ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2015 року справа № 804/3243/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередниченко В.Є.,
суддів: Панченко О.М., Коршуна А.О.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі №804/3243/14 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» про тимчасову заборону діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області 28 лютого 2014 року звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Отіс Тарда» (далі - ТОВ «Отіс Тарда» ), в якому просила:
- тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Отіс Тарда», що знаходиться за адресою: вул. Автотранспортна, 12-а, м. Дніпропетровськ, юридична адреса: АДРЕСА_1 про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області;
- тимчасово заборонити (зупинити) діяльність, щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів ТОВ «Отіс Тарда», що знаходиться за адресою: вул. Автотранспортна, 12-а, м. Дніпропетровськ, юридична адреса: АДРЕСА_1 про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.
Позов обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки ТОВ «Отіс Тарда» виявлено факти порушення природоохоронного законодавства, що є підставою для тимчасової заборони (зупинення) експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря та діяльності щодо утворення та розміщення відходів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду обґрунтована тим, що позивачем заявлені вимоги про винесення постанови щодо застосування заходів реагування, застосування яких не може бути здійснено за судовим рішенням, оскільки в даному випадку на момент проведення перевірки прийняття припису чи іншого розпорядчого документа було віднесено до компетенції позивача.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними в адміністративному позові щодо необхідності прийняття судового рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря та діяльності щодо утворення та розміщення відходів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 27.01.2014 року по 14.02.2014 року відповідно до плану заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області завдань на І квартал 2014 року, на підставі наказу № 60-П від 15.01.2014 року, направлення № 4-277-12-3 від 15.01.2014 року, повідомлення № 4-278-12-3 від 15.01.2014 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України TOВ «Отіс Тарда», за результатами якої складено акт перевірки (а.с.13-21).
В ході проведення перевірки було встановлено, що на підприємстві відповідача наявне та експлуатується обладнання, яке є джерелом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перелік якого зазначено в акті перевірки. При цьому інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві позивачем не проводилась, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Крім того, в ході планової перевірки ТОВ «Отіс Тарда» встановлено, що інвентаризація відходів не проведена, норми утворення відходів, їх якісний склад і властивості не визначено, що є порушенням ст.ст. 17, 26 Закону України «Про відходи».
Прийняття судового рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря та діяльності щодо утворення та розміщення відходів є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 року № 429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
У відповідності до пункту 4.2 вказаного Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Пунктом «в» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
На момент проведення перевірки повноваження позивача щодо зупинення (тимчасово) діяльності підприємств та об'єктів були визначені Порядком обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ (Порядок від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ, втратив чинність 26.04.2014 року).
Відповідно до п. 2 Порядку від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання. При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.
За приписами п. 4 Порядку від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування (п. 3 Порядку від 29.10.1992 р. № 2751-ХІІ).
Таким чином, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області на момент проведення перевірки у відповідності до покладених на неї завдань мала повноваження на проведення заходів контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, в тому числі самостійно обмежувати та зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів в разі наявності порушень природоохоронного законодавства, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень, тощо.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» від 20.06.2013 року №353 внесені зміни до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877, та у новій редакції визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Тобто, вищезазначеною нормою передбачено право на звернення до суду органу державного нагляду (контролю) з вимогами про прийняття судового рішення для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
При цьому, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» надано право органу державного нагляду (контролю) для вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом про прийняття судового рішення щодо тимчасової заборони (зупинення) експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря та діяльності щодо утворення та розміщення відходів.
Однак, чинним законодавством не передбачено права звернення до суду органу державного нагляду (контролю) з вимогами застосувати заходи реагування у вигляді «тимчасової заборони (зупинення) діяльності щодо експлуатації стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та тимчасової заборони (зупинення) діяльності щодо утворення та розміщення відходів без ліміту на утворення та розміщення відходів», оскільки за судовим рішенням, у розумінні частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», може бути повністю або частково зупинена саме основна господарська діяльність підприємства.
Натомість, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про застосування до ТОВ «Отіс Тарда» заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності відносяться до заходів, які можуть бути застосовані контролюючим органом за власним вмотивованим письмовим рішенням з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року у справі №804/3243/14 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 07 травня 2015 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 44124476, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/3243/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: