Постанова № 4412534, 29.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29.07.2009 року Справа № 2а-20360\09\1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чиркіна С.М., при секретарі Лисенко Є.М.,

за участю представника позивача Кошакова Д.С. за довіреністю від 08.01.2009 року,

представника відповідача ОСОБА_1 за довіреністю від 16.06.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції на загальну суму 9917,5 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2про стягнення фінансової санкції на загальну суму 9917,5 грн. В обґрунтування позову зазначив, що у зв'язку з виявленими порушеннями порядку проведення готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, за наслідками проведеної перевірки, останньому за наслідками перевірки був нарахований штраф, який відповідачем не сплачений.

Відповідач позов не визнав надав заперечення в якому зазначив про порушення позивачем порядку проведення перевірки в частині не надання наказу та направлення на перевірку, не повідомили відповідача про початок перевірки, всупереч вимогам законодавства ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,  провели повторну планову перевірку протягом року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, суду пояснив, що перевірка дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари, була проведена згідно з планом перевірок працівниками ДПА України в Луганській області відповідно до вимог законодавства. На підставі виявлених порушень, до відповідача були застосовані фінансові санкції, які не оскаржені та не сплачені на момент розгляду справи.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що у зв'язку з протиправним, проведенням протягом року, повторної планової перевірки, відповідно до вимог ст. 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», нарахована фінансова санкція є не законною та не підлягає виконанню.

На виконання вимог ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд витребував у сторін докази необхідні для встановлення об'єктивних обставин по справі, визначення прав та обов'язків сторін.

Заслухавши учасників, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідач зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця у сфері роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, має дозвіл виконавчого комітету на розміщення закладу торгівлі на АДРЕСА_2(а.с. 34, 37).

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГК України особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Торговельну діяльність відповідач здійснює в відділі магазину «Доміно» за адресою м. Рубіжне, віл. Менделеева, буд. 37.

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі закон 509), компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі закон 2181).

Порядок здійснення органами державної податкової служби своїх функцій, у тому числі щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, визначається насамперед Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Як зазначено в частині першій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Таким чином, відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством і, зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів (а.с.28-29).

На виконання вимог ч. ч. 4, 5, ст. 11 КАС України, суд приймав заходи по витребуванню у сторін додаткових доказів.

12.11.2008 року працівниками ДПА в Луганській області, на підставі направлення № 292 від 11.11.08р., було проведено перевірку з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 1279/12/12/23/НОМЕР_1 від 20.11.2008 року ( далі акт № 1279, а.с.7-9).

Згідно із ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі закон № 265), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

В акті перевірки зазначені порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 13 ст. 3 Закону України № 265 в частині не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не надання розрахункового документу, не забезпечення сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

У відповідності до п.1 ч. ст.17 зазначеного закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій: через реєстрами розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа що п ідтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст.22 України № 265 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

На момент перевірки розбіжність суми готівкових коштів з денним звітом реєстратора, згідно з актом № 1279, складала 1882,65 грн. (а.с.9 ).

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року (далі закон № 509), органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених Законами України.

На підставі акту № 1279, перевірки позивачем було прийняте рішення № 0000602340 від 27.11.08р. (далі Рішення № 340), про застосування до СПД Багдасаряна А.С. штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 9917,5 грн., а саме:

- на суму 504,25 грн. за порушення п.1, 2, 13 ч. 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке виразилось в непроведенні розрахункової операції на суму 100,85 грн. через реєстратор розрахункових операцій;

- на суму 9413,25 грн. за порушення ст.22 України № 265 (а.с.12).

Рішення № 340 відповідачем отримано особисто 27.11.2008 року (а.с.12).

Станом на момент розгляду справи, відповідно до витягу з особового рахунку платника податків за кодом платежу № 21080900 в рахунок погашення боргу по сплаті зазначених штрафних (фінансових) санкцій відповідачем було сплачено 3,36 грн., у зв'язку з чим сума боргу по несплаті складає 9 914,14 грн. (а.с.13 зворотній бік).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону № 509, органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

 Між сторонами виник спір щодо правомірності проведення позивачем повторно протягом року планової перевірки відповідача.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 509 рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

З пояснень представника відповідача вбачається, що своєчасно отримане рішення № 340 відповідачем не оскаржено, оскільки останній вважає його протиправним та не підлягаючим виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 19 ч.2 Конституції України: органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, у межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією і законами України;

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року (далі Правила № 833), встановлені загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі. Правила № 833 передбачають можливу наявність у суб'єкта господарської діяльності касирів та продавців, які є відповідальними працівниками, наділені певними правами та обов'язками.

Таким чином, законодавець передбачає діяльність певних суб'єктів - самого суб'єкта господарської діяльності, або пов'язаного з ним уповноваженого працівника, для застосування відповідальності, передбаченої п.4 ст. 17 Закону України № 265.

В акті № 1279 зазначено, що перевірка була здійснена в присутності продавця ОСОБА_3 на підставі направлення № 292 (а.с.7).

Сторонами визнано, що ОСОБА_3, станом на момент проведення перевірки, працювала у відповідача продавцем на підставі трудового договору від 10.11.2008 року (а.с.60-62), правомірність якого не оспорюється та не є предметом розгляду даної справи.

Сторонами визнається не проведення продавцем ОСОБА_3 розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та не надання розрахункового документу.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача про неправомірність повторного проведення планової перевірки 12.11.2008 року протягом року з наступних підстав.

На підставі направлення № 23, 24 від 08.08.2008 року, уповноваженими особами Рубіжанської ОДПІ, 08.08.2008 року, була проведена планова перевірка відповідача (а.с.46-49).

Відповідно до ст.16 Закону № 265, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 9, п.4 ст. 10 Закону України № 509 до повноважень ДПА в Луганській області входить контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари. Тобто окремо від районних податкових мають право проводити відповідні перевірки.

Згідно з планом проведення перевірок на листопад 2008 року, затвердженим заступником ДПА в Луганській області, під порядковим номером 18 передбачена перевірка відповідача посадовими особами ДПА в Луганській області (а.с.57).

На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року N 1893 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави" Державною податковою адміністрацією розроблено Перелік конфіденційної інформації, що є власністю держави в органах державної податкової служби України, який затверджено наказом ДПА України від 28.11.2006 N 720 (далі - Перелік).

Згідно із розділом 2 Переліку, план-графік проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання є конфіденційною інформацією, що є власністю держави, в органах державної податкової служби України.

Згідно із п. 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 N 327 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки.

Таким чином, нормативним документом визначений порядок захисту від неправомірної перевірки шляхом не допуску посадових осіб до перевірки. Відповідачем зазначений спосіб захисту не застосований та не оскаржено рішення за наслідками перевірки.

Відповідач знаходиться на обліку в Рубіжанській ОДНІ та працює на загальній системі оподаткування. Зазначений факт визнаний сторонами та підтверджується довідкою № 5164 від 28.07.2009 року (а.с.56).

Розділом 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» встановлений порядок обліку, подачі звітності та сплати податків суб'єктів господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування, до яких відповідач не відноситься.

З систематичного аналізу зазначених нормативних документів вбачається правомірність проведення перевірки порядку проведення готівкових розрахунків за товари відповідачем працівниками ДПА в луганській області.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутність належного досвіду у продавця, одночасний прийом товару та його продажу в кількості та за ціною зазначеній в п. 2.2.7 акту № 1279, оскільки це не звільняє від відповідальності.

Суд спростовує твердження представника відповідача в частині ненадання позивачем направлення на перевірку, оскільки на направлені № 292 від 11.11.2008 року, є відмітка продавця ОСОБА_3, про ознайомлення та отримання направлення (а.с.32), яка кореспондується з відміткою в журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарської діяльності (а.с.59).

 На виконання вимог статей 69-72 КАС України, відповідачем не спростовані підписи продавця ОСОБА_3 в акті № 1279 та направлені № 292.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем фінансових санкцій відповідачу, та обов'язковість їх сплати в даному випадку відповідачем.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з відсутністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_2про стягнення фінансової санкції задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України, штрафні (фінансові) санкції в сумі 9914,14 грн., на рахунок державного бюджету: 24046780, УДК у Луганській області, р/р 31119104700071, код платежу 21080900, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.08.2009 року.

Суддя С.М. Чиркін.