Рішення № 44131466, 07.05.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14908/14-ц

Провадження № 2/161/502/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі - Стецюку Р.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідачів про відшкодування завданої шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2013 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем "ЗАЗ", р.н. НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Козакова-Московська в м. Луцьку, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю "Toyota Land Cruiser", р.н. НОМЕР_2, який належить їй на праві власності, внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3, що підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 24.01.2014 року.

Вказує, що на виконання ремонтних робіт власного автомобіля нею було затрачено 66030 грн.

Крім того зазначає, що 25.10.2013 року між ПрАТ СК "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6943041.

В зв'язку з чим, просить суд стягнути на її користь з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" 50000 грн. матеріальної шкоди в межах, передбачених договором страхування, з ОСОБА_3 16030 грн. різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а також судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені судом належним чином, а тому, суд вважає за можливе справу розглядати у їх відсутності за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 25.12.2013 року, керуючи автомобілем марки "ЗАЗ", р.н. НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Козакова-Московська в м. Луцьку, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу в русі автомобілю марки "Toyota Land Cruiser", р.н. НОМЕР_2., який наближався до перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні ушкодження (а.с. 5).

Постановою Луцького міськрайонного суду від 24.01.2014 року винним у даній ДТП визнано ОСОБА_3 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах винною особою.

Проте, судом встановлено, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3 за договором обов'язкового страхування від 25.10.2013 року була застрахована в ПрАТ СК "ПЗУ Україна", отже відповідальність за завдану шкоду у відповідності до ст.979 ЦК України мала б нести страхова компанія в межах ліміту страхового відшкодування, а винна особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, в разі ї недостатності.(а.с. 8).

Однак, як вбачається із висновку №015-14 інженерно-технічного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобілів "Toyota Land Cruiser", р.н. НОМЕР_2 та ЗАЗ-968, р.н. НОМЕР_1, виявленні пошкодження в передній частині автомобіля "Toyota Land Cruiser" з технічної точки зору не відповідають і не могли утворитися за обставин, які наведені у поясненні водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - внаслідок перехресного зіткнення із задньою правою частиною правого борту автомобіля ЗАЗ-968, оскільки зона пошкоджень правого заднього крила автомобіля ЗАЗ розташована нижче виступаючої поверхні переднього бамперу автомобіля "Toyota", а механізм їх утворення за напрямком дії деформуючого зусилля не збігається з напрямком переміщення автомобіля "Toyota".

Пошкодження в задній частині правого заднього крила та на правобічній поверхні заднього бамперу автомобіля позивача утворені за поздовжньо-ковзним механізмом зіткнення з вертикальною перешкодою шосткої будови, що за ознакою зовнішньої будови, формою і вертикальним розташуванням могла бути подібною до металевої опори огородження, заявленої як об'єкт зіткнення, однак відсутність будь-яких пошкоджень і слідів контактної взаємодії на поверхні вказаної опори з технічної точки зору спростовує можливість такого контакту вказаної опори з досліджуваним автомобілем (а.с. 41-45).

У зв'язку з цим, на думку суду, страховою компанією правомірно відмовлено у виплаті коштів за договором страхування, оскільки у відповідності до ст.37 пп.37.1.3 п.37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійснення страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

А тому, зважаючи на виявленні пошкодження у автомобіля "Toyota Land Cruiser", які з технічної точки зору не відповідають і не могли утворитися за обставин, які наведені у поясненні водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_3, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, доводи представника позивача стосовно наявності постанови суду, яким встановлено обставини справи і вони доказуванню не підлягають, то суд їх не приймає до уваги, оскільки вказаним рішенням суду встановлено факт ДТП і наявність механічних пошкоджень у транспортних засобів, однак ним не зафіксовано, які саме пошкодження і їх механізм утворення.

Водночас, доводи представника страхової компанії та висновок інженерно-технічного дослідження обставин та механізму отримання пошкоджень автомобілів, позивачем належним і допустити доказами не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Таким чином, зважаючи, що позивачем та її представником не представлено доказів спричинення майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля саме за таких обставин, які описані вище та при взаємодії з автомобілем відповідача, то суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, керуючись ст. ст. 979, 1188 ЦК України, ст.37 пп.37.1.3 п.37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування завданої шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк