Постанова № 44134233, 12.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/288/15-п Номер провадження 33/786/69/15Головуючий у 1-й інстанції Халявка В. І. Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

Категорія ст. 172-7 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Бурда К.І., з участю прокурора Курченко Я.М., Онацька А.Ю., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з вищою освітою, одружену, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючою головним спеціалістом районного центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді Семенівської районної державної адміністрації

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 гривень на користь держави.

Постановою суду встановлено, ОСОБА_2 вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ст. 172-7 КУпАП за таких обставин.

Працюючи на посаді головного спеціаліста районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області, будучи державним службовцем, виконуючи обов'язки уповноваженого із загальнодержавного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі Уповноважений) 22 жовтня 2014 року, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі районного центру соціальних служб, всупереч вимогам статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» не повідомила невідкладно у письмовій формі свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів при розподілі путівки для санаторно-курортного лікування в санаторій «Хорол» ПрАТ «Миргородкурорт».

Відповідно до пунктів 3.1, 3.4, 4.2, 4.3 «Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», затвердженого постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2008 року № 25, (далі Положення) уповноважений із соціального страхування приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв- профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) розмір часткової оплати за путівку на санаторно курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів і таке інше. Рішення уповноваженого із соціального страхування оформляються протоколом в день їх прийняття.

Згідно з пунктом 4.20 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року №12, уповноважений із соціального страхування інформує застрахованих осіб про наявність путівок, отриманих від органу фонду, у письмовій формі та звітує перед трудовим колективом про їх використання.

ОСОБА_2, отримавши санаторно-курортну путівку, як уповноважений із соціального страхування, 22.10.2014р., знаючи про конфлікт інтересів, не повідомивши про це свого безпосереднього керівника та трудовий колектив, прийняла рішення про виділення путівки № 116925 в санаторій «Хорол» курорту «Миргород» вартістю 11802 гривні зі сплатою 10 процентів вартості путівки особисто для себе та своєї неповнолітньої дочки, оформивши рішення відповідним протоколом.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 просить скасувати постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 02.04.2015 року, та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що отримання путівки не порушувало будь-чиїх прав і не спричинило матеріальних збитків Фонду та моральних збитків іншим працівникам центру. З метою отримання путівки вона не використовувала свої повноваження, як головний спеціаліст Семенівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а лише скористалась своїм правом, як застрахована особа.

Зокрема, зазначає, що вона, як уповноважена із соціального страхування, яка діє при Семенівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, в силу п. 4.1. Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування, не могла не приймати участі у вирішенні питання про виділення путівки на санаторно-курортне лікування та не могла передати свої повноваження іншим особам.

Крім того, як вказує ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення був складений відносно неї в контексті посади головного спеціаліста Семенівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а не як уповноваженої особи.

Тому судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що ОСОБА_2, як уповноважений із загальнообов'язкового державного соціального страхування, при вирішення питання щодо виділення путівок на санаторно-курортне лікування, є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши скаржника на підтримку апеляційної скарги, яка просила скасувати постанову судді та закрити провадження по справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, свідка ОСОБА_3, директора Семенівського РЦСССДМ, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таких вимог закону суддя не дотримався.

Посилання ОСОБА_2 на те, що вона не вчиняла корупційне адміністративне правопорушення, є слушними.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особа у випадках, передбачених законом, несе адміністративну відповідальність в разі неповідомлення безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Таким чином, відповідальність за вчинення цього адміністративного корупційного правопорушення можлива лише за умови реальної наявності конфлікту інтересів, тобто суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, а також в разі коли службова особа, з корисливих спонукань, приховала ці обставини та не повідомила безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 08 січня 2014 року працює на посаді головного спеціаліста районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Семенівської районної адміністрації Полтавської області, та є державним службовцем.

Згідно посадової інструкції головного спеціаліста, він підпорядковується в своїй діяльності директору районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та наділена рядом службових повноважень (а.с.15-17).

Крім цього, ОСОБА_2 рішенням загальних зборів трудового колективу Центру від 03 січня 2012 року обрана уповноваженим із загальнодержавного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням безстроково по районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на громадських засадах (а.с.12).

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. №2240, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним страхуванням.

Застрахована особа - найманий працівник, на користь якого здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності та господарювання або у фізичної особи.

Отже, в районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було чотири працівника і всі вони є застрахованими особами, а ОСОБА_2 обрана уповноваженою з виконання цих громадських питань, які не відносились до її службових обов'язків.

Відповідно до п.4.1 Порядку №12 отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації.

Як пояснила ОСОБА_2, на їх центр соціальних служб надійшла путівка на санатоно-курортне страхування, оскільки всі працівники центру від неї відмовились, вона, як застрахована особа, отримала цю путівку та пролікувалась з дитиною.

В підтвердження цього в матеріалах справи знаходяться пояснення працівників центру ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.(а.с.33-35).

Із заяви ОСОБА_2 директору Семенівського центру соціальних служб ОСОБА_3 вбачається, що вона письмово зверталась до останньої, як до свого керівника, про надання їй та її дитині путівки на лікування (а.с.22).

На підставі цієї заяки по центру соціальних служб був виданий наказ про надання відпустки ОСОБА_2 на час перебування її на санаторно-курортному лікуванні. З цим наказом були ознайомлені всі працівники центру, про що свідчать їх підписи (а.с.28).

Допитана в апеляційному суді свідок ОСОБА_3, директор центру, підтвердила викладені обставини та пояснила, що як керівник ОСОБА_2, знала від останньої про наявність даної путівки та не заперечувала, щоб та її отримала, так як інші члени колективу, а також вона сама відмовились від її отримання.

Згідно листа директора Хорольської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування ОСОБА_6 24 квітня 2014 року до фонду від страхувальника - Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Семенівської РДА надійшла заявка, яка підписана ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виділення путівки для дитини в супроводі дорослого в санаторій Миргород. По накладній №168 від 22 жовтня 2014 року згідно з дорученням №3 від 22 жовтня 2014 року, виданого на ім'я ОСОБА_2, засвідченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було видано путівку в санаторій «Хорол» для дитини в супроводі дорослого.

Отже, із наведеного вбачається, що безпосередній керівник директор центру соціальних служб ОСОБА_3, а також і директор дирекції фонду соціального страхування ОСОБА_6 були завчасно повідомлені ОСОБА_2 про отримання нею санаторно-курортної путівки.

Сама ж ОСОБА_2, як застрахована особа, мала право на отримання даної путівки.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, постанову щодо неї скасувати, а провадження закрити за відсутності складу адмінправопорушення.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 02 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутності складу правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Бурда К.І.