Ухвала суду № 44129439, 12.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

12 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.,

при секретарі: Прохоровій В.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в інтересах якого діє Білоус Юрій Олександрович,

на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року

у цивільній справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2, третя особа: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року позивач, посилаючись на те, що в наслідок помилкового включення відповідача до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ним було здійснено на користь відповідача виплату у розмірі 25 976,64 грн., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року закрито провадження у вищевказаній справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач через свого представника звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з неправильним застосуванням норм процесуального.

Посилаючись на те, що висновок суду, що питання стягнення коштів з відповідача підлягало вирішенню в порядку повороту виконання рішення в адміністративній справі є помилковими, просив ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача Білоус Ю.О. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених в ній.

Відповідач та Третя особа, які відповідно до ст. 74 ЦПК України належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір повинен вирішуватися відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 265 КАС України в порядку вирішення питання про поворот виконання судового рішення та дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Диспозитивність цивільного судочинства визначена ст. 11 ЦПК України, в якій зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набутих грошових коштів, посилаючись на те, що підстава, на якій були набуті кошти відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти.

Позивач обрав спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до суду з позовом, та обґрунтовуючи вимоги безпідставністю здійсненних виплат.

Суд не наділений повноваженнями вказувати на те, у який спосіб необхідно захищати порушене право та до кого з осіб необхідно звертатися із позовом.

Недоведеність вимог або ж неможливість захисту порушеного права позивача обраним способом є підставою для відмови в позові.

Однак, постановляючи ухвалу суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми та наведені обставини.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду про закриття провадження у справі не може залишатися без змін у зв'язку з невідповідністю нормам чинного процесуального законодавства, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в інтересах якого діє Білоус Юрій Олександрович - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 лютого 2015 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 758/2580/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6035/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Трегубенко Л.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.