Постанова № 44121668, 13.05.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1078/15-a

13 травня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Дерех Н.В.

при секретарі судового засідання Хребетко І.І.

за участю:

представника позивача Качор В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільської області (надалі - позивач, Тернопільська ОДПІ) звернулася до суду за адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_3) про стягнення податкового боргу за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 1213,07 грн.

Представник позивача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та пояснила, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків і відповідно до ст.67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Станом на 14.04.2015 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1213,07 грн., з них основний платіж - 1213,07 гривень, штрафні санкції - 0,00 гривень, пеня - 0,00 гривень. Вказаний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб виник у зв'язку з несплатою в повній мірі самостійно узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно поданої заяви платника про спрощену систему оподаткування 1419185104416 від 13.03.2014 року.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув у судове засідання без поважних причин, суд вважає, що дану справу може бути вирішено, у відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків і відповідно до ст.67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 6.1 статті 6 Податкового кодексу України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 41.1., 41.2. ст. 41 ПК України встановлено, що органи міністерства доходів і зборів є контролюючими, уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень.

Податкове зобов'язання, відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу XIV ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.3 ПК України ставки єдиного податку встановлюється у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць-для другої групи платників єдиного податку-у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої групи є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1. ст. 295 ПК України)

Не сплачена платником податків узгоджена сума грошового зобов'язання у вказаний строк, визнається сумою податкового боргу.

Згідно п.п.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що згідно довідки Тернопільської ОДПІ про наявність податкового боргу станом на 14.04.2015 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1213,07 грн. зі сплати єдиного податку з фізичних осіб ( основний платіж - 1218,00 грн., штрафні санкції - 0,00 грн.; пеня - 0,00 грн.).

Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою в повній мірі самостійно узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно поданої заяви платника про спрощену систему оподаткування 1419185104416 від 13.03.2014 року.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

В зв'язку із несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені строки, податковим органом направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №2220-23 від 19.02.2015 року.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 Податкового кодексу України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про добровільну сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, а також враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а відтак суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 1213 (одну тисячу двісті тринадцять) грн. 07 коп., шляхом перерахування р/р 31410699700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати ФОП ОСОБА_3

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.