Постанова № 44122559, 12.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2015 року № 826/5184/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон Інком" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «Астон Інком» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Астон Інком») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, згідно якого ТОВ «Астон Інком» було відмовлено у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Астон Інком» (код 39410385) з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 06 лютого 2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «Астон Інком» (код 39410385) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за Грудень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Астон Інком» (код 39410385).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/5184/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 23 квітня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідністю «Астон Інком» (код ЄДРПОУ 39410385) зареєстровано як юридична особа, платник податку на додану вартість, за місцезнаходженням: 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, 2, офіс 128.

Судом встановлено, що 06 лютого 2015 року, засобами електронного зв'язку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астон Інком» подало до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за звітний податковий період грудень 2014 року, та отримало квитанцію № 2, що свідчить про прийняття електронної звітності.

Проте, згідно листа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09 лютого 2015 року № 1268/10/26-51-15-01-121, податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2014 року не прийнята контролюючим органом, у зв'язку з виявленням помилок при заповненні.

Зазначений лист отриманий позивачем 17 березня 2015 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з вищевикладеним, податкову звітність позивача не прийнято, запропоновано подати нову податкову звітність, заповнену відповідно до норм чинного законодавства.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Таким чином, пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів для податкової декларації. За наявності обов'язкових реквізитів на контролюючий орган покладено обов'язок щодо прийняття та реєстрації такої податкової звітності.

В свою чергу, пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у прийнятті податкової звітності.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (далі - Інструкція).

Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Обґрунтовуючи правомірність відмови у прийнятті спірної податкової звітності, відповідач зазначає, що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних підприємством ТОВ «Астон Інком», а також відсутні зареєстровані податкові накладні по даному платнику, що при задекларованих значних обсягах податкових зобов'язань та податкового кредиту, що на думку контролюючого органу, свідчить про ухилення від податкового контролю. Враховуючи вищезазначене, відповідачем встановлено, що ТОВ «Астон Інком» має ознаки ризикового платника, по якому встановлено формування технічного кредиту з рахунок маніпулювання показниками податкової звітності та ухилення від податкового контролю, за рахунок декларування ПН із сумами ПДВ менше 10 тис. грн. У зв'язку з чим, прийнято рішення про невизнання податковою звітністю поданої підприємством ТОВ «Астон Інком» податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

Разом з тим, вищезазначені доводи контролюючого органу не є підставою для відмови у прийнятті податкової звітності в розумінні пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України та не визначені законом як умови не прийняття податкової декларації.

Посилання ж про неправомірність декларування податкового кредиту та ухилення від податкового контролю можуть бути підставою для призначення та проведення перевірки в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Примірники податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року із додатками, які містяться в матеріалах справи підтверджують наявність необхідних реквізитів, передбачених пунктом 43.8 статті 43 Податкового кодексу України, водночас, квитанція № 2 свідчить про прийняття зазначеної декларації з ПДВ за грудень 2014 року. Вказана квитанція № 2 не містять посилань на неприйняття податкової декларації.

Проте, як вбачається із заперечень позивача та наданих доказів, контролюючим органом не прийнято податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Таким чином, доводи позивача і надані ним докази підтверджують зазначені в позовній заяві обставини, та свідчать про правильність оформлення податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року і відсутність законних підстав для її не прийняття.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року № 1503/12/13-12 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Таким чином, протиправною є відмову контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Щодо вимоги про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти податкову декларацію ТОВ «Астон Інком» (код 39410385) з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 06 лютого 2015 року, суд вважає за необхідним, з урахуванням приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою гарантування дотримання і захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, вийти за межі позовних вимог та задовольнити зазначену позовну вимогу у наступній редакції: вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит - 06 лютого 2015 року в 10:35:13 (реєстраційний номер документу 9080112228).

При цьому, вимога про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити задекларовані ТОВ «Астон Інком» (код 39410385) показники (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ, у тому числі в інтегрованих картках ТОВ «Астон Інком» (код 39410385), на думку суду, є передчасною, оскільки в цій частині права позивача не порушені, позаяк останній не звертався до контролюючого органу із такою вимогою та отримував відмову. До того ж, визнання протиправними дій відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації та її прийняття мають наслідок відображення задекларованих ТОВ «Астон Інком» (код 39410385) показників (дані) у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками, в електронних базах даних податкової звітності ДПІ.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладеного на них обов'язку щодо доказування.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Астон Інком» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Інком» задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2014 року.

3.Вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року з додатками - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит - 06 лютого 2015 року в 10:35:13 (реєстраційний номер документу 9080112228).

4. В решті вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 146,16 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Інком» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник