Постанова № 44124487, 30.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 квітня 2015 рокусправа № 804/7973/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 804/7973/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (правонаступником якої є Дніпропетровська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) з урахуванням уточнень до позовної заяви, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 000087220 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 481735,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 321157,00 грн.оскільки до перевірки були надані всі первинні документи та податкова звітність, які свідчать про правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Хлібсервіс" та ПП "Агенство маркетингових досліджень".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача до суду не з'явився, повідомлявся про день та час розгляду скарги у відповідності до норм КАС України.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в період з 14.12.2012 р. по 14.01.2013 р. було проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Хліб" (код ЄДРПОУ 00381545) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р. за результатами якої було складено Акт перевірки від 21.01.2013 р. №55/222/00381545 (т. 1 а.с.8-40).

Перевіркою встановлено зокрема порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 ПК України що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 347743грн.

За результатами перевірки відповідачем 08.02.2013 р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000052342 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 521614,50 грн. (т. 1 а.с. 6).

В ході адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення № 0000052342 від 08.02.2013 року, Рішенням про результат розгляду первинних скарг Державною податковою службою у Дніпропетровській області ДПС № 1674/10/10-25 від 15.04.2013 р. податкове повідомлення - рішення від 08.02.2013 р. № 0000052342 скасовано на суму 39879грн (основний платіж 26586грн. та штрафні санкції 13293грн.) - щодо уточнюючих розрахунків до декларації (а.с. 42-47 Т1).

З цих підстав було винесено нове податкове повідомлення - рішення від 13.05.2013 року №000087220 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 481735,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 321157,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 160578,50 грн., яке є предметом оскарження (т. 1 а.с. 215).

Відповідач приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення у хрді перевірки прийшов до висновку про відсутність здійснення господарських відносин зокрема із ТОВ "Хлібсервіс" та ПП "Агенство маркетингових досліджень", встановлена дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, що свідчить про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, а також включення до податкового кредиту податкової накладної ПАТ "Київстар" № 38139/2 від 28.02.2010 р. на суму ПДВ - 101,96 грн. з порушенням 365днів.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про підтвердження придбання позивачем товарів, послуг та правомірне включення до податкового кредиту декларацією від 24.02.2012р. податкову накладну виписану у лютому 2011р.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно матеріалам справи спірні суми податкового кредиту в розмірі 321157,00 грн. сформовані позивачем за взаємовідносинами у грудні 2011 року - вересні 2012 року з ПП "Агенство маркетингових досліджень" на суму ПДВ - 201055,00 грн., в січні 2012 року з ТОВ "Хлібсервіс" на суму ПДВ -120000,00 грн., та включення до податкового кредиту податкової накладної ПАТ "Київстар" № 38139/2 від 28.02.2010 р. на суму ПДВ - 101,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ПП "Агенство маркетингових досліджень" 01.01.2011р. та 01.01.2012р. укладено договори №443, №34 відповідно про надання послуг, визначених у додатках (а.с. 79 Т1).

Згідно наданих актів надані маркетингові послуги щодо продажу(стимулювання продажу тощо хлібобулочних виробів)- маркетингові послуги з дослідження ринку збуту, визначення об'єму продажу, он-лайн опит споживачів тощо.

На виконання договору надані акти, звіти, податкові накладні.

25.01.2012р. за №25/01/12 між позивачем та ТОВ «Хлібсервіс» укладено договір про придбання товару - борошно. Позивачем було здійснено передплату затовар на загальну суму 720000грн у т.ч. ПДВ 120000грн.

Згідно накладної від 31.03.2-012р. №03/01-0001 позивач придбав борошно 266670кг., проте таке борошно було повернуто позивачем 03.04.2012р. за накладною №2.

Відповідно до пп.14.1.181. п. 14.1. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3. ст.198 ПК України)

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п. 198.6. ст.198 ПК України)

Отже, необхідними умовами для формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків, посвідчене належно оформленими податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами з метою подальшого використання придбаних товарів (послуг) в господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору та наявність інших документів не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Враховуючи зазначені норми, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, послуг.

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що позивачем не підтверджено придбання товару - борошно, крім того таке було повернуто згідно результатів перевірки, що не спростовано позивачем, відсутні докази виконання такого договору, а також не підтверджено використання маркетингових послуг у своїй власній господарській діяльності.

Крім того, під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Як результат отримання таких послуг позивачем надані акти приймання-здачі виконаних робіт, проте такі не містять зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, а також не визначено в чому виражено їх результат.

Крім того, звіти та акти не містять зазначення особи, що їх склала та підписала.

Так, позивачем під час перевірки не було надано будь-які докази, що свідчать про результат використання у господарській діяльності наданих послуг, в тому числі їх вплив на отримання доходу позивачем.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТОВ "Хлібсервіс" та ПП "Агенство маркетингових досліджень", у зв'язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій.

Щодо включення позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2011 року податкової накладної ПАТ "Київстар" № 38139/2 від 28.02.2011 року в порушення норм п. 198.6 ст. 198 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідачем встановлено, що уточнюючим розрахунком поданим до податкового позивачем до складу податкового кредиту включив податкову накладну жовтня 2011р. за податковою накладною ПАТ «Київстар» на суму 509,80грн в т.ч. ПДВ 101,96грн., дата подання розрахунку 04.05.2012р. (а.с. 24, 25 Т1)

Відповідно матеріалам справи 04.05.2012р. позивачем до податкового органу також було подано уточнюючий Розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2011 року (№ 9024021213) в якому підприємством була виправлена помилка щодо визначення дати виписки податкової накладної та зазначено, що податкова накладна накладна ПАТ "Київстар" на суму 509,80 грн. в т.ч. ПДВ - 101,96 грн., а саме - 28 лютого 2011 року (т. 1 а.с. 68-70).

Таким чином, з урахування дати виписки податкової накладної - 28.02.2011р., позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, включено до податкового кредиту суму ПДВ з порушенням 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 804/7973/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ХЛІБ" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення складено 06 травня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник