Ухвала суду № 44124925, 27.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 876/4617/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Костіва М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі № 803/607/14 за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Спільного українсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася в суд з позовом до Спільного українсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» про стягнення податкового боргу в сумі 26 249,74 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі № 803/607/14 позовні вимоги ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено, стягнуто з рахунків Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» на користь держави податковий борг в сумі 26 249,74 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спільного українсько-швейцарське ТзОВ «Луцькенергоком» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, спір вирішено в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки сторони будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, СП ТзОВ «Луцькенергоком» зареєстроване як юридична особа 22.04.1997 року, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Довідкою ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів про стан розрахунків та зворотнім боком облікової картки платника орендної плати з юридичних осіб підтверджується наявність заборгованості відповідача станом на 20 березня 2014 року по орендній платі за землю в сумі 39185,04грн. Про те, на суму податкового боргу, що обліковувався станом на 31 грудня 2013 року позивачем вживались заходи щодо стягнення, в тому числі звернення до адміністративного суду про стягнення даної суми боргу. Однак сума новоствореного податкового боргу становить 26249,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено судом першої інстанції, податковий борг по орендній платі за землю виник внаслідок несплати підприємством самостійно задекларованих платежів згідно податкової декларації № 13000880 від 31 січня 2013 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) осіб за 2013 рік, у якій визначено суму, що підлягає сплаті за даними платника в розмірі 132778,78 грн., в тому числі за грудень 2013 року - в розмірі 11064,88 грн. (по 11064,88 грн. за кожний місяць), а також податкової декларації №1400019786 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) осіб за 2014 рік яка подана до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 28.02.2014 року відповідачем самостійно визначено річну суму орендної плати за землю, яка підлягає сплаті в розмірі 132778,78 гри., в тому числі за січень 2014 року - в розмірі 11065,10 грн.

Як вірно встановлено судом, частина податкового боргу в розмірі 4119,76 грн. по платежу орендна плата за землю виникла внаслідок визначення грошового зобов'язання ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів за результатам камеральної перевірки своєчасності сплати плати за землю, які викладені в акті від 29 січня 2014 року №329/1503/21753962, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2014 року №0000141503 та №0000151503, якими відповідачу визначено суму грошового зобов'язання (штрафні санкції) з орендної плати на загальну суму 4119,76 грн. (2257,32 грн. + 1862,44 грн.).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норми п.п. 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачають, що сума узгодженого грошового зобов'язання, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу..

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З метою погашення податкового боргу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів було направлено рекомендованим листом 04 жовтня 2013 року відповідачу податкову вимогу № 298-15 від 01 жовтня 2013 року на суму 9585,17 грн., яка була отримана уповноваженою особою Спільного українсько-швейцарського підприємства ТзОВ «Луцькенергоком» 07 жовтня 2013 року та залишилась без належного реагування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості твердження відповідача, що заборгованість Спільного українсько-швейцарського підприємства ТзОВ «Луцькенергоком» за грудень 2013 року та січень 2014 року не увійшла до податкової вимоги № 298-15 від 01 жовтня 2013 року та те, що відповідачу не надсилалась повторно вимога на суму вказаного податкового боргу, оскільки пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем наявної заборгованості, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо підставності вимог податкового органу, а відтак судом першої інстанції позовні вимоги задоволено правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Спільного українсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. у справі № 803/607/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

М.В.Костів