Постанова № 44121603, 06.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/506/15

06 травня 2015 року 13год. 15хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ткачук О.М.,

відповідача: представник Білик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін"

доДубенської об'єднаної державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій , - ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, відповідно до якого просить суд скасувати рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу від 19.02.2015 року №258/17-00-22-16. Зобов'язати Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області прийняти рішення про застосування податкового компромісу на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення - рішення від 12.11.2014 року №0000342200.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив суду, що товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області було подано заяву від 09.02.2015 року №16 про застосування податкового компромісу по податковому повідомленні - рішенні №0000342200 від 12.11.2014 року. Пояснив, що рішенням від 19.02.2015 року "258/17-00-22-16 процедуру застосування податкового компромісу не погоджено. Вказав, що рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу від 19.02.2015 року "258/17-00-22-16 суперечить вимогам чинного законодавства України, а відтак, підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - Дубенська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснила суду, що в ході розгляду поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" заяви від 09.02.2015 року №16 про застосування податкового компромісу по податковому повідомленні - рішенні №0000342200 від 12.11.2014 року встановлено факт невідповідності заяви умовам податкового компромісу, передбачений розділом ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме, відсутність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства за періоди до 1 квітня 2014 року, з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Вказала, що рішення від 19.02.2015 року "258/17-00-22-16 є таким, що відповідає чинному законодавству України. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією ДПА у Рівненській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.08.2010 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2010 року №154/23/33522271 (а.с.37-62).

Актом перевірки від 03.09.2010 року №154/23/33522271 встановлено порушення щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" податкових зобов'язань за періоди: 3 квартал 2007 року на суму 62481,00 грн., 4 квартал 2007 року на суму 267976,00 грн., 1 квартал 2008 року на суму 98002,00 грн., 2 квартал 2008 року на суму 406226,00 грн., 3 квартал 2008 року на суму 475335,00 грн.

На підставі акту перевірки від 03.09.2010 року №154/23/33522271 Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією ДПА у Рівненській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 14.09.2010 року №0000522340/0, від 12.10.2010 року №0000522340/1 та від 29.12.2010 року №0000522340/2.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року у справі №2а/1770/1217/2011 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.09.2010 року №0000522340/0, від 12.10.2010 року №0000522340/1 та від 29.12.2010 року №0000522340/2 відмовлено (а.с.63-67).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року залишено без змін (а.с.68-73).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.74-76).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року у справі №2а/1770/1217/2011 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін". Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 14.09.2010 року №0000522340/0, від 12.10.2010 року №0000522340/1, від 29.12.2010 року №0000522340/2 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в частині основного зобов'язання в сумі 936 595,00 грн., в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 771 366,5 грн., в загальній сумі 1 707 961,5 грн. В решті позову відмовлено (а.с.77-87).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року залишено без змін (а.с.88-95).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року залишено без змін (а.с.96-97).

На підставі акту перевірки від 03.09.2010 року №154/23/33522271 та постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року, керуючись ст.60 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.11.2014 року №0000342200, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 746850,00 грн., в тому числі, 373425,00 грн. основного платежу та 373425,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.98).

Податкове повідомлення - рішення від 12.11.2014 року №0000342200 було оскаржене Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.12.2014 року відкрито провадження у справі №817/4121/14.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" 09.02.2015 року до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області подано заяву №16 про досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню - рішенню від 12.11.2014 року №0000342200.

Рішенням Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 19.02.2015 року "258/17-00-22-16 процедуру застосування податкового компромісу не погоджено (а.с.5).

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно-механічний завод "Ісполін" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2014 року №0000342200 залишено без розгляду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що актом перевірки від 03.09.2010 року №154/23/33522271, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0000342200 від 12.11.2014 року, встановлено порушення щодо заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" податкових зобов'язань за періоди: 3 квартал 2007 року на суму 62481,00 грн., 4 квартал 2007 року на суму 267976,00 грн., 1 квартал 2008 року на суму 98002,00 грн., 2 квартал 2008 року на суму 406226,00 грн., 3 квартал 2008 року на суму 475335,00 грн.

Таким чином, до податкових зобов'язань визначних податковим повідомленням - рішенням №0000342200 від 12.11.2014 року (3 квартал 2008 року), з врахуванням строків давності передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, податковий компроміс не застосовується.

Поряд з тим, твердження позивача, викладені в адміністративному позові, про те, що сума визначена податковим повідомленням - рішенням №0000342200 від 12.11.2014 року є неузгодженою, в зв'язку з його оскарженням в судовому порядку, не заслуговують на увагу, оскільки сума грошового зобов'язання визначена вищевказаним податковим повідомленням - рішенням є узгодженою відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 року, яка набрала законної сили.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області рішенням від 19.02.2015 року №258/17-00-22-16 правомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" в застосуванні податкового компромісу по податковому повідомленні - рішенні №0000342200 від 12.11.2014 року.

Відтак, в задоволенні адміністративного позову, в частинні скасування рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу від 19.02.2015 року №258/17-00-22-16, слід відмовити.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" про зобов'язання Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області прийняти рішення про застосування податкового компромісу на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення - рішення від 12.11.2014 року №0000342200, суд зазначає, що вирішення зазначених вище питань є дискреційним повноваженням відповідача.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача, в частині зобов'язання Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області прийняти рішення про застосування податкового компромісу на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення - рішення від 12.11.2014 року №0000342200, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і довів правомірність прийнятого ним рішення щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу від 19.02.2015 року №258/17-00-22-16.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарно - механічний завод "Ісполін" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.