Ухвала суду № 44130877, 03.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/2918/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства науково - впроваджувальна фірма "Вестар" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підприємство "Науково-виробнича фірма "Вестар" звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному № НОМЕР_1 від 24.05.2012 р., № НОМЕР_2 від 15.03.2012 р., № НОМЕР_3 від 15.03.2012 р., № НОМЕР_4 від 15.03.2012 р.

До початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву про зміну предмету позову згідно якої просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.05.2012 р., за № НОМЕР_2 від 15.03.2012 р., за № НОМЕР_5 від 15.03.2012 р., за № НОМЕР_6 від 25.07.2012 р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП НВФ "Вестар" зареєстроване як юридична особа, про що 22.11.2002 року здійснено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою серії ААВ за № 060075. Довідкою АА за № 617716 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується, що основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво трубопроводів; виробництво інших машин і устаткування загального призначення; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; організація будівництва будівель. ПП НВФ "Вестар" є зареєстрованим платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом за № 200013107 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ за № 104422.

ПП НВФ "Вестар" в порядку встановленим законодавством отримано будівельну ліцензію серії АБ за № 105182 строком дії ліцензії з 31.05.2005 р. по 31.05.2010 р.; ліцензію на провадження господарської діяльності, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури серії АВ за № 516905 строком дії ліцензії з 06.08.2010 р. по 06.08.2015 р.; ліцензію на провадження господарської діяльності, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури серії АВ за № 588499 строк дії ліцензії з 17.11.2011 р. по 06.08.2015 р.

У власності ПП НВФ "Вестар" знаходиться нежитлове приміщення - цех, загальною площею 736,8 кв. м., що складає 27/100 частини від будівлі очистки промстоків, за адресою: вул. Гагаріна, буд. 39, м. Рівне. ПП НФВ "Вестар" орендує у Рівненської міської ради земельну ділянку площею 1 970 кв. м., за адресою: вул. Гагаріна, буд. 39, м. Рівне підтверджується Договором оренди земельної ділянки від 20.07.2004 р.

У період з 10.02.2012 року по 23.00.2012 року ОСОБА_4 податковою інспекцією у м. Рівне проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Вестар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2011 р. За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.02.2012 року №247/23-100/13973789.

В акті перевірки орган державної податкової служби дійшов висновків про порушення ПП НВФ «Вестар»:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 та абз. 4 п.п.5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку прибуток в сумі 127 550 грн. (в т.ч. за ІV квартал 2009 р. в сумі 117 117 грн., за ІІ квартал 2010 р. в сумі 10 433 грн.);

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 106 601 грн. (в т.ч. за жовтень 2009 р. в сумі 81 738 грн., травень 2010 р. в сумі 688 грн. та за червень 2010 р. в сумі 24 175 грн.);

- п. 2.11 ст. 2, п. 7.47 ст. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України за № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, а саме: відсутність підтвердних документів, долучених до авансових звітів, на витрачання коштів в розмірі 6 874,78 грн.;

- пп. 3.1.1, п.п.3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, пп. «е»пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а» п. 19.2 ст. 19, пп. «а»пп. 20.3.1 п. 20.3 ст. 20, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за № 889-IV від 22.05.2003 р., пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України за № 2755-VІ від 02.12.2010 р., встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб (податку на доходи фізичних осіб) в періоді, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 631,15 грн. (в т.ч. за 2009 р. - 361,01 грн., за 2010 р. - 268,14 грн.) та податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 396,21 грн. (в т.ч. за І-ІІ квартал 2011 р. - 1 215,66 грн., за IV квартал 2011 р. - 180,55 грн.);

- розділ ІІ, розділ ІІІ Наказу ДПА України за № 1020 від 24.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 46/18784, ст. 52 Глави 2, пп. «б»п. 176.2 ст. 176 Розділу IV Податкового кодексу України за № 2755-VІ від 02.12.2010 р., по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1-ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, а саме: за І, ІІ, IV квартали 2011 року не включені додаткові блага своїм працівникам, у вигляді комісії за банківське обслуговування, при знятті готівки з розрахункового рахунку підприємства для надання безвідсоткової позики працівникам та у вигляді відшкодування витрат на підставі авансових звітів, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно законодавства;

- пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19, пп. «а»пп. 20.3.1 п. 20.3 ст. 20, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за № 889-IV від 22.05.2003 р., а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень належного до сплати податку з доходів фізичних осіб по термінам 31.01.2010 року, 31.03.2010 року, 30.04.2010 року, 30.06.2010 року.

На підставі акту перевірки ОСОБА_4 податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_7 від 15.03.2012 р., яким ПП НВФ "Вестар" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 159 437,50 грн. (в тому числі 127 550 грн. основного платежу і 31 887,50 грн. штрафних санкцій);

- № НОМЕР_2 від 15.03.2012 р., яким ПП НВФ "Вестар" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 133 251,25 грн. (в тому числі 106 601 грн. основного платежу і 26 650,25 грн. штрафних санкцій);

- № НОМЕР_5 від 15.03.2012 р., яким до ПП НВФ "Вестар" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 6 874,78грн.;

- № НОМЕР_3 від 15.03.2012 р., яким ПП НВФ "Вестар" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів (на доходи) фізичних осіб на суму 2 741,29 грн. (в тому числі 2 027,36 грн. основного платежу і 713,93 грн. штрафних санкцій).

На вищенаведені податкові повідомлення-рішення ПП НВФ "Вестар" було подано скарги до Державної податкової служби у Рівненській області. З урахуванням рішень ДПС України, виходячи із змісту позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному № НОМЕР_1 від 24.05.2012 р., за № НОМЕР_2 від 15.03.2012 р., за № НОМЕР_5 від 15.03.2012 р., за № НОМЕР_6 від 25.07.2012 р.

Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 від 15.03.2012 р., за № НОМЕР_1 від 24.05.2012 р. судова колегія зазначає наступне.

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень лягли висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, про порушення позивачем п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 та абз. 4 п.п.5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку прибуток в сумі 146 395 грн. (в т.ч. 117 116 грн. основного платежу і 29 279 грн. штрафних санкцій), пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 106 601 грн. (в т.ч. за жовтень 2009 р. в сумі 81 738 грн., травень 2010 р. в сумі 688 грн. та за червень 2010 р. в сумі 24 175 грн.). Такі висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях Державної податкової інспекції у м. Рівне про безтоварність та фіктивність господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентами - ПП «Харлем», ТОВ «Восток Інвест Метал», ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Люксент», ПП «Техно КМП».

Суд першої інстанції, доводи та висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо наявності підстав для визначення податкових зобов'язань по господарських операціях позивача та ПП «Харлем», ТОВ «Восток Інвест Метал», ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Люксент», ПП «Техно КМП», правомірно визнав їх безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах, а на припущеннях відповідача з огляду на наступне.

Згідно з положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, у зв'язку з висновками про порушення якого, позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток спірним рішенням, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тому, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, податкова накладна, за правилами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Стосовно господарських операцій позивача та ПП «Харлем»,ТОВ «Восток Інвест Метал», ТОВ «Монтажтехобстеження №1», ПП «Люксент», ПП «Техно КМП» суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив докази та надав правильної оцінки цим обставинам встановивши:

- що податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані позивачем, які підтверджують вчинення господарських операцій з ПП «Харлем» і що висновки органу державної податкової служби про порушення ПП "НВП "Вестар" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та як наслідок про безпідставність формування валових витрат в ІІ кварталі 2010 року в сумі 41 733, 30 грн. та податкового кредиту за червень 2010 р. в сумі 8 346,66 грн. спростовуються належними та допустимими доказами;

- що твердження податкового органу про порушення ПП "НВП "Вестар" в межах описаних господарських операцій з ТОВ "Восток Інвест Метал" пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого завищено валові витрати в IV кварталі 2009 р. в сумі 113 499 грн. та податкового кредиту за червень 2009 р. в сумі 22 699,80 грн. є необґрунтованими та спростовуються спростовуються належними та допустимими доказами;

- що висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та безпідставність формування ним валових витрат в IV кварталі 2009 р. в сумі 313 234 грн. та податкового кредиту за жовтень 2009 р. в сумі 62 646,81 грн., при здійсненні господарських операцій позивача та ТОВ «Монтажтехобстеження №1», спростовуються належними та допустимими доказами;

- що висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. в результаті чого безпідставно сформовано податковий кредит за березень 2010 р. в сумі 12909 грн. , стосовно господарських операцій ПП «Люксент», ПП «Техно КМП», спростовуються належними та допустимими доказами, досліджеиними судом першої інстанції.

Перевіривши первинні документи, інші матеріали справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби №1001092342 від 24.05.2012 року, згідно якого Приватному підприємству науково-впроваджувальній фірмі "Вестар" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 146395,00 грн., а саме 117116,00 грн. за основним платежем та 29279,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0001312342 від 15.03.2012 року, згідно якого Приватному підприємству науково-впроваджувальній фірмі "Вестар" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 133251,25 грн., а саме 106601,00 грн. за основним платежем та 26650,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) слід визнати протиправним та скасувати повністю, тому в цій частині позовні вимоги підлягали до задоволення.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 15.03.2012 р., яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 6874,78 грн. за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів суд зазначає наступне.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене у зв'язку з порушенням п. 2.11 ст. 2, п. 7.47 ст. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України за № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення), а саме: відсутність підтвердних документів, долучених до авансових звітів, на витрачання коштів в розмірі 6 874,78 грн. В ході перевірки встановлено, зокрема, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 6874,78 грн.

Відповідно до пункту 2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Пунктом 3.1 Положення, передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за оцераціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Відповідно до пункту 3.2 Положення, касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з пунктом 7.37 Положення, під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Пунктом 7.39 Положення передбачено, що під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до пункту 7.41 Положення передбачено, що під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 р. - установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Відтак, на підставі авансових звітів підзвітним особам безпідставно відшкодовано кошти на загальну суму 6874,78 грн. Орган державної податкової служби правомірно застосував суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 6874,78 грн. Таким чином в цій частині позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та задоволенню не підлягали.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_6 від 25.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 2741,29 грн., в тому числі 1785,35 грн. за основним платежем, 684,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) суд зазначає наступне.

Органом державної податкової служби встановлено, що ПП НВФ "Вестар" у період з квітня 2009 року по грудень 2010 року безпідставно надавалась податкова соціальна пільга працівнику підприємства, який одночасно зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності в ДПІ у м. Рівне 15.08.2003р., знятий з обліку 31.01.2012р., що призвело до не нарахування та не утримання податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 572,14 грн., у тому числі: за 2009 рік - 363,01 грн. та за 2010 рік - 209,13 грн.

Підпунктом 6.1 статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV (далі - Закон № 889-IV) встановлено, що з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Згідно підпункту «д»п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV доходи у вигляді заробітної плати - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.. Для цілей Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні таж. компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абз. 3 п. 1.1 ст.1 Закону № 889-IV).

Відповідно до підпункту 6.3.2 податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Зокрема, в підпункті 6.3.3 абзац «е» статті 45 Закон № 889- IV зазначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Крім того, податкова соціальна пільга не може застосовується до доходів від здійснення підприємницької діяльності. Тобто, якщо фізична особа, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, одночасно перебуває в трудових відносинах з працедавцем та отримує заробітну плату, то на такого працівника не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при застосуванні вищевказаних обмежень щодо надання податкової соціальної пільги фізичній особі - СПД при отриманні ним заробітної плати не має значення фактичний результат здійснення таким працівником своєї підприємницької діяльності, оскільки статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це систематична, ініціативна на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку.

Отже, відповідно до положень підпункту 6.3.3 абзац "е", підпункту 6.3.4 статті 6 Закон № 889- IV, якщо фізична особа, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, одночасно перебуває в трудових відносинах з працедавцем та отримує заробітну плату, то на такого працівника не може поширюватися право на застосування податкової соціальної пільги. Таким чином орган державної податкової служби правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення №0010401742 від 25.07.2012 року, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис)

(підпис) ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство науково-впроваджувальна фірма "Вестар" вул.Міцкевича,1/16,м.Рівне,33000

3- відповідачу ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023