Постанова № 44122344, 24.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2015 року № 826/5845/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Державного підприємства "Проектний інститут УКРМЕТРОТУНЕЛЬПРОЕКТ

про

стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» про стягнення податкового боргу в сумі 624 957, 56 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг на загальну суму 624 957, 56 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач - ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» - письмових пояснень по суті позову не надав, хоча був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі. Направлена поштовим повідомленням за місцем реєстрації відповідача ухвала про відкриття провадження у справі повернулась до суду без вручення зі відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» (далі Відповідач) є юридичною особою, яка зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності та взята на податковий облік ДШ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі -Позивач) як платник податків.

Податковий борг відповідача по податку на додану вартість на суму 473 936,49 грн. виник на підставі наступних податкових декларацій: по декларації №9050752235 від 16.08.2013 року, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання за у розмірі 1 898,00 грн.; по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання за у мірі 1 307,00 грн.; по декларації №9081518468 від 18.12.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 97 098,99 грн.; по декларації №9081518468 від 18.12.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 7 098,00 грн.; по декларації №9001070559 від 01.11.2013, в якій самостійно значено грошове зобов'язання у розмірі 12,00 грн.; 20.01.2014 нараховано пені по уточнюючому розрахунку до декларації №9001070559 від 20.01.2014 року з податку на додану вартість, в якій самостійно значено грошове зобов'язання у розмірі 0,05 грн.; по декларації №9087789651 від 17.01.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 71 033,00 грн.; по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 134,74 грн.; 12.03.2014 року нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 224,49 грн.; 18.03.2014 нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 79,90 грн.; по декларації №9013894478 від 18.03.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 2 247,00 грн.; по декларації №9022264075 від 22.04.2014 , в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 9 702,00 грн.; 15.05.2014 року нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 644,22 грн.; по декларації №9028383373 від 19.05.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 15 301,00 грн.; по декларації №9035274947 від 19.06.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 47 028,00 грн.; по декларації №9041945413 від 21.07.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 63 787,00 грн.; по декларації №9048533455 від 20.08.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 16 324,00 грн.; по декларації №9054028351 від 19.09.2014, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 11 892,00 грн.; 08.10.2014 року нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов’язання у розмірі 1 647,95 грн.; по декларації №9059843576 від 17.10.2014 року, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у мірі 127 900,00 грн.; 20.11.2014 нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2013,в якій самостійно визначено грошове оов'язання у розмірі 267,10 грн.; 08.12.2014 року нараховано пені по декларації №9050752235 від 16.08.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 6 741,96 грн.;08.12.2014 нараховано пені по декларації №9058125456 від 18.09.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 3 446,87 грн.; 18.12.2014 нараховано пені по декларації №9058125456 від 18.09.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 196,35 грн.; 18.12.2014 нараховано пені по декларації №9065170641 від 16.10.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 2 442,70 грн.; 18.12.2014 нараховано пені по декларації №9074414439 від 19.11.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 6 170,55 грн.; по декларації №9073574439 від 19.12.2014 вартість в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 10 552,00 грн.; 16.01.2015 нараховано пені по декларації №9074414439 від 19.11.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 2 870,69 грн.; 16.01.2015 нараховано пені по декларації №9081518468 від 18.12.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 5 925,21 грн.; 20.01.2015 нараховано пені по декларації №9081518468 від 18.12.2013, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 257,80 грн.; 18.03.2014 збільшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації №9013898068 за 01.01.2014 року у розмірі 1 898,00 грн.; 20.11.2014 зараховано від'ємного значення у зменшення боргу з податку на додану вартість по декларації №9067261994 за 01.10.2014 року у розмірі 1 307,00 грн.; 20.01.2015 зараховано від'ємного значення у зменшення боргу з податку додану вартість по декларації №9078361998 за 01.12.2014 у розмірі 7 098,00 грн.; 05.02.2015 перераховано з одного бюджетного рахунку на суму у розмірі 49 000,00 грн.; 02.03.2015 нараховано по декларації №9078335438 від 19.02.2015, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання у мірі 5 965,00 грн.

Також, відповідач має податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток на суму 6 124, 35 грн, який виник у зв’язку з нарахуванням 11.03.2014 пені по декларації з податку на прибуток №9086532801 від 05.02.2013.

Крім того, відповідач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 144 896,72 грн, який виник по податкову розрахунку №9001272035 від 21.01.2013 за період з 30.10.2013 по 30.01.2014 на загальну суму 32 928 грн.; по податковому розрахунку №9001326992 від 21.01.2014 за період 02.03.2014 по 30.01.2015 на загальну суму 98 795,16 грн.; по податковому розрахунку №9023088829 від 25.02.2015 на суму 10281, 68 грн.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України), податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів сплати вказаних вище самостійно визначених податкових зобов’язань відповідачем не надано.

З матеріалів, справи вбачається, що податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 №0053171506 по земельному податку з юридичних осіб на суму 1 646,4 грн.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення рішення отримано представником відповідача 03.12.2014, отже строк на оскарження такого податкового повідомлення-рішення на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов’язання визначене податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2014 №0053171506 є неузгодженим.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення грошового зобов’язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2014 №0053171506.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2013 податковим органом було прийнято податкову вимогу №2879-19 на суму 23 865 грн, яку отримано представником відповідача 13.09.2013.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв’язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем; суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 623 311,16 грн. В решті позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» (код ЄДРПОУ 01388443) до Державного бюджету України податковий борг: з податку на додану вартість у розмірі 473936 (чотириста сімдесят три тисячі дев’ятсот тридцять шість) грн. 49 коп. на бюджетний рахунок №31119029700011 (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100; по авансових внесках з податку на прибуток у розмірі 6 124 (шість тисяч сто двадцять чотири) грн. 35 коп. на бюджетний рахунок № 31110158700011, (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11023100; по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 143 250 (сто сорок три тисячі двісті п’ятдесят) грн.. 32 коп. на бюджетний рахунок №33217811700011, (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда