Ухвала суду № 44141701, 07.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/2974/15 Головуючий 1 інстанції - Цвірюк Д.В.

Справа № 238/14888/14-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - кредитні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Пилипчук Н.П..,Крилової Т.Г.

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 06 березня 2008 року між АБ "Факторіал Банк", правонаступником якого є ПУАТ "Фідобанк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно умов якого Банк надав кредит в розмірі 82 226,00 дол.США на строк до 05.03.2014 року зі сплатою процентів у розмірі 12,5% річних. В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за вказаними кредитними договорами між Банком та відповідачем ОСОБА_3 06.03.2008 року був укладений договір застави, предметом якого став автомобіль. Внаслідок невиконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 14.08.2014 року за ним виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 92 672,53 дол.США, що складає 1 214 998,12 грн.

На підставі викладеного представник позивача просить в рахунок погашення заборгованості за вказаним Кредитним договором у сумі 92 672,53 дол.США (еквівалент 1 214 998,12 грн.) звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави №016/08 від 06.03.2008 року шляхом продажу предмета застави з прилюдних торгів за початковою ціною, що визначатиметься в процедурі виконавчого провадження на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні суду першої інстанції позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з пропуском трирічного строку позовної давності. Також посилався на те, що зобов'язання за договором застави фактично виконано шляхом застосування Заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема посилався на акт прийому-передачі від 06.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та Банком до договору застави, та вважає, що заставодержатель набув предмет застави автомобіль у власність в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання, що тягне за собою припинення правовідносин за договором застави.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року позов ПАТ"Фідобанк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №016-11- В/01/08 від 06.03.2008 року у сумі 92 672,53 дол.США (еквівалент по курсу НБУ станом на 14.08.2014 року становить 1 214 998,12 грн.) звернуто стягнення на предмет застави згідно договору застави №016/08 від 06.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Левченко В.Г., зареєстрованого в реєстрі за №412, а саме: автомобіль MERSEDES-BENZ, 2007 року випуску, тип ТЗ - легковий універсал-В, колір чорний, шасі (кузова, рама] НОМЕР_1, зареєстрований РEВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 09.06.2007р., реєстраційний НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківськііі області 09.06.2007 року, шляхом продажу предмета застави з прилюдних торгів за початковою ціною, що визначатиметься в процедурі виконавчого провадження на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" судовий збір у розмірі 3654грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необгрунтованість рішення суду. Вказує на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції.

Апелянт- представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 ( повідомлений під явочний лист а. с. 131), третя особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про день та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з"явилися, ніяких клопотань суду не надали. Зазначене свідчить про їх небажання приймати участь в розгляді справи в апеляційному суді.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи скорочені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, судова колегія знаходить можливим розглянути справу у відсутності зазначених осіб, так як вони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2008 року між Акціонерним Банком "Факторіал-Банк", правонаступником якого згідно статуту є Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №016-П-В/01/08, згідно умов якого Банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 82 226,00 дол.США на строк до 05.03.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних.

ОСОБА_4 неналежним чином виконував умови кредитного договору, у зв"язку чим утворилась заборгованість. Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29.11.2011 року встановлено що сума його заборгованості перед Банком по договору кредиту від 06.03.2008 року станом на 20.01.2011 року складає 608 053,03 грн., з яких 44 507 дол.США - строкова заборгованість за кредитом; 18 282,64 дол.США - прострочена заборгованість за кредитом; 436,04 дол.США - нараховані проценти; 9977,72 дол.США - прострочені проценти; 26488,62 дол. -пеня.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 13.06.2012 року в цій частині вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі та обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній гоподарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що внаслідок невиконання ОСОБА_4 умов вказаного вище кредитного договору, станом на 05.03.2014 року (п.1.1 частина 1 Кредитного договору) заборгованість осіннього складає 92 672,53 дол.США, що за курсом НБУ на 14.08.2014 року становить 1 214 998,12 грн.. Зазначене підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №016-П-В/01/08 від 06 березня 2008 року між Акціонерним Банком "Факторіал-Банк", правонаступником якого згідно статуту є Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", та ОСОБА_3 було укладено Договір застави №015/08, згідно умов якого заставодавець надала в заставу автомобіль MERSEDES-BENZ, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_3 на праві власності .

Пунктом 1.2.2 Договору застави сторонами визначено вартість предмета застави у розмірі 692 076,24 гри.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.І,2 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення па предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

Пунктом 2.12 Договору застави встановлено, що за рахунок предмету застави задовольняються вимоги Заставодержателя за Договором кредиту в повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, комісії, а також відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язань за Договором кредиту та необхідні витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

У пункті 2.3 Договору застави передбачено, що зобов'язання, забезпечені заставою, вважаються виконаними, якщо погашений кредит в повному обсязі, сплачені проценти за його користування, комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості та інші витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за договором кредиту.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 25 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.

В зв"язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором можливо звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MERSEDES-BENZ, 2007 року випуску, тип ТЗ - легковий універсал-В, колір чорний, шасі (кузова, рама) НОМЕР_1, зареєстрований РEВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 09.06.2007р., реєстраційний НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківськііі області 09.06.2007 року.

Нормами чинного законодавства заставодержателю надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі й продаж предмета такого обтяження шляхом продажу на публічних торгах.

Судова колегія вважає безпідставними посилання представника апелянта на те, що позивач набув право власності на предмет застави у досудовому порядку на підставі акту прийому-передачі до договору застави від 06.03.2008 року. Вказані твердження спростовуються довідкою №1347, наданої УДАІ ГУМВС України в Харківській області 16.02.2015 року, згідно якої вказаний автомобіль MERSEDES-BENZ, 2007 року випуску, зареєстрований РEВ МВ №1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 09.06.2007р., реєстраційний НОМЕР_2 за ОСОБА_3, яка має адресу реєстрації: АДРЕСА_1 ( а. с. 97). Факт знаходження цього автомобіля у ОСОБА_3 не спростовано її представником та нею. В судовому засіданні апеляційного суду представники банку пояснили, що автомобіль знаходиться у ОСОБА_3

Крім того, акт прийому-передачі складений з відкладальною умовою (п.З Акту), він вступає в дію виключно в разі невиконання боржником зобов'язань за договором кредиту по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів по ньому, можливих збитків та з метою виконання п. 2.11 та п.п. 3.2.4. Договору застави.

Крім того, у апеляційній скарзі представник відповідача наголошує на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що позивачем пропущено трирічний строк по основному зобов'язанню.

Судова колегія вважає посилання представника апелянта про сплив строку позовної давності також безпідставними.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що вбачається з вимог передбачених ч.4 ст.267 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 13.06.2012 року рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29.11.2011 року, яким вирішено стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту, забезпеченого заставою, залишено без змін.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що оскільки рішення суду набуло чинності 13.06.2012 року, а позивач звернувся з даним позовом 03.09.2014 р., тобто в межах трирічного строку, підстави для відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності відсутні.

В зв"язку з наступним судова колегія знаходить, що суд першої інстанції правильно визнав, що позовні вимоги ПуАТ "Фідобанк" ґрунтуються на законі та задовольнив їх у повному обсязі.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача правильно стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 3654,00 гри.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази. Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: