн. 05 коп. ((82грн. 04 коп. + 69 грн. 66 коп.)/(95,4 год. + 81 год.)) (годинна тарифна ставка) х 8,2 (норма робочого часу) та кількість робочих днів за період часу з 20.12.2001 року по 13.05.2015 року складає відповідно 3360 днів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2001 рік" N 13-4796 від 20.11.2000 кількість робочих днів у 2001 року починаючи з 20.12.2001 року складає 9 днів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2002 рік" N 010-1201 від 23.11.2001кількість робочих днів у 2002 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2003 рік" N 010-1135 від 06.11.2002 кількість робочих днів у 2003 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2004 рік" від 18.11.2003 N 03-3/7221-013-15 кількість робочих днів у 2004 році складає 253 дні.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2005 рік" від 12.10.2004 N 03-3/10426-036-15 кількість робочих днів у 2005 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про норму тривалості робочого часу на 2006 рік" від 04.10.2005 N 7881/0/14-05/036-15 кількість робочих днів у 2006 році складає 250 днів.

Згідно з листом Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2006 N 6540/0/14-06/13 кількість робочих днів у 2007 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.09.2007 N 6884/0/14-07/13 кількість робочих днів у 2008 році складає 252 дні.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік" 30.09.2008 N 10338/0/14-08/13 кількість робочих днів у 2009 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік" 25.08.2009 N 9681/0/14-07/13 кількість робочих днів у 2010 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" від 25.08.2010 N 9111/0/14-10/13 кількість робочих днів у 2011 році складає 250 днів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік" від 23.08.2011 N 8515/о/14-11/13 кількість робочих днів у 2012 році складає 251 день.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" від 21.08.2012 N 9050/0/14-12/13 кількість робочих днів у 2013 році складає - 251 днів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" від 04.09.2013 N 9884/0/14-13/13 кількість робочих днів у 2014 році складає - 251 днів.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" від 09.09.2014р. N 10196/0/14-14/13 кількість робочих днів у 2015 році по 13.05.2015 складає - 87 днів.

У відповідності до викладеного розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку складає 23688 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача (7 грн. 05 коп. х 3360 робочих днів).

3. Вирішуючи питання стосовно стягнення компенсації заробітної плати з урахуванням індексу інфляції, суд приходить до висновку, що вимоги не обґрунтовані, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.1997 року № 1427 із змінами, внесеними Постановою КМУ № 292 від 23.04.1999 року, компенсація працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за цей період зріс більше ніж як на один відсоток.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків та платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Згідно з п. 4 зазначеного Положення, у разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації визначається згідно з пунктом 3 цього Положення за кожний місяць окремо і підсумовується.

Між тим, позивачем не надано доказів про те, за які конкретно місяці виникла заборгованість по заробітній платі, що є суттєвими обставинами для правильного вирішення справи, тому суд позбавлений можливості провести розрахунок у відповідності до вимог закону.

4. Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь трьох відсотків річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають, у зв'язку з наступним.

У трудових правовідносинах такі поняття як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються в низці статей Цивільного та Господарського кодексів України.

За структурою КЗпП України стаття 117 цього Кодексу, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільненні, відноситься до розділу VІІ "Оплата праці".

Аналізуючи норми Закону України "Про оплату праці" й ст. 117 КЗпП України, слід дійти висновку про те, що відносини стосовно виплати заробітної плати за своєю природою є трудовими, а не цивільними чи господарськими. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Таким чином, наліз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що до даних правовідносин положення ст. 625 ЦК України не застосовуються.

5. Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв'язку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити її в сумі 500 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 116, 117,237-1 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" від 08.02.1995 року, Постановою Пленуму Верховного суду "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 29 грудня 1999 року, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, трьох відсотків річних від простроченої суми та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 1274 грн. 75 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 20.12.2001 року по 13.05.2015 року у сумі 23688 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн. 60 коп. отримувач коштів - Слов'янське УК/Слов'янськ/2203001, код отримувача (ЄДРПОУ)-37803368, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО - 834016, р/р 31210206700075, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Є. Мірошниченко