Постанова № 44121911, 29.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" квітня 2015 р. Справа № 820/3595/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Громадянин В'єтнаму ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд скасувати висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 10.02.2010 р. щодо скасування Посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити Посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, видану безстроково.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.11.2004 року рішенням ВГІРФО ГУМВС України в Харківський області на підставі абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 року позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1.

06.04.2015 року представник позивача звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківський області в якої просив надати інформацію про дійсність вказаної посвідки на яку цього ж дня позивач отримав лист № 04/6896 з копією висновку ГУ ДМС України в Харківський області від 10.02.2010 року про скасування посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1, який позивач вважає неправомірним та таким, що грубо порушують норми діючого законодавства України.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив про правомірність винесено висновку через те, що він прийнятий з урахуванням норм чинного законодавства України, оскільки ВГІРФО ГУ МВС України в Харківській області діяло на підставі та у межах повноважень, визначених діючим законодавством та скасувало посвідку на постійне проживання в Україні, яка є одночасно дозволом на імміграцію відповідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про імміграцію».

Позивач в судове засідання не з'явився, свого уповноваженого представника також не направив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судовим розглядом встановлено, що 04.11.2004 року ВГІРФО УМВС України в Харківський області на підставі абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 року позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1.

Висновком УГІРФО ГУ МВС України в Харківський області про скасування посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1 від 10.02.2010 року прийнято рішення про скасування посвідки на постійне проживання в Україні на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Із долученого до матеріалів справи висновку про скасування посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1 встановлено, що позивач прибув до м. Харкова на навчання в Харківському будівельному інституті та відповідно абз.4 п.4 Прикінцевих Положень Закону України « Про імміграцію» від 07.06.2001 року, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки Вєтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом (07 серпня 2001 року) із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Відповідно до ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом управлінням у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області прийнято висновок про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні позивача.

Вказане рішення відповідачем вмотивоване тим, що посвідку на постійне проживання в Україні позивачу оформлено у порушення абзацу 4 п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", оскільки позивач звернувся про видачу посвідки після закінчення терміну, встановленого абз. 4 п. 4 Прикінцевих положень вказаного Закону.

Як вбачається з письмових заперечень, приймаючи вищезазначене рішення, відповідач керувався п. 6 ст. 12 Закону України "Про імміграцію".

Між тим, суд зазначає, що вищевказана норма Закону України "Про імміграцію" не передбачає підстав скасування посвідки на постійне проживання, а врегульовує порядок скасування дозволу. Діючим законодавством також не передбачено порядок та повноваження спеціально уповноваженого органу з питань імміграції щодо скасування посвідки.

За таких обставин, приймаючи висновок про скасування посвідки управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області діяло не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб визначений діючим законодавством.

За приписами ст. 13 Закону України "Про імміграцію" орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Таким чином, підставою для вилучення у іноземця чи особи без громадянства посвідки на постійне проживання в Україні є рішення компетентного, в розумінні Закону № 2491-III, органу про скасування раніше наданого дозволу на імміграцію.

Між тим, відповідачем не надано рішення про скасування дозволу на імміграцію громадянина Соціалістичної республіки В'єтнам ОСОБА_1, а тому у Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області були відсутні правові підстави для вирішення питань щодо скасування, вилучення для знищення посвідки на постійне проживання, виданої громадянину Соціалістичної республіки В'єтнам ОСОБА_1.

Таким чином, враховуючи відсутність законних підстав для скасування посвідки позивача на постійне проживання в Україні, дії Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо анулювання відмітки "Дозволено постійне проживання в Україні" у національному паспорті громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 є незаконними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судовим розглядом встановлено неправомірність скасування посвідки, суд вважає що відповідач діяв не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб визначений діючим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснення ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем у судовому засіданні не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківський області про скасування посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_1 від 10.02.2010 р. щодо скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, видану безстроково.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.