Ухвала суду № 44124539, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/10370/13-а

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 804/10370/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.12.2012 року № 0000261710 та № 0000251710.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року в задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погодився з постановою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що визначення розміру податку на додану вартість внаслідок неврахування господарських операцій з контрагентами відбулось з порушеннями допущеними податковим органом під час перевірки, невірно досліджено всі документи які дають змогу оцінити первинні документи. Апелянт вказував, що взаємовідносини з його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій, здійснення операцій підтверджується наявними первинними документами. Контрагентом ТОВ «МК Трейдінг», з яким позивач мав основні відносини були видані належним чином завірені податкові накладні, підписані уповноваженими особами, що підтверджується поясненнями директора товариства, та які не були враховані податковою інспекцією у акті перевірки, на підставі таких накладних і була сформована основна частина податкового кредиту. З приводу непідтвердженої частини видатків, апелянтом зазначено, що ним було укладено низку договорів, які діяли між ним та іншими суб'єктами господарювання та на основі таких взаємовідносин і був сформований податковий кредит. ФОП ОСОБА_1 заперечував проти правильності проведення інвентаризації залишків матеріальних фондів позивача під час перевірки, вказував, що видатки є ним підтверджені разом як і отриманий прибуток.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці позивача податковий орган встановив відсутність первинних документів, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій, а саме відсутність актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних по всім взаємовідносинам, які входять до переліку документів і які обов'язково повинні бути, без яких, неможливо встановити реальність господарських операцій з ТОВ «МК Трейдінг». Суд першої інстанції вказував на відсутність фактів здійснення господарських операцій, відсутність комерційного інтересу та зміни майнового стану після ймовірного придбання товарно-матеріальних цінностей. Суд першої інстанції зазначив, що при дослідженні доказів по справі не встановлено фактичного виконання договору, отримання податкових накладних, які оформлені з порушенням. Суд першої інстанції вважав, що податковий орган вправі встановлювати порушення податкового законодавства за недотримання правил здійснення господарської діяльності, що призвело до заниження або невірного визначення податкових зобов'язань. Суд першої інстанції вказував на обґрунтованість висновків податкового органу відносно відсутності залишку нереалізованих товарно-матеріальних цінностей на певну суму, у разі реалізації таких товарів, їх продаж повинен бути підтвердженим, чого не відбулось з боку ФОП - платника ПДВ. На платника ПДВ покладається обов'язок підтверджувати використання наявних товарів у власній господарській діяльності, відсутні первинні документи. Окремо суд першої інстанції вказував на заниження позивачем загального оподаткованого доходу за певний період діяльності позивача.

Матеріалами справи встановлено, що Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 15.10.2012 року по 02.11.2012 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки 09.11.2012 року складено акт № 396/172/НОМЕР_3. Згідно висновків перевірки - ФОП ОСОБА_1 допущено порушення ст.13 розділу ІУ Декрету № 13-92 та ст.177 ПК України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, у розмірі 2420,55 грн., по періодах: 2010 рік - 2420,55 грн.; встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 31761,0 грн., у тому числі: за лютий 2011 року у сумі 5729,0 грн., за березень 2011 року в сумі 6258,0 грн., за квітень 2011 року в сумі 17096,0 грн., за грудень 2011 року в сумі 2678,0 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 з своїми можливими контрагентами та відсутність первинних документів, які б підтвердили видатки та прибутковість операцій з купівлі-продажу товару.

На підставі акту перевірки Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 26.12.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000261710, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 32431,50 грн., з яких за основним платежем 31761 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 670,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000251710, яким ФОП ОСОБА_1 донараховано зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2420,55 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 20.04.2010 року між позивачем (покупець) та ТОВ «МК Трейдінг» (продавець) було укладено договір № 15/27, предметом якого була поставка продуктів харчування, напоїв. Господарські взаємовідносини з ТОВ «МК Трейдінг» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності, сформовано податковий кредит. За результатами виконання договору ТОВ «МК Трейдінг» видало позивачу видаткові та податкові накладні, які не мають необхідних реквізитів, складені всупереч норм Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявні видаткові накладні на підставі яких ФОП ОСОБА_1 здійснював оплату за отриманий товар, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. Надані до справи копії платіжних доручень не містять вказівку, що ними оплачувалось виконання договору від 20.04.2010 року № 15/27.

Отримання товару ФОП ОСОБА_1 повинне фіксуватись товарно-транспортними накладними, актами прийому передачі. Товар до договором від 20.04.2010 року № 15/27 (пиво, насіння жарене) за своїми характеристиками є такими, що повинен переміщатись з складу продавця до складу покупця, транспортуватись. До матеріалів справи не надано доказів транспортування придбаного товару від ТОВ «МК Трейдінг» до ФОП ОСОБА_1, оскільки товар має фізичні властивості то його навантаження та транспортування є обов'язковою умовою виконання договору, відсутні товарно-транспортні накладні.

ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту були віднесені суми податкових накладних виданих ТОВ «МК Трейдінг», у розмірі 29083 грн.

Актом перевірки зафіксовано наступне: згідно наданих для перевірки первинних документів станом на 31.12.2011 року встановлено відсутність залишку нереалізованих товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 16070,23 грн. (ПДВ - 2678,37 грн.): пиво «Жигулівське» пет. 1л в кількості 112 бутилок (пляшок) по ціні 5,06 грн., пиво «Жигулівське» 0,5 л в кількості 530 бутилок по ціні 2,65 грн., пиво «Чернігівське» пет. 2л в кількості 384 бутилки по ціні 9,99 грн., напитки солодкі «Фруктик» в асортименті 1,25 л в кількості 408 бутилки по ціні 1,86 грн., 150 бутилок по ціні 1,87 грн., 434 бутилки по ціні 1,67 грн., вода «Абсолютна» сильно газована 2л в кількості 200 бутилок по ціні 2,42 грн. напитки солодкі «Акватика» 1,5 л в кількості 66 бутилки по ціні 1,69 грн., 198 бутилки по ціні 1,74 грн., насіння соняшникове «Семки від Хомки» 200г в кількості 1000 шт. по ціні 3,45 грн., насіння соняшникове «Семки від Хомки» 70г в кількості 2999 шт. по ціні 1,37 грн. ФОП ОСОБА_1 не зміг підтвердити придбання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, або у разі їх придбання можливий продаж.

ФОП ОСОБА_1 не було надано докази, які б спростовували наявність товарно-матеріальних цінностей відсутність, яких зафіксовано податковим органом, не надано первинні документи які б підтвердили можливу наявність вищеперерахованих товарів.

Зважаючи на суму ПДВ, що є не підтвердженою первинними документами, та не сплачена до бюджету у зв'язку з реалізацією товарів на суму 16070,23 грн. (сума ПДВ 2678,37 грн.), розмір ПДВ повинен бути зарахований як податкове зобов'язання.

Основна сума 31761 грн. податкового повідомлення-рішення № 0000261710 складається з суми документально непідтверджених та неправомірно віднесених до складу податкового кредиту 29083,61 грн. та сума не підтверджена в господарській діяльності та не використана у коригуванні податкового кредиту в розмірі 2678,37 грн., сплачена платником податку в зв'язку з придбанням товарів, без мети їх подальшого використання в операціях по оподаткуванню в межах господарської діяльності платника податку, чим порушив п. 198.3 ст.198 ПК України.

Встановлено, що на протязі 4 кварталу 2010 року ФОП ОСОБА_1 було отримано дохід у розмірі 16137,00 грн., який не було включено до декларації про доходи за відповідний період.

Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу за 2011 рік встановлено заниження доходу за рахунок не включення в грудні місяці, в повному обсязі до податкової декларацій про майновий стан та доходи надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок від Новомосковського міськрайонного центру занятості за надання дотації, згідно складених договорів про працевлаштування безробітних в розмірі 2184,0 грн. (без ПДВ). Як порушення ст.13 Декрету № 13-92 та ст.177 ПК України, встановлено заниження загального оподатковуваного доходу (валового доходу) за: 4 кв. 2010 року на загальну суму 16137,0 грн. (без ПДВ); 2011 рік на загальну суму 2184,0 грн. (без ПДВ).

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України (чинної на час здійснення перевірки) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивача, його виконання тобто відвантаження придбаного товару, його транспортування та зберігання, повинні підтвердити його використання і головне здійснення оплати, тобто передача коштів від покупця на рахунок продавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного, а потім проданого товару є отримання прибутку.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Згідно ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного рок від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до п. 7.1 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв на час виникнення правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

З огляду на доведені обставини, підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 не було враховано та не було задекларовано дохід у розмірі 16137 грн., податок з доходу фізичних осіб з якого складає 2420,55 грн. (15% від суми).

Зважаючи на недоведеність здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з контрагентом та їх фактичне підтвердження, відсутність документів, які б підтвердили видатки продажу товарів, податковою інспекцією правомірно збільшено суму ПДВ.

Колегія суддів приходить до висновку, що Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вірно визначено суму податкових зобов'язань за результатами встановлених порушень, зафіксованих у акті податної перевірки, з огляду на не підтвердження первинними документами фактичності господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 804/10370/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук