Постанова № 44121233, 21.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року 810/1023/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання – Наталенко Ю.О., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватної фірми «Віта»

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов’язання вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду, -

В С Т АН О В И В:

Приватна фірма «Віта» звернулась до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. №0001842209/2947 та №0001832209/2948;

- відповідно до ст.166 КАС України видати окрему ухвалу з метою усунення недоліків у діяльності державних органів та посадових осіб ДФС;

- відповідно до ст.267 КАС України зобов’язати ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення по справі;

- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1,00 грн.

- У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що з 05.09.2014 р. по 11.09.2014р. працівниками ДПІ в Обухівському районі було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПФ «Віта» з питань правильності дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Авіста Логістик» за період 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р. За результатами вищевказаної перевірки ДПІ в Обухівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001842209/2947 від 06.10.2014 р. та №0001832209/2948 від 06.10.2014 р. згідно якого ПФ «Віта» визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 942,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 987,00 грн.

Вказує, що ПФ «Віта» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав на адресу суду письмові заперечення на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПФ «Віта» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Авіста-Логістика» за період з 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме: п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 ПК України, в результат чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 685,00 грн., в т.ч. за півріччя 2012 р. – 187, 00 грн.; ІІІ квартал 2012 р. – 599,00 грн.; 2012 р. – 685,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.6, п.201.7, п.201.8 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 628,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. № 0001842209/2947, яким визначено суму грошового зобов’язання з ПДВ в розмірі 942,00 грн., в тому числі 628,00 грн. за основним платежем та 314,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями та від 06.10.2014 р. №0001832209/2948, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 987,00 грн., в тому числі 658,00 грн. за основним платежем та 329,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Податковий орган вважає, надані до перевірки документи (акти здачі-приймання наданих послуг) складені з порушенням вимог щодо їх оформлення, що не дає підстав відносити отримані послуги до господарської діяльності підприємства також в актах не зазначені посадові особи, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення та не зазначено в особі кого виступають виконавець та замовник. До перевірки не надано документи, що містять в собі вихідну інформацію про проведені заходи щодо надання послуг, як вважає відповідач передбачено вимогами Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ.

Також, податковий орган вважає порушення позивачем податкового законодавства, у зв’язку тим, що на адресу ДПІ в Обухівському районі від ДПІ у Святошинському районі ГУ у м.Києві надійшов акт від 15.11.2013 р. № 1877/26-57-22- 03-07/37588080 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авіста-Логістик» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 02.03.2011.-31.12.2012 р.».

Судом встановлено, що ПФ «Віта» отримало від ТОВ «Авіста-Логістик» транспортно-експедиційні послуги з транспортування палет.

Товарно-експедиційні послуги надавалися згідно розрахунків – фактур та підтверджені Актами здачі – прийняття робіт (надання послуг) .

Оплата за надані послуги сплачувалась в безготівковому порядку на поточний рахунок ТОВ «Авіста-Логістик» на підставі Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) . На виконання домовленостей ПФ «Віта» було отримано рахунки-фактури. Відповідно до рахунків-фактури було підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, що контрагент позивача – ТОВ «Авіста-Логістик» було зареєстровано як платники податку на додану вартість та мало право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Отже, позивачем податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Авіста-Логістик» сформовано правомірно, а отже податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. № 0001842209/2947 винесено протиправно та має бути скасовано.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Як було вищевказано, валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Авіста-Логістик».

Таким чином, валові витрати позивача сформовані правомірно, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. №0001832209/2948 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 628,00 грн. є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 р. № 0001842209/2947 є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Відносно вимог позивача щодо постановлення ухвали, відповідно до ст.166 КАС України з метою усунення недоліків у діяльності державних органів та посадових осіб ДФС, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Отже, винесення окремої ухвали є правом а не обов’язком суду. За результатами розгляду справи судом не вбачається підстав для винесення окремої ухвали.

При цьому, окрема ухвала суду - це ухвала, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушення.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, проте підстав для постановлення окремої ухвали,судом не вбачається.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1,00 грн. при вирішенні питання про з'ясування фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, в якій визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Частиною 1 вищеназваної статті встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.

Позивачем не надані докази спричинення моральної шкоди тому на думку суду позовні вимоги до ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області щодо стягнення моральної шкоди в сумі 1,00 грн. безпідставні.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.10.2014 р. №0001832209/2948.

3. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.10.2014 р. № 0001842209/2947.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Віта» сплачений судовий збір у сумі 182 сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. (згідно платіжного доручення №5177 від 10.03.2015 р.).

5. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 квітня 2015 р.