Постанова № 44121018, 28.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року 15 год. 30 хв. Справа № 808/1612/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Ємельянової А.С.

представника позивача Сердюк К.В.

представника відповідача Прокофєва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до: Запорізької митниці Міндоходів

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (далі - позивач або ТОВ «КЛІОН») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000353/2 від 25.09.2014 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00601 від 25.09.2014.

Позивач вважає, що ним для митного оформлення були подані всі необхідні документи, які підвереджують митну вартість товару за обраним методом, проте відповідачем не обґрунтованого того, що документи, подані для митного оформлення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку з чим вважає рішення митного органу протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав до суду заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позов не визнає в повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що вважає оскаржувані рішення обґрунтованими, підстав для їх скасування не вбачає.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.08.2013 між ТОВ «КЛІОН» (Покупець) та Вест Фіш Канада Лімітед (Продавець) укладено Контракт № 48S/2013W, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (товари). Умови поставки кожної партії товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження чи доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною Контракту. Поставка здійснюється відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. За дорученням Продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія, про що зазначається в інвойсі на поставку товару. Ціна на товари зазначається в інвойсах на кожну партію товару. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 5000000 доларів США. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі. Контракт вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (а.с. 17-22).

Згідно інвойсу № 1669 від 17.07.2014, товар, що поставлявся - варено-морожена креветка в панцирі 200+ шт/кг у кількості 9600 (картонні короби по 5 кг) за ціною 2,80 доларів США. Вага нетто - 48000 кг, загальна вартість товару - 134400 доларів США. Умови поставки: CFR Одеса, дата відвантаження: 19.07.2014. Виробник та відправник товару Mersey Seafoods Ltd. Умови оплати - Покупець оплачує 100% за 7 днів до приходу контейнеру в порт призначення (а.с. 23).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно вищевказаного інвойсу, позивачем до митного органу 16.09.2014 подана електронна митна декларація № 112050000/2014/020743 (а.с. 15-16).

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 867088 грн. 52 коп. (2,80 доларів США за 1 кг).

Разом із вказаною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 48S/2013W від 08.08.2013; інвойс № 1669 від 17.07.2014; прайс-лист від 15.07.2014; міжнародні товарно-транспортні накладні № 6248; коносамент № 951861156; платіжні доручення № 578 від 21.08.2014; експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 Запорізької торгово-промислової палати; дублікати ветеринарних свідоцтв від 08.09.2014 серії ГРД-00 № 138729; сертифікат відповідності № UA1.041.X006566-14 від 08.09.2014; ветеринарний сертифікат від 18.07.2014; сертифікат походження від 19.07.2014; екологічна декларація № 54550 від 26.08.2014; сертифікат якості № 2-2014 від 17.07.2014; лист постачальника від 15.09.2014 про відсутність каталогів (а.с. 17-41).

В той же час, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «креветка в панцирі варено-морожена», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 16.09.2014 № 112050000/2014/020743, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності: 1) наявні розбіжності в назві товарну в інвойсі № 1669 від 17.07.2014 (Pandalus borealis - креветка) в платіжному дорученні № 578 від 21.08.2014 Frozen fish (морожена риба), що не дає змоги впевнитись, що даний платіжний банківський документ стосується оцінюваного товару, також на платіжному дорученні відсутня печатка та підпис платника; 2) експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 містить інформацію про вищий рівень цін на оцінюваний товар (3,08 доларів США при заявленому 2,8 доларів США), також у висновку не зазначені характеристики товару (наявність або відсутність харчових добавок або приправ, період вилову); 3) пунктом 1.5.8 контракту передбачено наявність експортної декларації відправника, до митного оформлення документ не надано.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення (а.с. 42).

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: 9000 лист б/н від 22.09.2014; 9000 лист № 06-1582 від 22.08.2014; 9000 лист № 06/02-1748 від 24.09.2014 (а.с. 43-45). Крім того, позивачем зазначено, що інші документи надаватися не будуть.

25.09.2014 Запорізькою митницею Міндоходів прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000353/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом за ціною товару 85200 грн. (3,55 доларів США за 1 кг) (а.с. 9-10).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Так, документи, які надані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності: 1) наявні розбіжності в назві товарну в інвойсі № 1669 від 17.07.2014 (Pandalus borealis - креветка) в платіжному дорученні № 578 від 21.08.2014 Frozen fish (морожена риба), що не дає змоги впевнитись, що даний платіжний банківський документ стосується оцінюваного товару, також на платіжному дорученні відсутня печатка та підпис платника; 2) експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 містить інформацію про вищий рівень цін на оцінюваний товар (3,08 доларів США при заявленому 2,8 доларів США), також у висновку не зазначені характеристики товару (наявність або відсутність харчових добавок або приправ, період вилову); 3) пунктом 1.5.8 контракту передбачено наявність експортної декларації відправника, до митного оформлення документ не надано. Щодо додатково наданих документів, які підтверджують заявлену митну вартість, встановлено, що надані листи № 06-1582, № 06/02-1748, лист б/н від 24.09.2014 містять лише пояснення щодо виявлених попередньо розбіжностей, проте не містять інформації, яка підтверджувала б числові значення складових митної вартості.

Крім того, у Рішенні зазначено, що митна вартість товару може бути визнана органом доходів і зборів за умови надання: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення, інші документи, які підтверджують митну вартість.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий, тому що у декларанта немає даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за вартістю операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає даних за ціною одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні виробництва для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну території України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару використана наявна в Запорізькій митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами на рівні 3,55 доларів США за 1 кг товару (МД № 80710000/2014/35484 від 26.08.2014).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00601 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/020743 (а.с. 11-12).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме: скоригувати митну вартість товару відповідно до Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 25.09.2014 № 112050000/2014/000353/2 перераховану за офіційним курсом НБУ на день оформлення митної декларації та подати нову митну декларацію.

25.09.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2014/021479, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій (а.с. 13-14).

Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000353/2 від 25.09.2014 та прийнятою Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00601 від 25.09.2014, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з виявленими розбіжностями: 1) наявні розбіжності в назві товару в інвойсі № 1669 від 17.07.2014 (Pandalus borealis - креветка) в платіжному дорученні № 578 від 21.08.2014 Frozen fish (морожена риба), що не дає змоги впевнитись, що даний платіжний банківський документ стосується оцінюваного товару, також на платіжному дорученні відсутня печатка та підпис платника; 2) експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 містить інформацію про вищий рівень цін на оцінюваний товар (3,08 доларів США при заявленому 2,8 доларів США), також у висновку не зазначені характеристики товару (наявність або відсутність харчових добавок або приправ, період вилову); 3) пунктом 1.5.8 контракту передбачено наявність експортної декларації відправника, до митного оформлення документ не надано, Запорізькою митницею Міндоходів було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Щодо наявних розбіжностей в назві товару в інвойсі № 1669 від 17.07.2014 (Pandalus borealis - креветка) та в платіжному дорученні № 578 від 21.08.2014 Frozen fish (морожена риба), позивачем, на вимогу Запорізької митниці Міндоходів про надання додаткових документів, було надано лист № 06-1582 від 22.08.2014 в якому позивач зазначив, що в платіжному дорученні № 578 від 21.08.2014 та в заявці на купівлю іноземної валюти № 21 від 21.08.2014 було невірно зазначено призначення платежу та правильним призначенням платежу необхідно вважати «Prepayment according to contract № 48S/2013W dated 08.08.2013 for frozen cooked shell-on shrimp invoice № 1669 dated 17.70.2014» (передплата згідно контракту № 48S/2013W від 08.08.2013 за варено-морожену креветку в панцирі інвойс № 1669 від 17.07.2014)(а.с. 44).

Крім того, з вказаного платіжного доручення вбачається номер контракту та інвойсу, відповідно до якого здійснено постачання товару, та позивачем було надано пояснення, що у вказаному платіжному дорученні наявна помилка в найменуванні товару. Таким чином, суддя вважає, що позивачем були надані необхідні документи на підтвердження того, що даний платіжний документ стосується оцінюваного товару.

Стосовно посилання Запорізької митниці Міндоходів, що експертний висновок № ОИ-481 від 05.09.2014 містить інформацію про вищий рівень цін на оцінюваний товар (3,08 доларів США при заявленому 2,8 доларів США), та, що у висновку не зазначені характеристики товару (наявність або відсутність харчових добавок або приправ, період вилову), суд зазначає наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 671 торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Як вбачається із наданого представником позивача Експертного висновку (висновок про вартість) № ОИ-481 серії ЭЗ № 0102959 він виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП (а.с. 31).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що висновок торгово-промислової палати складений за встановленою формою та містить необхідну для ідентифікації товару інформацію.

Також, як вбачається із наданого Експертного висновку, в ньому міститься як мінімальна ціна на товар, так і максимальна, та ціна задекларованого товару позивачем відповідає ринковій вартості товару на міжнародному ринку морепродуктів.

Відсутність експортної декларації відправника серед документів, поданих позивачем до митного оформлення, також не може бути підставою для витребування у позивача додаткових документів, що підтверджують митну вартість, оскільки експортна декларація не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості товару. Крім того, позивачем надавався лист від 22.09.2014 б/н відповідно до якого продавцем товару зазначалось, що експортну декларацію не можливо надати оскільки декларування здійснювалось в електронному вигляді та друкована форма не була передбачена (а.с. 43).

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем були надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000353/2 від 25.09.2014 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

З дій відповідача та прийнятих рішень не вбачається наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112050000/2014/000353/2 від 25.09.2014 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00601 від 25.09.2014 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Запорізькою митницею Міндоходів Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000353/2 від 25.09.2014 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00601 від 25.09.2014.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша