Постанова № 44121500, 08.05.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2015 року 10:35м. ПолтаваСправа № 816/2368/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретарі судового засідання - Петренко О.В.,

представника відповідача - Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - Тарасенко О.В.,

представника відповідача - прокуратури Новосанжарського району Полтавської області - Вороненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, прокуратури Новосанжарського району Полтавської області про визнання дій протиправними та встановлення відсутності компетенції (повноважень), -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Новосанжарського району Полтавської області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними встановлення відсутності компетенції (повноважень).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Прокуратури Новосанжарського району Полтавської області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та встановлення відсутності компетенції (повноважень) - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами розгляду вимоги прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 щодо надання інформації про правові підстави здійснення позивачем підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі протягом 2012-2013 років Полтавською ОДПІ надано відповіді від 28 квітня 2014 року № 1540/10/16-24-15-34 та від 29 квітня 2014 року № 363/16/16-24-17-44 у яких зазначена інформація щодо вичерпного переліку видів економічної діяльності, на здійснення яких уповноважена ФОП ОСОБА_3, та повідомляється про систему оподаткування, обрану платником податків. На думку позивача, вимога Прокуратури Новосанжарського району Полтавської області виходить за межі компетенції цього органа, а Полтавська ОДПІ, відповідаючи на вимогу від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14, протиправно надала інформацію, яка у вимозі не витребовувалась.

Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів проти позову заперечували, свої дії вважають правомірними, такими, що здійснені в межах компетенції цих органів та відповідають чинному законодавству і не порушують прав та інтересів позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2001 року ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець державним реєстратором Новосанжарської РДА Полтавської області, про що видано свідоцтво державного зразка серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Прокурором Новосанжарського району винесена постанова про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28 квітня 2014 року (а.с. 20-21) з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства у діяльності Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ.

В межах проведення перевірки за додержанням вимог законодавства у діяльності Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ при здійсненні контрольних повноважень Прокуратурою Новосанжарського району Полтавської області на адресу Полтавської ОДПІ направлено вимогу від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 про надання інформації про правові підстави здійснення ФОП ОСОБА_3 підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі протягом 2012-2013 років.

За результатами розгляду вказаної вимоги Полтавською ОДПІ листами від 28 квітня 2014 року № 1540/10/16-24-15-34 та від 29 квітня 2014 року № 363/16/16-24-17-44 надано запитувану інформацію, у якій повідомляється про обрану позивачем систему оподаткування, розкривається вичерпний перелік видів економічної діяльності, на здійснення яких уповноважена ФОП ОСОБА_3, наведено класифікацію доступних позивачу видів господарської діяльності до яких належать: КВЕД 02.20 "Лісозаготівлі"; КВЕД 16.10 "Лісопильне та стругальне виробництво"; КВЕД 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів"; КВЕД 68.20 "Надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна"; КВЕД 77.11 "Надання в оренду автомобілів ї легкових автотранспортних засобів; КВЕД 82.99 "Надання інших допоміжних комерційних послуг"; КВЕД 96.09 "Надання інших індивідуальних послуг" та зазначається про відсутність у ФОП ОСОБА_3 правових підстав для здійснення господарської діяльності у вигляді роздрібної торгівлі з лотків протягом 2012-2013 років.

Вважаючи вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 безпідставною, а дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на таку вимогу - неправомірними, позивач звернувся до суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини 1 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

З пояснень представника прокуратури встановлено, що під час проведення перевірки у діяльності посадових осіб Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ прокуратурою району встановлені порушення вимог податкового законодавства та факти бездіяльності щодо здійснення контролю у сфері оподаткування. Зазначені обставини зумовили направлення прокуратурою Новосанжарського району до Новосанжарського відділення ПОДПІ вимоги від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих. 14 про надання інформації щодо правових підстав здійснення ФОП ОСОБА_3 роздрібної торгівлі, оскільки згідно Витягу державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія АД № 638290 від 28 квітня 2014 року (а.с. 22-23) у переліку видів діяльності, реєстрація права ФОП ОСОБА_3 на здійснення роздрібної торгівлі відсутня.

Крім того, на підставі вимоги прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 щодо надання інформації про правові підстави здійснення позивачем підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі протягом 2012-2013 років правоохоронним органом витребувана інформація про вжиті заходи щодо забезпечення стану законності на даному напрямку, що прямо передбачено пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про прокуратуру".

Спірна вимога направлена, в межах повноважень, визначених статтями 20, 21 Закону України "Про прокуратуру України", правоохоронним органом Полтавській ОДПІ з метою отримання інформації, яка характеризує стан законності у сфері податкових правовідносин.

Згідно статті 8 Закону України "Про прокуратуру" законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно підпунктів 21.1.3, 21.1.7 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За правилами статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" забезпечення доступу до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Аналізуючи викладене, суд зауважує, що надана Полтавською ОДПІ на вимогу прокуратури Новосанжарського району від 28 квітня 2014 року інформація не є конфіденційною, таємною чи інформацією з обмеженим доступом, оскільки є інформацією про фізичну особу-підприємця, вважається відкритою, загальнодоступною та поширюється ДП "Інформаційно-ресурсний цент" шляхом ведення Єдиного державного реєстру, доступ до якого жодним чином не обмежується.

Враховуючи вищевикладене, Полтавською ОДПІ правомірно в межах чинного законодавства надано відповідь на вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Такими чином, факт складення вимоги прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 та надання інформації жодним чином не порушив права чи законні інтереси позивача, оскільки, зазначена вимога не зумовила жодних правових наслідків для останнього.

Посилання представника позивача, що на підставі даної вимоги податковим органом було винесено направлення та наказ на проведення перевірки, суд не бере до уваги, оскільки у позивача є можливість, передбачена чинним законодавством, оскаржувати окремо підстави проведення перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі, діяли на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

При касаційному розгляді даного спору Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 04 лютого 2015 року зауважено наступне.

Відкриваючи провадження у справі та проводячи її розгляд, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказаний спір виник між позивачем та Прокуратурою Новосанжарського району Полтавської області з приводу реалізації компетенції (повноважень) відповідача у сфері управління.

Як зазначалось вище, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Тобто, ФОП ОСОБА_3, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Статтею 52 КАС України передбачено, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, хто наділений правом на пред'явлення позову в частині позовних вимог щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача та, як наслідок, не дотримано вимог процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях покликались на те, що позивач вважаючи вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області від 28 квітня 2014 року № 67-1272 вих.-14 безпідставною, а дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на таку вимогу - неправомірними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом (абз. 3 а.с. 37, абз. 2 а.с. 68).

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи та адміністративного позову, позивачем не ставилася така позовна вимога як скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а тому суди попередніх інстанцій безпідставно вийшли за межі позовних вимог надаючи юридичну оцінку законності чи протиправності вказаної вимоги прокуратури Новосанжарського району Полтавської області.

Судами попередніх інстанцій не встановлено чи оскаржувалась вищезазначена вимога у встановленому законом порядку та чи були прийняті рішення за наслідками такого оскарження.

У своєму адміністративному позові ФОП ОСОБА_3 другою позовною вимогою просила визнати протиправними дії Полтавської ОДПІ щодо надання відповіді на незаконну вимогу прокуратури Новосанжарського району Полтавської області. В свою чергу, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки діям Полтавської ОДПІ під час розгляду вказаної вимоги, зокрема чи дотримано порядок, строки надання такої відповіді та її обсяг.

З огляду на це, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не дослідили обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з викладеного, при новому розгляді справи судом постановлено на обговорення питання про визначення належних сторін у розрізі наділення останніх їх адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.

В ході судового розгляду представником позивача заявлено про небажання заміни ФОП ОСОБА_3 на належного позивача - Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в частині вимог щодо відсутності компетенції прокуратури Новосанжарського району Полтавської області щодо направлення вимоги на адресу Полтавської ОДПІ та заявлено усне клопотання про направлення судом повідомлення про можливість Полтавської ОДПІ вступу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, що вмотивоване необхідністю виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року та необхідність у такому випадку, на думку представника позивача, роз'єднання позовних вимог.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення такого клопотання заперечували, посилались на відсутність спору між ними, а тому і відсутність підстав для вступу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі.

За результатами розгляду вказаного питання судом постановлено ухвалу від 02 квітня 2015 року, якою, крім іншого, повідомлено Полтавську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області про можливість вступу як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, прокуратури Новосанжарського району Полтавської області про визнання дій протиправними та встановлення відсутності компетенції (повноважень).

Листом від 14 квітня 2015 року вих. № 1590/10/16-24-10-17 Полтавською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області зауважено, що враховуючи відсутність спору між контролюючим органом та прокуратурою Новосанжарського району Полтавської області, відмовляється від вступу в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору в межах даної справи (а.с. 154-155).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, прокуратури Новосанжарського району Полтавської області про визнання дій протиправними та встановлення відсутності компетенції (повноважень) - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський