Постанова № 44121925, 12.05.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року справа № 823/777/15

12 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Корсунь - Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Корсунь-Шевченківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач) з адміністративним позов до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4354 грн 84 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4354 грн. 84 коп., яка виникла відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи отримані в 2013 році від прийняття спадщини. Вищевказана заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надіславши 08.05.2015 заяву про розгляд справи без його участі, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з частини 1 статті 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових доказів у справі суд встановив, що ОСОБА_1 отримала спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2. Із свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 11-12) встановлено, що спадкове майно, що отримала відповідач, складається із: земельної ділянки площею 2,89 га., наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в межах Степанецької сільської ради Канівського району, Черкаської області, вартість якої складає 33294 грн 78 коп.; вкладів з відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться у філії ВАТ «Державний Ощадний банк України» №-3284/03 с. Степанці, Канівського району, Черкаської області на рахунках №-НОМЕР_3, №-НОМЕР_4, №-НОМЕР_5, оцінка яких складає 5401 грн 94 коп.

Згідно рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.04.2013 № 697/798/13-ц, яке вступило в законну силу, за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 вартість якого складає 53802 грн 00коп.

Відповідач 30.04.2014 подала податкову декларацію про майновий стан і доходи, одержані за звітній (податковий) період 2013 року (вхідний номер НОМЕР_1), в якій самостійно вказала суму нарахованого (виплаченого) доходу 92498 грн 72 коп. та суму податку в розмірі 4354 грн 84 коп., який підлягав сплаті платником податку самостійно в період до 01.08.2014 року.

Станом на 31.03.2015 дана сума податку відповідачем не сплачена.

Відповідно до статті 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/-96-ВР кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Виходячи з аналізу статей 1258-1267 Цивільного кодексу України відповідач по справі не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Пунктом 174.3. статті 174 ПК України встановлено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Згідно з пунктом 179.1. статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.7. статті 179 даного кодексу передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлений законодавством строк, позивач склав та надіслав податкову вимогу форми «Ф» від 26.08.2014 № 193-17, яка отримана ОСОБА_1 особисто 04.12.2014, про що свідчить її підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання не сплатив.

Пунктом 87.11 статті 87 визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до пункту 41.2 статті 41 органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 158 - 163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь бюджету через Корсунь-Шевченківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (19400, вул. Ювілейна, 30, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, ідентифікаційний код 38743847) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у сумі 4354 (чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 84 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель