Рішення № 44123419, 22.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа № 911/1066/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвесттеплоцентр”, Івано-Франківська область, м. Коломия

до Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, Васильківський район, с. Крушинка

про стягнення 73404,14 грн.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвесттеплоцентр” (надалі позивач) заявлено позов до Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області (надалі відповідач) про стягнення 73404,14 боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем умов договору №20-10/01 про постачання теплової енергії від 20.10.2014 р. у частині оплати вартості теплової енергії поставленої відповідачеві позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 22.04.2015 р.

20.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить здійснити розгляд справи без представника останнього.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

20 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвесттеплоцентр” (постачальна органцізація) та Крушинською сільською радою Васильківського району Київської області (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 20-10/01 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу для будинку культури Крушинської сільської ради, за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Зелений Бір, вул. Радянська, загальна опалювальна площа – 880,00 кв.м., теплову енергію, в обсягах передбачених даним договором, а споживач зобов’язується отримувати та оплачувати поставлену теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.2 договору загальна сума договору становить 65500,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.3. договору споживач до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом сплачує постачальній організації вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє по 31 грудня 2014 року. Сторони встановили, що у зв’язку з фактичним початком надання постачальником послуг з постачання теплової енергії споживачу, у відповідності із п. 3 ст. 361 ЦК України, умови даного договору, в частині розрахунків (оплати) за поставлену споживачу теплову енергію, поширюються на період з 01.10.2014 р. (п. 11.1. договору)

Відповідно до умов вказаного вище договору позивачем було надано відповідачеві послуги з теплопостачання у період з жовтня по грудень 2014 року, що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг №КК-010 від 03.11.2014 р. на суму 19022,79 грн., №КК-011 від 01.12.2014 р. на суму 19213,25 грн. та №КК-014 від 09.01.2015 р. на суму 35168,10 грн., загалом на суму 73404,14 грн.

Таким чином, підписавши вказані акти прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 73404,14 грн., суд приходить до висновку, що сторони у спрощеному порядку збільшили ціну договору з 65500,00 грн. до 73404,14 грн. без підписання додаткової угоди.

З п. 4.3. договору вбачається, що відповідач мав здійснювати розрахунки з позивачем за надані послуги до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання у частині оплати вартості наданих позивачем послуг за договором у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача станом на дату судового засідання рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 73404,14грн.

Разом з тим, 20.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав у повному обсязі.

З огляду на вищезазначені обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати вартості отриманої від позивача теплової енергії за вказаним вище договором у сумі 73404,14 грн. за період з жовтня по грудень 2014 року.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ТОВ “Інвесттеплоцентр” за договором від 20.10.2014 р. у розмірі 73404,14 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 73404,14 грн. боргу підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Крушинської сільської ради (08635, Київська область, Васильківський район, село Крушинка, вул. Київська, 5; код ЄДРПО України 04359301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвесттеплоцентр” (78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Січових Стрільців, буд. 29В; код ЄДРПО України 38367821) – 73404 (сімдесят три тисячі чотириста чотири) гривні 14 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін