Постанова № 44121378, 12.05.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року Справа № 813/1936/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сакалоша В.М., розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Державного виробничого об'єднання «Полярон» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до Державного виробничого об'єднання «Полярон» про стягнення заборгованості в сумі 2 082,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яку визначено йому у повідомленнях про відшкодуванню сум пенсій, виплачених науковим працівникам, яка самостійно відповідачем не погашена.

Скорочене провадження у справі відкрито 20.04.2015 року.

Поштова кореспонденція, направлена відповідачу на адресу зазначену у довідці з ЄДРПОУ, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", визначено, що науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Відповідно до статті 24 цього ж Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 372, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 3 Порядку, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

При цьому, пунктом 5 цього ж Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення, які щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулих та поточному роках.

Судом встановлено, що за період роботи у ДВО «Полярон» право на призначення зазначеної пенсії отримали наступні наукові працівники:

- ОСОБА_1 за період з 01.12.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 709, 20 грн.;

- ОСОБА_2 за період з 01.12.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 1 373,52 грн.

Заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам за грудень 2014 року, січень, лютий, березень 2015 року у відповідності до Законів України «Про наукову та науково - технічну діяльність» та «Про пенсійне забезпечення» складає 2 082,72 грн.

На виконання ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та зазначеного вище Порядку, відповідачу були направлені повідомлення про суми відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Системний аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини, зокрема ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", дає підстави зробити висновок, що обов'язок по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, покладено на ті наукові установи, в яких працював такий науковець. При цьому, Законом не ставиться в залежність проведення таких виплат від наявності чинної ліцензії на право здійснення освітньої діяльності чи відповідної акредитації на час таких виплат.

Таким чином, законодавством покладено на відповідача обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

У зв'язку з вищенаведеним, за відповідачем сформувалась заборгованість з відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеною науковим робітникам відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 2 082,72 грн.

Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не подано.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного виробничого об'єднання «Полярон» (79034, м. Львів, вул. Угорська, 14, ЄДРПОУ 14311962) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова (79070, м. Львів, пр. Червоної Калини, 35, ЄДРПОУ 20847365) заборгованість в розмірі 2 082,72 грн. (дві тисячі вісімдесят дві гривні сімдесят дві копійки).

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.