Постанова № 44124668, 12.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20020/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем проведено перевірку відповідача, за результатами якої 26 червня 2014 року складено акт № 3277/26-56-17-01-05/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків відповідачем за період із 01 січня по 31 грудня 2012 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, відповідачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки 08 серпня 2014 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 102 121,005 грн. за основним платежем та у розмірі 25 530,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2014 року № НОМЕР_2 було надіслано відповідачу 08 серпня 2014 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 11 вересня 2014 року поштою повернуто лист з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання.

Крім того, з метою погашення податкового боргу, на адресу ОСОБА_3 16 жовтня 2014 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачем була направлена податкова вимога від 22 вересня 2014 року за № 3595-25. Однак, поштою також повернуто даний лист з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 ПК України - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 статті 38 ПК України - виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно статті 59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Даний порядок, як зазначалося вище, був дотриманий податковим органом, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були надіслані відповідачу конвертом зі зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення. Дане поштове відправлення не було отримано відповідачем з вини податкового органу чи відділення поштового зв'язку, а тому вважається врученим належним чином. Крім того, будь-яких пояснень від боржника про поважність причин не отримання пошти також не надходило.

Відповідно до пп. 20.1.18 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 87 ПК України - джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує і стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджуються: розрахунком податкового боргу; актом перевірки від 26 червня 2014 року, податковим повідомленням-рішенням від 08 серпня 2014 року та доказами його направлення, витягом з бази ІС «Податковий блок», обліковою карткою платника податків, податковою вимогою від 22 вересня 2014 року та доказами її направлення.

Слід зазначити, що Податковим кодексом України визначено, що заходом щодо погашення податкового боргу є стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, тобто контролюючий орган може згідно з чинним податковим законодавством обирати спосіб стягнення податкового боргу платників податків.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо обґрунтованості нарахування відповідачу грошового зобов'язання, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відповідної суми грошових коштів як податкового боргу, крім того, позивача не доведено факт отримання відповідачем доходу у вигляді додаткового блага, у зв'язку з чим було нараховано грошове зобов'язання.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки в даному провадженні предметом розгляду є саме податковий борг, як такий що існує та вважається узгодженим, а не податкове повідомлення-рішення, на підставі якого такий борг виник.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, колегія суддів вважає правомірними вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 127 651,31 грн.

Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути заборгованість перед бюджетом за рахунок готівки з ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_1, індекс 04208, АДРЕСА_1) у розмірі 127 651,31 грн. на р/р 34129999700008 (одержувач: УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298 банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.