Ухвала суду № 44141744, 12.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 1кп/640/590/14 Головуючий 1 інстанції: Попрас В.О.

Провадження № 11кп/790/514/15 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження № 11кп/790/514/15 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Київського районного суду м.Харкова від 29 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 27.05.2014 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, -

засуджено за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

За ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_2 виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Московського районного суду м. Харкова від 27.05.2014 року, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Як встановив суд, 10 грудня 2013 року приблизно о 12.30 год. ОСОБА_2 , діючі повторно, перебуваючи біля торгівельного місця №ТД 504, розташованого на ТЦ «Барабашова» біля станції метро «Академіка Барабашова» у м. Харкові, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, користуючись неуважністю ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, таємно викрав сумку жіночу моделі «Certification 119-3», вартістю 180 грн., та намагався втекти з місця вчинення злочину. Однак, злочин не було доведено до кінця, оскільки дії ОСОБА_2 були припинені потерпілою неподалік від вказаного торгівельного місця, тобто з причин, які не залежали від ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок змінити та застосувати до нього положення ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році», посилаючись на те, що строк знаходження його під вартою під час досудового і судового слідства зараховується йому у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому підстави, які б перешкоджали застосуванню до нього положень цієї статті Закону України «Про амністію у 2014 році», відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, потерпілої, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як слідує із матеріалів провадження, відмовляючи ОСОБА_2 в застосуванні Закону України «Про амністію у 2014 році», суд у вироку мотивував це тим, що на час набрання цим Законом чинності обвинувачений не відбував покарання у виді позбавлення волі, що передбачено статтею 6 цього Закону.

Такий висновок суду є передчасним.

ОСОБА_2 засуджено за злочин, який вчинено до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», та він є особою, яка не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

Перелік обставин, які взагалі унеможливлюють застосування до певної категорії осіб акту амністії, у тому числі Закону «Про амністію у 2014 році», зазначено у ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обставин, які згідно ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» перешкоджають застосуванню до ОСОБА_2 акту амністії, не встановлено.

Статтею 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, та які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього закону.

За змістом цієї статті закону її дія розповсюджується на засуджених незалежно від строку відбутого ними покарання.

За таких обставин незастосування судом першої інстанції до ОСОБА_2 ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» є помилковим.

Враховуючи викладене, до ОСОБА_2 можуть бути застосовані положення ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році».

З огляду на наведене, на підставі п.4 ч.1 ст.409, п.3 ч.1 ст.413 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 29 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

На підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 скоротити наполовину невідбуту за станом на 19.04.2014 року частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Київського районного суду м.Харкова від 29 грудня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий:

Судді: