Ухвала суду № 44124567, 12.05.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скудін В.Є.

Суддя-доповідач - Сіваченко Ігор Вікторович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року справа №241/115/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 27 лютого 2015 року у справі № 241/115/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відкрити виконавче провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із цим позовом, посилаючись на наступне.

27.11.2014 року на адресу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області (далі - Інспекція) з Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції (далі - Відділ) надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2014 року, винесена головним державним Відділу Андрусенко І.О., по виконавчому провадженню № 45533138 з примусового виконання постанови № 3/241/265/2014, виданої 17.10.2014 року Першотравневим районним судом Донецької області, про стягнення судового збору у розмірі 36,54 грн. з ОСОБА_3 на користь держави.

27.11.2014 року на адресу Інспекції надійшла вимога № 1159/5 від 24.11.2014 року щодо надіслання боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику по виконавчому провадженню про стягнення судового збору у розмірі 36,54 грн. з ОСОБА_3

Згідно вимоги головний державний виконавець Андрусенко І.О. також вимагав повідомити про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику, з наданням підтверджуючих документів. У разі невиконання вищезазначеної вимоги Інспекцію було попереджено про повернення виконавчих документів відповідно до п. 4 ст. 47 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), тобто, через перешкоджання провадженню виконавчих дій.

Крім того, у вимозі державний виконавець зазначив про те, що згідно ст. 42 Закону № 606-XIV передбачено авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій стягувачем.

На вимогу Відділу № 1159/5 від 24.11.2014 року Інспекція надала відповідь № 8156/10/05-40-17 від 11.12.2014 року, у якій було викладено позицію Інспекції, згідно якої інспекція вважає зазначену вимогу державного виконавця зловживанням своїх повноважень.

Позивач вважає постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.01.2015 року (ВП № 45533138) незаконною та необґрунтованою.

Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 27 лютого 2015 року у зазначеній справі адміністративний позов задоволено, а саме:

визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу Андрусенко І.О., та в.о. начальника ДВС Матвійчука Д.В., щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.01.2015 року по виконавчому провадженню № 45533138 згідно ЄДРВП по виконанню постанови № 3/241/265/2014, виданої 17.10.2014 Першотравневий районним судом Донецької області, про стягнення судового збору у розмірі 36,54 грн. з ОСОБА_3 на користь держави;

скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеі від 12.01.2015 по виконавчому провадженню № 45533138 згідно ЄДРВП;

зобов'язано Відділ відновити виконавче провадження (№ згідне ЄДРВП 45533138) по виконанню постанови № 3/241/265/2014, виданої 17.10.2014 року Першотравневим районним судом Донецької області, про стягнення судового збору у розмірі 36,54 грн. з ОСОБА_3 на користь держави у встановлений законодавством строк, та вжити всіх заходів, спрямованих н реальне виконання виконавчого документу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено, що 24.11.2014 Відділом винесено вимогу № 1159/5 про необхідність надіслання документів виконавчого провадження, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження, виклик та постанову про виконавчий збір, за адресою боржника. Даною вимогою позивача було попереджено про повернення виконавчих документів в разі невиконання цієї вимоги. Вимога Відділу від 24.11.2014 року № 1159/5 не була виконана Інспекцією, а також не була оскаржена. Згідно до ст. 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до п. 1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 № 512/5, вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

У зв'язку з невиконанням вищезазначеної вимоги Відділом винесено постанову № 45533138 від 12.01.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

На вимогу № 1159/5 від 24.11.2014 року позивач направив лист до Відділу, яким повідомив, що надіслання документів виконавчого провадження сторонам є виключно обов'язком виконавчої служби, а також що планом фінансування його витрат не передбачено авансування витрат виконавчого провадження.

Вимога повинна бути виконана або оскаржена у встановленому законодавством порядку та строк.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 Закону № 606-XIV.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій в.о. начальника Відділу щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа, скасування постанови та зобов'язання відновити виконавче провадження апелянт вважає, що дані вимоги є незаконними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Постанови Пленуму ВАСУ від 14.09.2012 № 10 «Про доповнення постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець або інша посадова особа виконавчої служби.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перекладання обов'язку з надсилання постанов державного виконавця боржнику на стягувана не передбачено ні Законом № 606-XIV, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом.

Крім того, посилання у вимозі на ст. 42 Закону № 606-XIV є недоречним, оскільки згідно цієї статті існує порядок здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій стягувачем. Згідно якою, з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, норми цієї статті не передбачають обов'язок стягувача здійснити авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, а також не передбачають здійснення авансування витрат шляхом відправки за рахунок стягувача матеріалів виконавчого провадження боржнику.

За невиконання вимоги головного державного виконавця, 20.01.2015 року до Інспекції надійшла постанова про повернення виконавчою документа стягувачеві від 12.01.2015 року по ВП № 4553313, винесена на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону № 606-XIV з посиланням на те, що 24.11.2014 року до Інспекції була направлена вимога № 1159 від 24.11.2014 року про відправку боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження та виклик, про що повідомити протягом трьох днів Відділ з наданням підтверджуючих документів. Попереджено про повернення виконавчих документів у разі перешкоджання провадженню виконавчих дій, а саме невиконання вимоги.

Згідно до вимог ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах.

Відповідач не довів, яким саме чином стягувач перешкоджав проведенню виконавчих дій, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язок стягувача направляти матеріали виконавчого провадження боржнику за власні кошти.

Із позовної заяви встановлено, що Інспекція є державною установою та кошторисом згідно напрямів використання бюджетних коштів не передбачена закупівля знаків поштової оплати навіть для власних потреб Інспекції, не кажучи про закупівлю знаків поштової оплати для здійснення відправки матеріалів виконавчого провадження боржнику у виконавчих провадженнях, де стягувачем виступає Інспекція.

Таким чином, встановлено, що головним державним виконавцем Відділу Андрусенко І.О. не було вжито всіх заходів, направлених на виконання постанови № 3/241/265/2014, виданої 17.10.2014 року Першотравневим районним судом Донецької області, про стягнення судового збору у розмірі 36,54 грн. з ОСОБА_3 на користь держави.

Проаналізувавши вищенаведене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що головний державний виконавець Інспекції Андрусенко І.О. не мав підстав для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.01.2015 року (ВП № 45533138), а в.о. начальника ДВС Матвійчук Д.В. її затверджувати, тому дії Андрусенко І.О. та Матвійчука Д.В. місцевий суд правильно вважав протиправними, провадження підлягає поновленню, а судові рішення - виконанню відповідно до Закону № 606-XIV.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 27 лютого 2015 року у справі № 241/115/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язання відкрити виконавче провадження - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: Т.Г.Гаврищук

І.В.Геращенко