Рішення № 44123438, 27.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. справа № 911/1044/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь», Дніпропетровська обл., с. Дмитрівка

про стягнення 106 881,49 гривень

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. (довіреність б/н від 02.06.2014)

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі-ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі-ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»/відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь» (далі-ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь»/відповідач 2) про стягнення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 106 881,49 грн штрафу, нарахованого внаслідок неналежного виконання відповідачем 2 грошових зобов'язань за договором №ТК030409/3 від 03.04.2009, в тому числі: 96 881,49 грн з відповідача 2 та 10 000,00 грн солідарно з обох відповідачів.

Відповідачі 1, 2 не скористались правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2015 порушено провадження у справі №911/1044/15 та призначено справу до розгляду на 31.03.2015.

31.03.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2015 розгляд даної справи було відкладено на 27.04.2015.

21.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи на місяць з метою надання позивачу часу на направлення відповідачу 2 позовних матеріалів та надання останньому можливості належним чином підготувати заперечення проти позову, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його нормативну необґрунтованість та доказову непідтвердженість.

Відмовляючи у задоволенні означеної заяви відповідача 2, судом також було враховано як надіслання позивачем відповідачу 2 позовних матеріалів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 06.03.2015 та фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» №0080 від 06.03.2015, так і належне повідомлення останнього про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується підписом представника відповідача 2 на рекомендованому повідомленні №01032 4699534 0 про вручення поштового відправлення - ухвали про порушення провадження у даній справі.

В судові засідання 31.03.2015 та 27.04.2015 представники відповідачів не прибули, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача 1 та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2009 між ТОВ «Корпорація Агросинтез» (постачальник) та ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» (покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК030409/3, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти товар, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору.

03.04.2009, 22.05.2009, 29.07.2009 та 01.09.2009 між сторонами були підписані специфікації №1, №2, №3, №4 до договору на загальну суму 352 492,46 грн, якими визначено перелік товару, порядок та строки його оплати.

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого продавцем товару загальною вартістю 352 492,46 грн, 02.03.2010 ТОВ «Корпорація Агросинтез» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 130 354,90 грн заборгованості за договором, 109 606,44 грн штрафу, 4 867,79 грн індексації товару, 11 959,80 грн пені, 6 000,42 грн інфляційних втрат та 119 598,16 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 у справі №18/84-10 позов ТОВ «Корпорація Агросинтез» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Корпорація Агросинтез» 130 354,90 грн заборгованості за договором, 109 606,44 грн штрафу, 4 867,79 грн індексації товару, 11 959,80 грн пені, 5 624,45 грн інфляційних втрат, 119 598,16 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 4 055,87 грн судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2010 р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року у справі №18/84-10 скасовано в частині стягнення штрафу та змінено в частині суми основного боргу, а також здійснено новий розподіл судових витрат. Стягнуто з ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» на користь ТОВ «Корпорація Агросинтез» 53 354,90 грн заборгованості за договором, 4 867,79 грн індексації товару, 11 959,80 грн пені, 5 624,45 грн інфляційних втрат, 119 598,16 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 074,77 грн судових витрат.

15.11.2012 між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено угоду №15-11/12-48 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до умов якої первісний кредитор (ТОВ «Корпорація «Агросинтез») відступило новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») право вимоги виконання ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, відсотків за користування чужими коштами, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК030409/3 від 03.04.2009.

21.11.2012 між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено договір поруки №21-11-2012-26, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК030409/3 від 03.04.2009 року та угоди, передбаченої ст. 2 цього договору.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» в порушення договірних зобов'язань провів остаточні розрахунки за поставлений товар з порушенням погоджених сторонами строків, а саме, сплативши: 50 000,00 грн 13.07.2009, 40 000,00 грн 17.08.2009, 10 000,00 грн 27.08.2009, 10 000,00 грн 09.09.2009, 15 000,00 грн 16.09.2009, 40 000,00 грн 22.09.2009, 50 000,00 грн 29.09.2009, 10 000,00 грн 30.10.2009, 10 000,00 грн 15.12.2009, 30 000,00 грн 11.06.2010, 10 000,00 грн 16.06.2010, 17 000,00 грн 23.06.2010, 10 000,00 грн 30.06.2010, 10 000,00 грн 05.07.2010, 10 000,00 грн 29.07.2010, 10 000,00 грн 08.09.2010, 20 496,46 грн 22.09.2010, 34 000,00 грн 23.09.2010, 25.12.2014 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», як новий кредитор, звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Агро-Дніпро-Нікополь» та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» про стягнення 46 842,96 грн, з яких: 724,95 грн штрафу, 3 578,19 грн пені, 619,53 грн 3% річних, 1 481,37 грн інфляційних втрат, 38 438,92 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами з відповідача 2 та 2 000,00 грн штрафу солідарно з обох відповідачів.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2015 у справі №911/5566/14 позовні вимоги ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволені у повному обсязі.

Посилаючись на те, що відповідач 2, як покупець за договором №ТК030409/3 від 03.04.2009 свої договірні зобов'язання в частині своєчасного проведення грошових розрахунків належним чином не виконав, допустивши порушення строків оплати вартості товару, поставленого за специфікацією №1 на 250 днів, а за специфікацією №4 на 305 днів, позивач, як новий кредитор за договором, просить суд стягнути 106 881,49 грн штрафу, з яких: 96 881,49 грн з відповідача 2 та 10 000,00 грн солідарно з обох відповідачів, з підстав ст. 230 ГК України та п. 8.2.3 договору, із розрахунку 30% від вартості договору (365 354,80 грн) за кожен випадок порушення строків, що становить 219 212,88 грн, за вирахуванням сум штрафу, які були предметом позовних вимог у справі господарського суду Дніпропетровської області №18/84-10 (109 606,44 грн) та справі господарського суду Київської області №911/5566/14 (2 724,95 грн).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачами 1, 2 не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 713 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до змісту специфікацій №№1-4 до договору:

- остаточні розрахунки за товар, поставлений за специфікацією №1 від 03.04.2009 на суму 171 099,70 грн мають бути проведені не пізніше 20.11.2009;

- остаточні розрахунки за товар, поставлений за специфікацією №2 від 03.04.2009 на суму 45 617,76 грн мають бути проведені не пізніше 20.11.2009;

- остаточні розрахунки за товар, поставлений за специфікацією №3 від 29.07.2009 на суму 217 429,82 грн мають бути проведені не пізніше 20.09.2009;

- остаточні розрахунки за товар, поставлений за специфікацією №4 від 01.09.2009 на суму 35 292,48 грн мають бути проведені не пізніше 20.11.2009.

З огляду наведеного, отримання відповідачем 2 товару за договором №ТК030409/3 від 03.04.2009 загальною вартістю 352 492,46 грн, у відповідності до вимог вказаного правочину, породжує в останнього обов'язок щодо оплати вартості такого товару у повному обсязі та у погоджені сторонами строки.

При цьому, судом враховано, що як проведення відповідачем 2 розрахунків за договором №ТК030409/3 від 03.04.2009 у період з 13.07.2009 по 23.09.2010, так і порушення останнім погоджених сторонами строків оплати поставленого товару встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 у справі, №18/84-10, рішенням господарського суду Київської області від 24.07.2013 у справі №911/2014/13, рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 у справі №916/776/14, рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2014 у справі №911/4379/14, рішенням господарського суду Київської області від у справі №911/5566/14, а тому, в силу вимог ст. 35 ГПК України, не підлягає доведенню повторно.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Пунктом 4.1 договору поруки №21-11-2011-26 від 21.11.2012 передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Статтями 627, 629 ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Натомість, в порушення наведених законодавчих та договірних положень відповідач 2 вартість поставленого за договором товару оплатив з порушенням погоджених сторонами строків, що свідчить про підставність вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача 2, як боржника, та відповідача 1, як поручителя, штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 8.2.3 та 2.3 договору №ТК030409/3 від 03.04.2009 передбачено, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Вартість договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, в яку включається ціна товару та проценти за користування товарним кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1 договору поруки №21-11-2011-26 від 21.11.2012 передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру штрафу у сумі 10 000,00 грн.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що розмір заявленого до стягнення штрафу відповідає вищезазначеним нормам Закону та положенням договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 106 881,49 грн штрафу за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару з підстав ст. 230 ГК України та п. 8.2.3 договору, з яких: 96 881,49 грн з відповідача 2 та 10 000,00 грн солідарно з обох відповідачів, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та неспростована у встановленому порядку відповідачами.

Крім того, разом з позовними вимогами позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 5 000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В обґрунтування витрат позивача, суду надано:

- копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №28-5/13, укладений 28.01.2013 між позивачем та адвокатом Грищенком О.М.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Грищенка О.М. №3888 від 29.10.2009;

- копію акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) б/н від 05.03.2015 на суму 5 000,00 грн.;

- платіжне доручення позивача №195 від 28.01.2013 про сплату Грищенку О.М. 5 000,00 грн. у якості оплати послуг за договором №28-5/13 від 28.01.2013.

Приписами ч. 1 ст. 44, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Водночас, у відповідності до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи наведене, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь адвоката у судових засіданнях, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеної вимоги позивача та стягнення з відповідачів витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - 1 218,00 грн у рівних частинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №904/7731/13.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 512, 514, 541, 543, 553, 554, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь» (53261, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Дмитрівка, вул. Леніна, 94, ідентифікаційний код 33215138) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро-Нікополь» (53261, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Дмитрівка, вул. Леніна, 94, ідентифікаційний код 33215138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872):

- 96 881 (дев'яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн 49 коп. штрафу,

- 1 936 (одну тисячу дев'ятсот тридцять шість) грн 98 коп. судового збору,

- 609 (шістсот дев'ять) грн 00 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872):

- 200 (двісті) грн 02 коп. судового збору,

- 609 (шістсот дев'ять) грн 00 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.05.2015

Суддя В.А. Ярема