Ухвала суду № 44129173, 25.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Басюк Ю.В.

за участю: представника позивача Білецького М.О.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 19 липня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 39.29-50/845к відповідно до якого позивач надав позичальнику грошові кошти у сумі 175 000,00 доларів США строком до 18 липня 2022 року. Відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування грошовими коштами та виконувати інші умови договору. У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з боку ОСОБА_4 станом на 14 серпня 2014 року заборгованість за договором становить 3 647 653 гривень 76 копійок і складається з 2 064 838 гривень 91 копійки заборгованості по кредиту, 1 582 814 гривень 85 копійок заборгованості по відсоткам. Зважаючи на те, що умовами договору передбачено можливість дострокового повернення кредиту та відсотків, представник банку просить суд стягнути з ОСОБА_4 суму заборгованості в повному обсязі, а також судові витрати.

Справа №761/25636/2014 № апеляційного провадження:22-ц-796/2930/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Юзькова О.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року позов задоволено.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 2 064 838 грн. 91 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 1 582 814 грн. 85 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

судовий збір у розмірі 3 654 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, є незаконним і необґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник позивача Білецький М.О., який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 липня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/845к за умовами якого банк взяв на себе зобов'язання надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на

умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання кредиту, за домовленістю сторін, здійснюється окремими частинами зі сплатою 13,5% річних в межах максимального ліміту заборгованості до 175 000,00 доларів США та кінцевим терміном повернення 18 липня 2022 року.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать умови договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Проценти сплачувані позичальником за користування кредитом за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови договору порушені позичальником, строки виконання зобов'язання ним не виконуються, кредит не повертається.

Згідно до умов договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж в строк передбачений договором.

Відповідачем порушено умови виконання кредитного договору в зв'язку з чим станом на 14 серпня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 3 647 653 гривень 76 копійок. Заборгованість складається із: заборгованості за кредитом у сумі - 2 064 838 гривень 91 копійка, заборгованість за відсотками в розмірі - 1 582 814 гривень 85 копійок, що підтверджується наданим представником позивача розрахунком.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань.

Посилання представника відповідача про незастосування судом строків позовної давності, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що направлені на ухилення відповідача від сплати заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у справі ОСОБА_4 не був позбавлений можливості звернутися з такою заявою до суду, оскільки, як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.32).

Отже, знаючи про наявність позовних вимог з боку ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором, відповідач ОСОБА_4 не скористався в повній мірі наданим йому правом щодо надання заперечень та доказів та ніяких дій щодо цього не вчинив до ухвалення рішення по справі.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, щообставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: