Рішення № 44130460, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/2071/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"доПублічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"простягнення 205 399,73 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (надалі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (надалі - ПАТ "Будівельне управління №813") про стягнення 205 399,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поруки від 12.04.2010 р. укладеного з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадукт" (надалі - ТОВ "Віадукт") умов Договору фінансового лізингу №LС1496-12/07.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. порушено провадження по справі №910/2071/15-г, розгляд справи призначено на 18.03.2015 р.

16.03.2015 р. представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.02.2015 р. через загальний відділ суду було подано документи для долучення їх до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 18.03.2015 р. з'явився, подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.03.2015 не з'явився, вимог ухвали суду від 04.02.2015 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 17.04.2015 р. та у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 04.02.2015 р., відкладено розгляд справи на 15.04.2015 р.

Представники позивача та відповідача, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.04.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2007 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ТОВ "Віадукт" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №L1496-12/07 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов договору, лізингодавець придбав предмет лізингу за Договором постачання №Р1496-12/07 від 05.12.2007 р. та передав у тимчасове володіння лізингоодержувачу, що зафіксовано у акті приймання-передачі від 27.12.2007 р.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 8.1 Договору).

27.08.2009 р. сторони уклали Угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу №L1496-12/07 від 05.12.2007 р., у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором у розмірі 145 251,74 грн. та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору.

Отже, між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ТОВ "Віадукт" було укладено Договір фінансового лізингу №L1496-12/07 від 05.12.2007 р. у новій редакції, за умов передбачених вказаною вище Угодою.

Пунктом 8.1 Договору у новій редакції (надалі - Договір №LС1496-12/07) сторони погодили, що цей договір є новою редакцією договору №L1496-12/07, укладеного 05.12.2007 р., а тому з дня підписання цього договору сторонами договірні відносини сторін за договором №L1496-12/07 від 05.12.2007 р., продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору №LС1496-12/07 строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 40 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього договору та додатків до нього.

Вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 913 478,40 грн. (в тому числі ПДВ 20%) і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу Лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі - продажу (п. 2.1 Договору №LС1496-12/07).

Згідно п. 4.1 Договору №LС1496-12/07, лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Пунктом 4.3 передбачено, що лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Оплата всіх платежів здійснюється лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця (п. 4.6 Договору №LС1496-12/07).

Пунктом 4.8 Договору №LС1496-12/07 передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим договором та необхідність яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеному на офіційному сайті лізингодавця.

Згідно п. 5.3 Загальних умов (додаток №4 до Договору №LС1496-12/07), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих загальних умов, на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України та законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. у справі №910/11244/14 було затверджено вимоги кредиторів ТОВ "Віадукт", якою встановлено не виконання ТОВ "Віадукт" зобов'язань за Договором фінансового лізингу №LС1496-12/07 від 27.08.2009 р. у розмірі 205 399,73 грн.

Відповідно до пп. 6.1.2 Договору №LС1496-12/07, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, у випадках коли лізингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Вказаний пункт договору кореспондується з нормами чинного законодавства, зокрема, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Позивач, користуючись правом наданим йому Договором та Законом, 29.10.2012 р. листом №1879-10/12 повідомив ТОВ "Віадукт" про односторонню відмову від виконання договору фінансового лізингу, у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача заборгованості за договором.

07.11.2012 р. позивач надіслав ТОВ "Віадукт" телеграму №105047, в якій повторно повідомив про односторонню відмову від Договору фінансового лізингу.

03.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №2640, про повернення від лізингоодержувача - ТОВ "Віадукт" на користь лізингодавця - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" об'єкта фінансового лізингу - колісний екскаватор JСB JS160W, заводський номер JCBJW16DH81421711, номер двигуна 102216, номер шасі (рама) 1421711, реєстраційний номер 06800 КС, 2008 року випуску, загальною вартістю 913 478,40 грн., що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу №L1496-12/07 від 05.12.2007 р., викладеного в новій редакції договором №LС1496-12/07 від 27.08.2009 р. і підлягає вилученню та поверненню за невиплату в строк, згідно узгодженого графіку лізингових платежів у розмірі 876 666,28 грн.

Як слідує з матеріалів справи предмет лізингу було вилучено у ТОВ "Віадукт".

Відповідно до п. 6.4 Договору №LС1496-12/07 у разі припинення або розірвання цього договору та/або вилучення предмета лізингу всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі.

Згідно п. 6.6 Договору №LС1496-12/07 у разі припинення або розірвання цього договору та/або вилучення предмета лізингу лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу.

Підпунктом 8.1.17 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору №LС1496-12/07) встановлено, що у разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу та сплатити лізингодавцю платежі, визначені п.п. 10.3.2 цих Загальних умов.

Згідно з п. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу передбачено, що у разі дострокового припинення договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю наступні платежі:

1) комісію за дострокове припинення договору в розмірі 0,8% від суми непогашеної вартості предмету лізингу, визначеної за правилами ч. 5 пп. 10.3.2 цих Загальних умов;

2) нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня);

3) суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем;

4) заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

5) заборгованість лізингоодержувача зі сплати вартості предмета лізингу, визначена за правилами п. 5.9 цих загальних умов для лізингового періоду, який слідує за періодом вилучення (повернення) предмета лізингу або в якому має місце дострокове припинення договору.

Отже, після одностороннього розірвання Договору фінансового лізингу, у зв'язку із порушенням лізингоодержувачем його умов, на нього покладається обов'язок сплати сум, визначених за умовами договору, зокрема, пп. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована третій особі загальна сума заборгованості в розмірі 205 399,73 грн., а саме:

- заборгованість по виставленим рахункам на дату розірвання на сплату лізингових платежів у розмірі 783 309,21 грн.;

- відшкодування частини вартості предмету лізингу з урахуванням курсової різниці 78 874,78 грн.;

- 0,8% штрафу за дострокове розірвання договору 757,18 грн.;

- заборгованість по виставленими рахунками на дату розірвання на сплату додаткових витрат на суму 2 317,21 грн.

- додаткові витрати на суму 20 141,35 грн., понесені після розірвання договору, за мінусом 680 000,00 грн. вартості продажу вилученого предмету лізингу.

При цьому, 11.06.2014 р. ухвалою господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №910/11244/14 про банкрутство ТОВ "Віадукт".

На підставі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач в межах справи №910/11244/14 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою з вимогами до ТОВ "Віадукт" на загальну суму 19 598 718,21 грн., за вісьма Договорами фінансового лізингу, зокрема, і за Договором фінансового лізингу №LС1496-12/07 від 27.08.2009 р.

Відповідно до абзацу 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

27.10.2014 р. ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/11244/14 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Віадукт", кредиторські вимоги позивача до ТОВ "Віадукт" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі, на суму 205 399,73 грн.

Відтак, факт існування заборгованості ТОВ "Віадукт" у розмірі 205 399,73 грн., підстави та порядок її нарахування підтверджені ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014 р. у справі №910/11244/14 та не потребують додаткового доказування.

Крім того, з метою забезпечення виконання лізингоодержувачем умов Договору лізингу, 12.04.2010 р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ПАТ "Будівельне управління №813" (поручитель) було укладено Договір поруки, відповідно до п. 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за договорами лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п. 2.4 Договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про виконання зобов'язань за договором за вих. №1261-09/14 від 08.09.2014 р. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача, як кредитора, є порушеними відповідачем, як поручителем за Договором поруки від 12.04.2010 р., який несе відповідальність солідарно з боржником (ТОВ "Віадукт") в межах обсягів відповідальності за Договором поруки, зокрема щодо зобов'язань лізингоодержувача, які виникли за Договором фінансового лізингу №LС1496-12/07 від 27.08.2009 р., включаючи, але не обмежуючись наступним: сплати лізингових та всіх інших платежів на умовах договору лізингу, неустойки (пені, штрафів) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконання інших умов договору лізингу в повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, офіс 302; ідентифікаційний код 01383865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) заборгованість у розмірі 205 399 (двісті п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 4 108 (чотири тисячі сто вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 20.04.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко