Ухвала суду № 44125029, 12.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р. Справа № 83075/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Курильця А.Р., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій відповідача протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги, -

ВСТАНОВИЛА :

12 березня 2012 року ТзОВ "Панхім" звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій відповідача протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102301 від 16 січня 2012 року та рішення про результати розгляду первинної скарги №273/10/25-006 від 15.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ фірми "Панхім", про що складено акт № 8974/23-3/30733394 від 09.12.2012 року. Позивач подав заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду якого Луцькою ОДПІ проведено нову документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що становлять предмет заперечення за серпень 2011 року, про що складено акт № 10088/23-2/30733394 від 22.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Панхім" пункту 138,2 статті 138, пунктів 198.1 статті 198, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України) а саме що угоди, укладені ТзОВ фірмою "Панхім" та ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" у серпні 2011 року мають ознаки нікчемності, тому останнім завищено суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп. На підставі акту перевірки № 10088/23-2/30733394 від 22.12.2011 року Луцькою ОДПІ 16.01.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким ТзОВ фірмі "Панхім" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82465 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, з огляду на таке.

В акті перевірки № 10088/23-2/30733394 від 22.12.2011 року податковим органом відображено, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ фірмою "Панхім" здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами та зроблено висновок про нікчемність господарських операцій між ТзОВ фірмою "Панхім" та ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ". Такий висновок податкового органу позивач вважає безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що 01.08.2011 року між ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" (постачальник) та ТзОВ фірмою "Панхім" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № МО 88, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати покупцю нафтопродукти. На виконання договору ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" передало у власність позивача нафтопродуктів на суму 608847 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими та податковими накладними, ТТН за серпень 2011 року, сертифікатами якості палива, лімітно-забірними відомостями. За поставлений товар ТзОВ фірма "Панхім" провело розрахунки на суму 608847 грн. 80 коп. Сторонами при укладенні договору постачання в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, договір відповідає положенням Цивільного кодексу України, є дійсним та виконаний сторонами. Будь-яких підстав для визнання договору нікчемним немає, факти продажу та поставки товару, розрахунків між сторонами підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку. Окремі недоліки, допущенні суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договору, не є підставою для визнання правочину нікчемним. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку договору з визнанням його нікчемним, недійсним з застосуванням відповідних наслідків. Відтак, висновки Луцької ОДПІ про нікчемність правочину, укладеного ТзОВ фірмою "Панхім" з ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", є незаконними, а висновок Луцької ОДПІ, що ТзОВ фірмою "Панхім" завищено суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп. є неправомірним.

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.01.2012 року № 0000102301 та рішення про результати розгляду первинної скарги №273/10/25-006 від 15.02.2012 року.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 січня 2011 року № 0000102301. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в частковому задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що згідно з первинними документами, наданими ТзОВ фірма "Панхім" в ході проведення перевірки виробником проданих нафтопродуктів (бензин А-76) від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" у серпні 2011 року є Шебелинське відділення по переробці газового конденсату та нафти, с. Андріївка, Балаклійського району, Харківської області. Однак, згідно з відповіддю отриманою від ДПІ у Обухівському районі постачальником продукції (нафтопродуктів) реалізованої ТОВ "Біотехнології 2000" для ТзОВ "Лек-ОІЛ" (постачальник ТзОВ фірма "Панхім") у серпні 2011 року є ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод" (247760, м. Мозир-11, Гомельська обл., республіка Білорусь).

Перевіркою встановлено, що відповідно до ТТН транспортування нафтопродуктів здійснювались ПП "Меридіан фаст" та ТОВ "Стамір" на замовлення ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ". Проте надані для перевірки ТТН містять порушення щодо порядку їх заповнення, зокрема, в них відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені в товарно-транспортних накладних. В зв'язку з цим, Луцькою ОДПІ зроблено висновок, що встановити фактичне здійснення транспортування в ході перевірки неможливо, а тому угода, укладена між позивачем та ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", не створює правових наслідків, є нікчемною і позивачем завищено суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп.

В обґрунтування своєї правової позиції покликається на положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за № 363. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року № 0000102301 Луцькою ОДПІ прийнято правомірно, тому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено отримання нафтопродуктів від постачальника та їх перевезення.

При вирішенні справи судом також враховано, що відповідно до даних довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.12.2011 року № 3986/23-11/34047083 "Про результати зустрічної звірки ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ фірмою "Панхім" за серпень 2011 року", звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТзОВ фірмою "Панхім" , їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТзОВ фірмою "Панхім", яка мала правові відносини з платником податків.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що в ТТН відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені в товарно-транспортних накладних,оскільки такі недоліки в заповненні ТТН не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, вказівка на час виїзду чи прибуття вантажу з зазначенням дати виписування ТТН не впливає на стан конкретних активів та зобов'язань, збільшення або зменшення яких впливає на податковий облік, коли достеменно відомо, що така операція відбувалася в певний період. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов'язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб'єктами господарювання. В даному випадку, в матеріалах справи є достатні докази на підтвердження фактичної поставки (перевезення) та використання у господарській діяльності нафтопродуктів ТзОВ фірмою "Панхім" які придбані у ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ".

З огляду на встановлений судом реальний характер зазначених вище господарських операцій, можливі недоліки у заповненні ТТН, допущені іншими суб'єктами господарювання, не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на включення до складу витрат, врахованих для визначення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року витрати на придбання нафтопродуктів від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" у серпні 2011 року у сумі 358541 грн. 93 коп. Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Луцької ОДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.01.2011 року № 0000102301, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги №273/10/25-006 від 15.02.2012 року до задоволення не підлягають, оскільки предметом публічно-правового спору між сторонами є спірне податкове повідомлення-рішення, яким (а не діями щодо його винесення та рішенням про результати розгляду первинної скарги) фактично і порушені права позивача, та якому суд дав правову оцінку.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що ТзОВ "Панхім" зареєстроване ,як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради 09.02.2000 року, здійснює господарську діяльність згідно з статутом, з 09.09.2003 року знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ .

Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Панхім", про що складено акт № 8974/23-3/30733394 від 09.12.2012 року. Позивачем було подано до податкової інспекції заперечення на даний акт перевірки, за наслідками розгляду якого Луцькою ОДПІ проведено нову документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що становлять предмет заперечення за серпень 2011 року, про що складено акт № 10088/23-2/30733394 від 22.12.2011 року .

Перевіркою встановлено, що позивачем укладено договір поставки нафтопродуктів № МО 88 від 01.08.2011 року з ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" (продавець), на підставі якого протягом серпня 2011 року товариством отримано нафтопродуктів на загальну суму 608847 грн. 30 коп. По таких операціях ТзОВ "Панхім" завищено суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп. згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ "Панхім", та відображено у декларації з податку на прибуток за цей період. Для перевірки позивачем були надані такі документи: видаткові та податкові накладні, ТТН, платіжні доручення про проведення розрахунків між сторонами.

Разом з тим, перевіркою зроблено висновок про те, що правочин ТзОВ "Панхім" та ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" є нікчемним. При цьому, податковий орган виходив з того, що перевізні документи -ТТН містять порушення порядку їх заповнення, зокрема, в них відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені в товарно-транспортних накладних. Тобто, Луцькою ОДПІ зроблено висновок, що встановити фактичне здійснення транспортування в ході перевірки неможливо, а тому угода, укладена між позивачем та ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", не створює правових наслідків, є нікчемною та зазначено про порушення позивачем пункту 138,2 статті 138, пунктів 198.1 статті 198, пункту 200.3 статті 200 ПК України, що привело до завищення суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп. На підставі акту перевірки № 709/2301/31496816 від 04.11.2011 року Луцькою ОДПІ 16.01.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким ТзОВ фірмі "Панхім" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82465 грн. 00 коп.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду первинної скарги рішенням Державної податкової адміністрації у Волинській області №273/10/25-006 від 15.02.2012 року податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року форми № 0000102301 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 року № 0000102301, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.08.2011 року між ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" (постачальник) та ТзОВ фірма "Панхім" (покупець) укладено договір № МО 88 поставки нафтопродуктів, відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити нафтопродукти у відповідності з умовами, визначеними цим договором та/або додатками, що є його невід'ємною частиною .

Протягом серпня 2011 року постачальником було відвантажено позивачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 608847,грн. 80 коп. Вказаний товар, якість якого підтверджена відповідними сертифікатами (паспортами), був поставлений позивачу згідно з видатковими накладними та податковими накладними, виписаними постачальником ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" .

Крім того, судом також встановлено, що транспортування нафтопродуктів здійснювалося ПП "Меридіан фаст" (виконавець) на підставі договору № 19 від 01.06.2011 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного з ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" (замовник) та ТОВ "Стамір" (виконавець) на підставі договору № ЛЕК-11-1-Д від 01.07.2011 року про надання транспортних послуг, укладеного з ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" (замовник).

На кожну поставку нафтопродуктів оформлялися товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1- ТТН (нафтопродукт), передбаченою в додатку № 3 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155. Кожна з таких ТТН містить номер, дату, зазначення автопідприємств - ТОВ "Стамір" та ПП "Меридіан фаст", замовника - ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" вантажоодержувача - ТзОВ фірму "Панхім", пунктів навантаження м. Київ та смт. Рокитне, відомості про транспортний засіб, причіп, водія, пункт розвантаження м. Луцьк, найменування марки нафтопродуктів, об'єму, методу визначення нафтопродуктів, їх густини, температури та маси нафтопродуктів, підписи та прізвища осіб, які відпустили вантаж, водія, що прийняв вантаж, особи, яка вантаж одержала.

Позивачем проведено розрахунок по договірних зобов'язаннях перед ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" на суму 608847 грн. 80 коп., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за серпень 2011 року (а. с. 87-89). На підставі отриманих від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" податкових накладних позивачем до складу витрат, врахованих для визначення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року включені витрати на придбання нафтопродуктів від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" у серпні 2011 року у сумі 358541 грн. 93 коп. та відображено в податковій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави прийти до висновку, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів

При цьому, на думку суду, відсутність факту визнання договору недійсним згідно з чинними на час спірних правовідносин норм статті 207 Господарського кодексу України та положень статті 228 Цивільного кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом України № 2756-VІ від 02.12.2010 року) щодо можливості визнання правочину, що не відповідає вимогам закону, або вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, недійсним лише у судовому порядку (тобто такі угоди не відносяться до нікчемних правочинів, а є оспорюваними), свідчить про реальність вчинення відповідної операції; такі господарські операції, їх виконання при визначенні об'єкта оподаткування оцінюються судом з точки зору податкового законодавства.

Відтак, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими завищено суму витрат, використання в господарській діяльності придбаного товару, належного оформлення первинних документів, зокрема, руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків.

Нафтопродукти на підставі договору № МО 88 від 01.08..2011 року було отримано протягом серпня 2011 року від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" - юридичної особи, державна реєстрація якої не припинена, та яка, серед іншого, займається оптовою торгівлею паливом, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 3447//06 є від 22.02.2006 року. ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" зареєстроване платником ПДВ з 16.02.2006 року, що підтверджується розділом 2 довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.12.2011 року № 3986/23-11/34047083 "Про результати зустрічної звірки ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ фірмою "Панхім" за серпень 2011 року" .

Послуги з перевезення нафтопродуктів на підставі договорів № ЛЕК-11-1-Д від 01.07.2011 року, укладеного з замовником ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", надавало ТОВ "Стамір", правовий статус якого та здійснення діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту підтверджується Ліцензією серія АВ №508929 від 02.02.2010 року (а. с. 41) та договору №19 укладеного з замовником ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", надавало ПП "Меридіан фаст", правовий статус якого та здійснення діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту підтверджується Ліцензією серія АВ №504910 від 22.02.2011 року .

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка нафтопродуктів від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" відбулася і товар використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні підтверджують наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача, а відтак, спростовують завищення суми витрат, врахованих для оподаткування в декларації.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо -безпосередньо після її закінчення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

12.06.1996 року за № 293/1318 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Вказані положення нормативно-правових актів дотримані позивачем.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТН "Товарно-транспортна накладна " (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 -вантажовідправнику, 2 -вантажоодержувачу, 3,4 -автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються закупівлею, транспортуванням, зберіганням і реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України (абзац четвертий розділу 1 Загальні положення), визначено порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом. Зокрема, передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования", при перевезенні оформляється ТТН за формою № 1-ТТН (нафтопродукт), що наведена в додатку 3 Інструкції та передбачає особливості її заповнення з вказівкою на об'єм і густину нафтопродукту, температуру, масу. В даній справі ТТН відповідають встановленій формі та містять такі відомості про вантаж, що описано вище.

Отже, зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено отримання нафтопродуктів від постачальника та їх перевезення.

При вирішенні справи судом також враховано, що відповідно до даних довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 09.12.2011 року № 3986/23-11/34047083 "Про результати зустрічної звірки ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ фірмою "Панхім" за серпень 2011 року", звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТзОВ фірмою "Панхім" , їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТзОВ фірмою "Панхім", яка мала правові відносини з платником податків(а. с 8-9).

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що в ТТН відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені в товарно-транспортних накладних,оскільки такі недоліки в заповненні ТТН не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням, вказівка на час виїзду чи прибуття вантажу з зазначенням дати виписування ТТН не впливає на стан конкретних активів та зобов'язань, збільшення або зменшення яких впливає на податковий облік, коли достеменно відомо, що така операція відбувалася в певний період. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов'язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб'єктами господарювання. В даному випадку, в матеріалах справи є достатні докази на підтвердження фактичної поставки (перевезення) та використання у господарській діяльності нафтопродуктів ТзОВ фірмою "Панхім" які придбані у ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ".

З огляду на встановлений судом реальний характер зазначених вище господарських операцій, можливі недоліки у заповненні ТТН, допущені іншими суб'єктами господарювання, не можуть бути підставою для позбавлення позивача , як добросовісного платника податків права на включення до складу витрат, врахованих для визначення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року витрати на придбання нафтопродуктів від ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ" у серпні 2011 року у сумі 358541 грн. 93 коп.

Отже, на думку суду, позивачем правомірно, тобто, з дотриманням положень ПК України враховано для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року витрати на придбання нафтопродуктів в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. по операціях з придбання товару у ТзОВ "ЛЕК-ОІЛ", а тому Луцька ОДПІ прийшла до безпідставного висновку про завищення суми витрат, врахованих для визначення об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 358541 грн. 93 коп. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в загальній сумі 82464 грн. 64 коп.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов підлягає до задоволення частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.01.2011 року № 0000102301.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Луцької ОДПІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.01.2011 року № 0000102301, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги №273/10/25-006 від 15.02.2012 року до задоволення не підлягають, оскільки предметом публічно-правового спору між сторонами є спірне податкове повідомлення-рішення, яким (а не діями щодо його винесення та рішенням про результати розгляду первинної скарги) фактично і порушені права позивача, та якому суд дав правову оцінку.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року у справі № 2а/0370/626/12 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді А.Р. Курилець

В.Я. Качмар