увійти
УКР
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2009 р. Категорія 2.14.2. Справа № 2а-20637\09\1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чиркіна С.М. при секретарі Лисенко Є.М., за участю:
представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 14.07.2009 року,
представника відповідача: Старобільської митниці ОСОБА_2 за довіреністю № 12-15 \2012 від 14.07.2009 року,
представника відповідача Головного управління державного казначейства України в Луганській області ОСОБА_3 за довіреністю № 14-12\1-17 від 31.12.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Авто» до Старобільської митниці Державної митної служби України, Головного Управління державного казначейства України в Луганській області про визнання дій протиправними та повернення надмірно сплачених митних платежів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Старобільської митниці (далі 1-го відповідача), в якому просив визнати недійсними Довідки відділу контролю митної вартості та номенклатури Старобільської митниці № 62 від 31.12.2008 р. про визначення митної вартості у розмірі 59823,23 доларів США, № 63 від 31.12.2008 р. про визначення митної вартості у розмірі 59823,23 доларів США, з астосувати до товару, який імпортувався по зовнішньоекономічному контракту № НLDN-592-08G2J01 від 17.10.2008 р. та Додаткової угоди до контракту № 1 від 03.12.2008 р., митну вартість автомобіля вантажного-самоскида НОWO ZZ3407S3267W, у розмірі 57223,23 доларів США, стягнути з Державного Бюджету України (м. Київ,вул. Терещанківська, 11-А, Головне управління державного казначейства України м. Київ ідентифікаційний код 24262621) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спец Авто" 13003,92 грн. сплаченого мита.
Ухвалою суду від 20.03.2009 року в якості співвідповідача залучено Головне Управління державного казначейства України в Луганській області (далі 2-й відповідач а.с.51).
07.05.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 704000001/2008/000036 від 31.12.2008 р., визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 704000001/2008/000037 від 31.12.2008 р., стягнути з Державного Бюджету 13003,92 грн. надмірно сплаченого мита (а.с. 67-73).
29.07.2009 року позивач, узагальнив та остаточно уточнив позовні вимоги, просив:
визнати недійсною Довідку відділу контролю митної вартості та номенклатури Старобільської митниці № 62 від 31.12.2008 р. про визначення митної вартості у розмірі 59823,23 доларів США;
визнати недійсною Довідку відділу контролю митної вартості та номенклатури Старобільської митниці № 63 від 31.12.2008 р. про визначення митної вартості у розмірі 59823,23 доларів США;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 704000001/2008/000036 від 31.12.2008 р.;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 704000001/2008/000037 від 31.12.2008 р.;
стягнути з Державного Бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спец Авто" 13003,92 грн. надмірно сплаченого мита.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не врахував усі подані Позивачем документи, і визначив вартість автомобіля без врахування додаткової угоди до контракту про зменшення вартості автомобілів, здійснив оцінку митної вартості з порушеннями вимог діючого законодавства. Стверджує, що 1-й відповідач необґрунтовано застосував 6-й метод, не у послідовності були надані всі документи, але митниця це не врахувала, вважає, що необхідно було застосувати основний метод за ціною договору. Ціна за додатковою угодою співпадала з ціною, зазначеній в декларації від 30.12.2008 року. Стверджував, що у специфікації від 17.10.2008 року нова ціна за додатковою угодою від 03.12.2009 року.
1-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що позивачу були видані картки відмови № 000036, № 000037 на підставі довідки про визначення митної вартості товарів № 63 від 31.12.2008 р., у зв'язку з порушенням вимог ст.90 Митного кодексу України, п.14 Постанови Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 р. «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» в частині неможливості зміни, доповнень та відкликання митної декларації після прийняття її митним органом до митного оформлення. У якості причин видачі картки відмови послався на довідки про визначення митної вартості № 63, 62 (а.с.56-62). Стверджує, що позивач не додав платіжне доручення № 3 від 26.11.2008 року, були лише платіжне доручення № 1 від 03.11.2008 р., № 2 від 10.11.2008 р. Вважає, що позивач навмисно приховав інформацію, чим порушив п.7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766, не надав бухгалтерські та банківські документи, доповнення до контракту суперечило фактичним обставинам. Стверджував, що довідки про визначення митної вартості були винесені на підставі статей 259-275 Митного кодексу.
2-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив про відсутність порушень вимог законодавства з боку казначейства, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що під час виконання умов за договором змінились умови поставки, «ДАФ Тройцк», було доповнення «ДАФ форгос», без витрат на доставку, при цьому вартість автомобілів не змінилась, змінилась лише вартість доставки. Стверджував, що зазначений факт 1-м відповідачем не був прийнятий до уваги та безпідставно визначена митна вартість за 6-м резервним методом без послідовного застосування перших 5-ти методів визначення митної вартості.
Представник 1-го відповідача позов не визнала, додатково до даних, зазначених в заперечені, зазначила, що у зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних додатково документів, була визначена митна вартість товару за 6-м резервним методом та видані картки відмови. При визначені митної вартості та складанні довідок користувались службовою базою програмно-інформаційного забезпечення. Стверджує, що доповнення до контракту не було регламентовано та обґрунтовано, оскільки в інвойсі зазначався контракт від 17.10.2008 року з сумою 57000 доларів, дати інвойсу 17.10.2008 року містили суперечливі відомості 54000 та 57000 доларів за один автомобіль. Резервний метод визначення митної вартості було застосовано у зв'язку з неможливістю застосування першого методу.
2-й відповідач позов не визнав, надав пояснення тотожні даним, викладеним в заперечені.
Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів та пояснень.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец Авто» є юридичною особою суб'єктом господарської діяльності (а.с.136-141).
Старобільська митниця є юридичною особою, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі митної справи, на які відповідно до Митного кодексу України покладено безпосереднє здійснення митної справи (а.с.185-199).
У преамбулі до Митного кодексу України вказано, що цей кодекс спрямований на забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи .
Статтею 7 Митного кодексу України (далі - МК) встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, прийнятих відповідно до цих законів.
Таким чином, законодавцем підкреслюється, що правовідносини в галузі митної справи регулюються нормативно-правовими актами, які місять положення з питань митної справи.
Порядок дій посадових осіб митних органів України при здійсненні контролю митної вартості товару визначений розділом XI Митного кодексу України, в основу якого ввійшли основні положення Угоди про застосування статті VII ГАТТ, невід'ємною складовою якої є Тлумачні примітки, а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», наказом Державної митної служби України від 02.12.2003 р. № 828 «Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1192/8513.
Статтею 11 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Митні органи, реалізуючи митну політику України, здійснюють контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.
Оскільки митні органи, їхні посадові особи здійснюють владні управлінські функції у галузі митної справи, вони у розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктами владних повноважень.
Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою КМУ № 1232 від 21.12.2005 р., якою затверджено «Положення про Державне казначейство».
Компетенція адміністративних судів відповідно до статті 17 КАС України поширюється на спори фізичних та юридичних осіб з митними органами щодо оскарження їх рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також у встановлених законодавством випадках за позовами митних органів до юридичних чи фізичних осіб щодо зобов'язання виконати вимоги митного законодавства, крім справ, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, та про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Між позивачем та фірмою іноземним партнером Китайською Народною Республікою (далі продавець), укладено контракт від 17 жовтня 2008 року № НLDN-592-08G2J01 щодо поставки автомобілів вантажних та легкових, причепів, напівпричепів та інших товарів на загальну суму 10 млн. доларів США ( далі контракт № 592, а.с.34-36).
Відповідно до п.2.2. Контракту № 592, у разі доставки товару через прикордонні переходи вартість товару визначається на умовах DAF.
Згідно з Міжнародними правилами по тлумаченню термінів "Інкотермс", Поставка до кордону на умовах DAF означає, що обов'язки продавця вважаються виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на "митний кордон" країни, зазначеної в договорі.
Відповідно до умов контракту № 592 та специфікації до нього Продавець зобов'язаний поставити та передати у власність Покупцю 2 (два) вантажних автомобіля за ціною 54400 дол. США за кожний автомобіль, а також витрати за доставку з прикордонного переходу Хоргос до Тройцка 2600 доларів США. Загальна вартість автомобілів за контрактом становила 114000 доларів США (а.с.13).
За твердженням позивача для оплати товару та митного оформлення товару Продавець надав Покупцю рахунки на оплату (інвойси) № 08G2J01-01 від 17.10.2008 р. та № 08G2J01 -02 від 17.10.2008 р., в яких цифрами зазначив вартість автомобіля 54400 доларів США, а літерами помилково «п'ятдесят сім тисяч» доларів США (а.с.28.29).
На виконання умов контракту № 592, позивач сплатив продавцю:
платіжним дорученням в іноземній валюті № 01 від 03 листопада 2008 року 32640 доларів США, платіжним дорученням в іноземній валюті № 02 від 10 листопада 2008 року 76160 доларів США, платіжним дорученням в іноземній валюті № 03 від 26 листопада 2008 року 5200 доларів США.
Загальна сума, що була сплачена за два автомобіля, склала 114000 доларів США ( а.с.30-32).
03 грудня 2008 року між позивачем та Продавцем була укладена додаткова угода № 1 до специфікації № 1 від 17.10.2008 р. та контракту № 592 про зменшення вартості цих автомобілів до 54400 дол. США за кожний автомобіль. Загальна вартість автомобілів за контрактом стала 108800 доларів США (а.с.33).
Для виправлення помилки продавець надіслав лист, яким виправив помилку, і повідомив, що у рахунках на оплату № 08G2J01-01 від 17.10.2008 р. та № 08G2J01 -02 від 17.10.2008 р. у графі ТОТАL слід читати 54400 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста) доларів США (а.с.27).
Згідно з довідкою, що була видана «Укркомунбанком» 29.12.2008 року, Продавець повернув на рахунок позивача надмірно сплачені кошти в сумі 5200 доларів США. Зазначені кошти надійшли на рахунок позивача 30 грудня 2008 року. (а.с.26)
30 грудня 2008 року два вантажних автомобіля прибули для митного оформлення до Старобільської митниці.
Для митного оформлення товару - двох вантажних автомобілів - Позивач сплатив передоплатою за митне оформлення платіжним дорученням № 14 від 29 грудня 2008 року 275000 грн., квитанцією № 53-28 від 25 грудня 2008 року -10000 грн., квитанцією № 52-93 від 26 грудня 2008 року 10000 грн., усього сплатив 295000 грн. (а.с.37-38).
На день митного оформлення самоскидів курс долара США становив 7,7 гривень за 1 долар США.
Вартість транспортування 1 самоскида відповідно до договорів про транспортування складала 21738,85 грн. або 2823,23 доларів США.
Відповідно до ст. 259 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно із статтею 260 Митного Кодексу, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 затверджено Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження (далі Постанова № 1766)
30 грудня 2008 року позивач для митного оформлення товару подав 1-му відповідачу декларації митної вартості товару, в яких заявлена митна вартість одного самоскида з врахуванням вартості транспортування складала 57223,23 доларів США, а саме:
54400 доларів США (вартість самоскида) + 2823,23 доларів США (вартість транспортування) = 57223,23 доларів США. (заявлена митна вартість одного самоскида а.с.23-25).
Для митного оформлення товару позивач також надав відповідачу наступні документи:
- Митну декларацію № 704000001/2008/000036;
- Митну декларацію № 704000001/2008/000037;
- Облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності № 70402/1/08/00039 від 20.11.2008 р.;
- Повідомлення про намір увезення № 704020003.8.901115.001 від 23.12.2008 р.
- Повідомлення про намір увезення № 704020003.8.901114.001 від 23.12.2008 р.
- Накладна СМК № 022675 від 15.12.2008 р.
- Накладна СМК № 022679 від 15.12.2008 р.
- Книжка МПД (Сагпеі ТІК) № КХ.59889217 від 15.12.2008 р.
- Книжка МПД (Сагпеі ТІК) № ХР.59889216 від 15.12.2008 р.
- Калькуляцію № 1111 від 24.12.2008 р.
- Калькуляцію № 1110 від 24.12.2008 р.
- Рахунок-фактуру (інвойс) № 08О2 Ю 1 -01 від 17.10.2008 р.
- Рахунок-фактуру (інвойс) № 08С2ЛИ-02 від 17.10.2008 р. Пакувальний лист б/н від 03.12.2008 р.
- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 03.12.2008 р.
- Контракт № 592 від 17.10.2008 р.
- Договір про перевезення № 03/12/2008 від 03.12.2008
- Довідка ДПІ № 57648 від 11.11.2008 р.
- Сертифікат відповідності від 25.12.2008 р.
- Сертифікат відповідності від 25.12.2008 р.
- Сертифікат про походження товару форми А № О082302318640046 від 02.12.2008 р.
- Сертифікат про походження товару форми А № С082302318640047 від 02.12.2008 р.
- Висновок УМВС № 13/04/А 5396 від 26.12.2008 р.
- Висновок УМВС № 13/04/А 5397 від 26.12.2008 р. исх. б/н від 29.12.2008 р. Платіжне доручення № 01 від 03.11.2008 р. Платіжне доручення № 02 від 10.11.2008 р. Вантажно - митну декларація № 704000001.2008.000815 від 30.12.2008 р. Вантажна митну декларацію від 30.12.2008 р.
1-й відповідач погоджує надання позивачем зазначених документів.
Статтею 264 МК України встановлено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у їх достовірності митний орган має право визначити митну вартість самостійно, послідовно застосовуючи методи, зазначені у статті 266 МК України.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 265-275 Митного кодексу, статтею 16 Закону України «Про єдиний митний тариф». Контроль правильності визначення митної вартості, як бази митного оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України за угодами (договорами) купівлі-продажу, міни (бартерні угоди) й на безоплатній основі відповідно до діючого законодавства здійснюється на момент подання вантажної митної декларації.
Старобільська митниця довідками № 62 від 31 грудня 2008 року та № 63 від 31 грудня 2008 року визначила з посиланням на ст. 273 МК України, Постанову № 1766 за методом № 6 (Резервний метод) митну вартість автомобілів у розмірі 59823,23 доларів США, а саме:
57000 доларів США (вартість самоскида) + 2823,23 доларів США (вартість транспортування) = 59823,23 доларів США. (визначена митна вартість одного самоскида). У гривнях ця сума складала - 460638,87 грн. (а.с.21,22).
Проблемою даного спору є правильність визначення позивачем митної вартості та наявність або відсутність неправомірності дій посадових осіб митниці в визначені митної вартості автомобілів та видачі карток відмови.
Порядок здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 року (далі Порядок 339) та виданим на його виконання наказом Державної митної служби від 20 квітня 2005 року № 314, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10719 (надалі Порядок № 439).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 339, у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.
Форма рішення про визначення митної вартості товарів затверджена наказом державної митної служби № 1413 від 16.12.2008 року (далі наказ № 1413).
Засобом реалізації владних повноважень митницею є прийняття картки відмови за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України (пункт 6.6 Порядку здійснення митного контролю), та рішення про визначення митної вартості, а не складення довідок про визначення митної вартості, прийняття яких не передбачене митним законодавством.
Зазначені довідки не є рішенням про визначення митної вартості в розумінні Наказу № 1413 та ст. 264 МК України та підлягають визнанню протиправними.
При здійсненні 1-м відповідачем контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених за ВМД №№ 704000001/2008/000814, № 704000001/2008/000815 у ході розгляду документів, наданих для митного оформлення, у зв'язку із наявністю у посадових осіб митниці сумнівів щодо заявленої митної вартості в зв'язку із наявністю наступних розбіжностей:
- у комерційних інвойсах від 17.10.08 р. № 0802101-0Ю8О2Д01-02 цифрами та прописом невірно зазначена сума стосовно вартості товарів (цифрами -54400 дол. США, а прописом - 57000 дол. США);
- лист, наданий китайською фірмою на адресу імпортера, всупереч вимогам п.12 ПКМУ від 20.12.06 № 1766 не мав відповідних реквізитів та в зв'язку з чим не міг бути підставою для врахування при митному оформленні;- додаткова угода №1 від 03.12.08 р. до специфікації №1 від 17.10.08 р. до зовнішньоекономічного контракту, як документ, викликав сумніви, та суперечив іншим документам, що були подані для підтвердження митної вартості, а саме:
- на час складання інвойсів (17.10.08), які зазначені в платіжних дорученнях №1 від 03.11.08 та №2 від 10.11.08 як підстава для перерахування коштів, в наявності була лише специфікація №1 від 17.10.08 до контракту, в якій вартість 1 товару становила 57000 дол. США;
- банківські реквізити імпортера в платіжних дорученнях не відповідали реквізитам, зазначеним у розділі 11 зовнішньоекономічного контракту № 592.
Пунктами 7, 11 Постанови 1766, передбачені випадки надання декларантом обов'язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості та додаткових документів на вимогу митного органу.
Згідно з пунктом 11 Постанови № 1766 у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під час митного оформлення спірної партії посадовою особою митниці здійснено відповідний запис у графі «Для відміток митниці» та ознайомлено декларанта під підпис (ас.23,25)
Декларанту було запропоновано надати наступні документи:
-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару;
- банківські платіжні документи - виписка з особового рахунку (не був наданий в якості основного документа згідно з п. 7 ПКМУ від 20.11.06 №1766);
- відомості про якісні характеристики товару;
- рахунок-фактуру від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг;
- банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;Про надання зазначених документів здійснено відповідні записи у графі «Для відміток митниці» Декларацій митної вартості форми ДМВ-1 відповідних вантажно-митних декларацій та ознайомлено з цими записами декларанта під підпис.
Документи, що подаються декларантом, повинні бути оформлені відповідно до вимог п. 12 постанови КМУ від 20.12.06 № 1766.
Згідно до п. 13 постанови КМУ від 20.12.06 № 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання, за вмотивованою заявою строк надання додаткових документів продовжується або відмовляється у поданні додаткових документів з здійсненням відповідного запису.
На виконання вимог 1-го відповідача, позивачем, для підтвердження понесених транспортних витрат було надано:
- податкову накладну №5864 від 08.12.08 щодо відображення понесених транспортних витрат;
- копія платіжного доручення від 08.12.08 № №3 ( за доставку товару);
- виписку з особового рахунку щодо транспортних витрат від 08.12.08р.
Разом з цим надано сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом Китайської Народної Республіки, в якому відображені окремі технічні характеристики товару.
Зазначені факти визнані сторонами.
Таким чином, позивачем не було надано каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару, виписку з особового рахунку, рахунок-фактуру від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.
31 грудня 2008 року 1-й відповідач прийняв та видав картки відмови в прийнятті митних декларацій позивача від 30.12.2008 року, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, відповідно № 704000001/2008/000036 та № 704000001/2008/000037 ( далі картки відмови а.с.19,20).
В картках відмови 1-й відповідач зазначив, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню, товари й транспортні засоби не підлягають пропуску через митний кордон України з таких причин:
здійснення митної оцінки товару (Довідки про визначення митної вартості товарів № 62, № 63 від 31.12.08 р.,
порушення вимог ст. 90 Митного кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» (далі Положення № 574).
В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів через митний кордон, 1-м відповідачем зазначено подання вантажно-митної декларації згідно законодавства та з урахуванням довідок про визначення митної вартості відповідно № 62, № 63 від 31.12.08 р.(а.с. 19, 20).
Таким чином 1-й відповідач визнав довідки № 62, 63, як обов'язковий для виконання позивачем документ.
Механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України встановлений Наказом Державної митної служби України № 1212 від 12.12.2005 року ( далі Наказ № 1227).
Згідно з пунктом 2 Наказу № 1227, картка відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється у всіх випадках відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного контролю (далі картка відмови). Картка відмови є письмовим повідомленням рішення митного органу щодо неможливості пропуску товару через митний кордон.
Пунктом 3 Наказу № 1227 встановлено, що у Картці відмови повинно бути у стислому вигляді зазначено причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпне роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів через митний кордон.
Стаття 90 МК України, на яку 1-й відповідач посилається в якості підстав для відмови, передбачає умови змін, доповнень та відкликання митної декларації.
1-м відповідачем на виконання вимог ст. 71 КАС України, та пропозицій суду, не надані данні про внесення змін позивачем у вантажно-митні декларації.
Згідно з пунктом 2 Положення № 574, вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Пунктом 14 Положення № 574 передбачено, що ВМД заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається. Порядок унесення виправлень у ВМД визначається Держмитслужбою.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в порушення вимог пункту 3 Наказу № 1227 в картках відмови № 704000001/2008/000036 та № 704000001/2008/000037, не зазначено в чому полягають порушення позивачем вимог ст. 90 МК України, п.14 Положення № 574.
Н едотримання 1-м відповідачем вимог Наказу № 1227, є підставою для визнання дій митного органу неправомірними та скасуванні виданих Карток відмови.
Враховуючи, що довідки № 62 від 31 грудня 2008 року та № 63 від 31 грудня 2008 року, якими 1-й відповідач визначив митну вартість ввезеного позивачем товару, не є засобом реалізації владних повноважень та не відповідають встановленій наказом державної митної служби № 1413 від 16.12.2008 року формі, суд критично оцінює вимогу 1-го відповідача здійснити декларування товару з урахуванням зазначених довідок.
Пунктом 2 Постанови № 1766 передбачено визначення митної вартості товарів як сукупність дій, які вчинюються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Після подання ТОВ «Спец Авто» вантажної митної декларації із врахуванням Довідок про визначення митної вартості товарів № 62 від 31 грудня 2008 року та № 63 від 31 грудня 2008 року, товар був розмитнений.
Були нараховані наступні платежі на кожний автомобіль:
| Вид платежів | Основа нарахування | Ставка | Сума | 020 | 460638,87 грн. | 10% | 46063,89 грн. | 028 | 506702,76 грн. | 20% | 101340,55 грн. Усього на один автомобіль - 147404,44 грн., відповідно на два автомобілі - 294808,88 грн . Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання. Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 265-275 Митного кодексу, статтею 16 Закону України «Про єдиний митний тариф». Контроль правильності визначення митної вартості, як бази митного оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України за угодами (договорами) купівлі-продажу, міни (бартерні угоди) й на безоплатній основі відповідно до діючого законодавства здійснюється на момент подання вантажної митної декларації. Митна вартість товарів, які імпортуються в Україну, визначається шляхом відповідного застосування методів, передбачених ст. 266-273 МК України. Згідно зі статтею 266 МК України основним методом визначення митної вартості є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до встановленого ч.1 ст.267 Митного кодексу України методу визначення митної вартості за ціною договору передбачено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). На вимогу ч.2 ст. 71 КАС України, 1-м відповідачем не спростовані надані позивачем документи та розрахунки, згідно з якими вартість одного автомобіля із врахуванням транспортних витрат складала 57223,23 доларів США або 440618,87 грн., виходячи з вартості товару по контракту № 592, та не наданні данні щодо необхідності застосування Резервного методу при визначені митної вартості. Згідно з пунктом 11 Постанови № 1766, перелік додаткових документів, є вичерпним. Інші документи, що не входять до цього переліку, можуть подаватися за бажанням декларанта. З системного аналізу зазначених обставин та вимог законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем були подані всі необхідні для декларування та визначення митної вартості документи. З урахуванням викладеного, суд погоджується з позицією позивача щодо необґрунтованого застосування 1-м відповідачем 6-го, р езервного методу визначення митної вартості. Враховуючи, що 1-м відповідачем, з порушенням вимог законодавства були видані позивачу картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №704000001/2008/000036 від 31.12.2008 р. і №704000001/2008/000037 від 31.12.2008 р. та протиправно визначена митна вартість товару в довідках № 62 від 31 грудня 2008 року та № 63 від 31 грудня 2008 року, суд погоджується з вимогами позивача про зайву сплату платежів за митне оформлення на підставі протиправних вимог 1-го відповідача. Розрахунок митного збору: розрахунок митної вартості, виходячи із заявленої митної вартості
|
