Ухвала суду № 44124570, 12.05.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Притуляк С.А.

Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року справа №227/2806/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А

Сухарька М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2014 року у справі №227/2806/14-а (головуючий І інстанції Притуляк С.А.) за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними щодо нарахування та виплати в період з грудня 2013 року по день розгляду справи у суді, допомоги по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, внаслідок чого, визнано неправомірними дії щодо нарахування та виплати в період з 12 грудня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року допомоги по догляду за ОСОБА_4, до досягнення ним трирічного віку у розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; визнано неправомірними дії щодо нарахування та виплати з 12 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року допомоги по догляду за ОСОБА_5 до досягнення ним трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дітьми: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 12 грудня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 12 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що допомога по догляду за дитиной виплачується ними згідно до вимог діючого законодавства. Відповідач також зазначив, що судом першої інстанції не було враховано положення ч.2ст.99 КАС України щодо строків звернення до суду.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 має двоїх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 актовий запис 60, яке видано Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 актовий запис 49, яке видано Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачу була надана відпустка по догляду за дітьми, до досягнення ними трирічного віку, що підтверджено копіями наказів №971-к від 06 липня 2011 року та №284-к від 12 травня 2014 року.

З копії довідки Управління за №1011 від 20.05.2014 року вбачається, що позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, як застрахована особа та одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом № 107-VI - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Згідно ст. 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу П Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону № 2154-VI допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ та Закону №2240-ІІІ призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1 Порядку), згідно з якою встановлюється Кабінетом Міністрів України тільки порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до Закону № 2240-ІІІ на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI Кабінет Міністрів України не визначав.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку здійснюється у розмірі передбаченому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування у з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" оскільки позивачка є застрахованою особою.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 12 червня 2014р., а тому задовольняючи позовні вимоги за період з 12 грудня 2013р.судом першої інстанції не було порушено положення ч.2ст.99 КАС України щодо строків звернення до суду.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційні скарги і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167,184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2014 року у справі №227/2806/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 червня 2014 року у справі №227/2806/14-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

М.Г.Сухарьок