Рішення № 44124084, 12.05.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2015 р.Справа № 924/1794/14

Господарський суд Хмельницької області у колегіальному складі:

головуючий суддя Олійник Ю.П., судді Заверуха С.В., Субботіна Л.О. розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Готель Поділля" м. Хмельницький

про стягнення 11103,24 грн. шкоди, завданої у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Представники сторін:

від позивача- Сліпчук О.П. - за дов. від 5.01.2015р

від відповідача- Клюка В.Ф. - за дор. №430 від 16.12.14р., ОСОБА_1- за дор. від 15.01.15.

від прокуратури- Грамчук Т.А. - за посвідченням № 032336

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор в інтересах позивача у позовній заяві, представники прокуратури та позивача у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 11103,24 грн. шкоди, заподіяної державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, без відповідного дозволу, обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами і посилаючись на ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 33, 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря", ст. ст. 40, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища".

У письмовому поясненні від 17.01.15 позивач посилається на т е, що при перевірці зафіксовано факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди. Розрахунок розміру збитків здійснено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009р. №48/16064. Посилається на роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 1.04.94р., на презумпцію вини правопорушника. Крім того, посилаються на Звіт про інвентаризацію викидів від 9.112.2013р.

Позивачем за погодженням прокуратури подано до суду згідно з ст.22 ГПК України заяви про уточнення позовних вимог, що фактично є зміною предмету, в яких просять стягнути 11103,24 грн. шкоди, завданої у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на користь: Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької області та міста Хмельницького, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 „Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами : розрахунковий рахунок 33119331700002, код бюджетної класифікації 24062100, код одержувача 38045529, МФО 815013, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області). Зазначене згідно з ст.22 ГПК України прийнято судом.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, зазначаючи, що відповідач з 15.01.2008 року по 15.01.2013 року отримало дозвіл №6810100000X78 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Умовами, які встановлені в даному дозволі визначено, що стаціонарні газові котли відповідача не здійснюють викиди основних забруднюючих речовин (п. 3.1), а тому не передбачений перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. Зазначається, що аналогічні умови закріплені і в дозволі №6810100000-844\56 від 20.12.2013 року, який відповідач виготовив на вимогу Державної екологічної інспекції. Звертається увага, що у зв'язку з тим, що відповідач не здійснює викиди забруднюючих речовин у повітря, то і не може нести відповідальність та відшкодовувати шкоду, заподіяну державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також на те, що у будь-якому випадку викиди забруднюючих речовин є нормативними, а не понаднормативними.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Позивачем проведено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт №270/02 від 06.11.2013р. Перевіркою встановлено, що відповідач в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди. Зазначено про відмову заступника голови правління відповідача від підписання акту перевірки і отримання його копії.

За вчинене порушення заступника голови правління відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови №395/02 від 11.11.2013р. про накладення адміністративного стягнення за порушення ст.ст.10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря" у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн., винесеної на підставі протоколу №395-1 від 06.11.2013 р. про адміністративне правопорушення.

З метою усунення недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених 06.11.2013 р. під час перевірки дотримання природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, позивачем винесено відповідачу припис №270/02 від 11.11.2013р., у т.ч. щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Листом № 28 від 26.02.2014р. відповідачем надано позивачу інформацію про хід виконання припису №270/02 від 11.11.2013р.

Відповідачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6810100000-844/56 від 20.12.2013 р. , терміном дії до 20.12.18. Попередній дозвіл №6810100000-78 від 15.01.2008р. мав термін дії з 15.01.2008р. по 15.01.2013р.

Згідно листа ПАТ "Хмельницькгаз" №3508/20 від 04.09.2014р. на адресу позивача відповідачем за період з 06.11.2013 р. по 19.12.2013 р. спожито 33177 м3 природного газу.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі ПАТ „Готель "Поділля" в результаті наднормативних викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на загальну суму 11103,24 грн. (у період з 06.11.2013 р. по 19.12.2013 р.).

Досліджуючи надані докази та пояснення сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно з ч. 1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. із змінами і доповненнями державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч.1 ст.20-2 зазначеного Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, крім інших, : ґ) пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Згідно з ч. 2 п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затв. Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пп. „г" п.4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р., Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п. 6.4), складає протоколи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках передбачених законом (п. 4.3 Положення).

Позивачем в межах вищезазначених повноважень при проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем згідно наказу № 431 від 15.10.2013р. та направлення №5353/02 від 31.10.2013р. складено акт №270/02 від 06.11.2013р., встановлено, що відповідач в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди.

Згідно з ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992р. із змінами і доповненнями підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Нормами ч.ч. 5-6 ст. 11 вищезазначеного Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Згідно з п. п. 2-3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №302 із змінами і доповненнями, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Відповідачем отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6810100000-78 від 15.01.2008р. мав термін дії з 15.01.2008р. по 15.01.2013р. На момент перевірки ( 06.11.2013р.) дозвіл був відсутній.

Тільки 20.12.2013р. отриманий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (№6810100000-844/56 від 20.12.2013 р., терміном дії до 20.12.18). Відповідно підтверджується порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Дії позивача по проведенню перевірки, її результати відповідачем не оскаржувалися. Крім того, наявна постанова про накладення адміністративного стягнення на заступника голови правління відповідача №395/02 від 11.11.2013р. та припис №270/02 від 11.11.2013р.

Згідно з ч.ч.1,4,5 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. із змінами і доповненнями порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Аналогічні приписи містить і ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" , зокрема, про те, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб), визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009р. №48/16064.

Згідно п. 2.2. Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Положеннями п. 2.1.2. Методики передбачено, що наднормативними викидами вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Згідно з п.2.7.1. Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Тому не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що викиди не є наднормативними, оскільки це прямо передбачено у п. 2.1.2. Методики.

Не приймаються до уваги також доводи відповідача про те, що стаціонарні газові котли відповідача не здійснюють викиди основних забруднюючих речовин, про що зазначено у виданих йому раніше дозволах та дозволі, одержаному після перевірки. Судом враховується, що викиди таких котлів, здійснені у період відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, вважаються понаднормативними.

Посилання відповідача на те, що Умовами, які встановлені в наданих йому дозволах визначено, що стаціонарні газові котли відповідача не здійснюють викиди основних забруднюючих речовин (п. 3.1), а тому не передбачений перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, безпідставні, оскільки п. 3.1. Умов, які встановлюються в дозволі, визначено про відсутність основних джерел викидів. Натомість у п.3.2. Умов, які встановлюються в дозволі, зазначені обсяги викидів, які віднесені до інших джерел викидів.

Як вбачається з розрахунку, який здійснено позивачем на підставі Методики, розмір шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу у період з 06.11.2013 р. по 19.12.2013 р., складає 11103,24 грн.

Згідно п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. Згідно п.3.7 зазначеної Методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою. Остання зазначена у Методиці.

У розрахунку позивача та відповідних поясненнях позивача від 17.01.2015р. зазначено з посиланням на п.4.1 Методики, що розмір відшкодування шкоди за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховувався на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розрахований за формулою Методики: З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн.; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; К зі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

При цьому згідно з п. 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

За змістом п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 із змінами і доповненнями, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Тому моментом виявлення порушення є дата складання акту перевірки. При цьому відповідно до п.3.12 Методики факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

За таких обставин визначення позивачем розміру шкоди за період з 06.11.2013р. (дата складання акту перевірки) по 19.12.2013 р. (дата отримання відповідного дозволу на викиди) в сумі 11103,24 грн. є правомірним.

Судом враховується, що відповідачем не надано суду доказів на спростування висновків акту перевірки або розміру шкоди, а також доказів відшкодування в добровільному порядку заподіяної шкоди.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню.

При цьому судом враховується, що згідно з п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного Кодексу України

джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Згідно з п.4 ч. 1 ст. 691 цього Кодексу до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків;

У зв'язку із задоволенням позову згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на відповідача шляхом стягнення в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43 , 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до публічного акціонерного товариства "Готель Поділля" м. Хмельницький про стягнення 11103,24 грн. шкоди, завданої у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Готель Поділля" ( м.Хмельницький, вул. Шевченка,34, код 21327550) на користь: Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької області та міста Хмельницького, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 „Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій за наступними реквізитами : розрахунковий рахунок 33119331700002, код бюджетної класифікації 24062100, код одержувача 38045529, МФО 815013, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області 11103,24 грн. (одинадцять тисяч сто три гривні 24 коп.) шкоди, завданої у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Видати наказ.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Готель Поділля" ( м.Хмельницький, вул. Шевченка, 34, код 21327550) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м.Хмельницькому, рахунок отримувача № 31218206783002, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).Видати наказ, який надіслати державній податковій інспекції.

Повне рішення складено 12.05.2015р.

Головуючий суддя Ю.П. Олійник

Суддя С.В. Заверуха

Суддя Л.О.Субботіна

Віддрук. 1 прим. :

1 - до справи.