Ухвала суду № 44120791, 29.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

О К Р Е М А У Х В А Л А

29 квітня 2015 року Справа № 805/1390/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування постанови державного виконавця.

При розгляді справи судом встановлено, що в провадженні відповідача 20 лютого 2015 року відповідачем були відкриті виконавчі провадження ВП № 46613764 та ВП № 46614177 з примусового виконання Рішення УПФУ в Першотравневому районі Донецької області про стягнення заборгованості з гр. ОСОБА_1 № 349 від 07.08.2009 р. та № 804 від 05.11.2008 р. відповідно.

04.03.2015 р. та 11.03.2015 р. у межах вказаних виконавчих проваджень відповідачем на адресу позивача направлені аналогічні за своїм змістом вимоги, якими від позивача вимагалося негайно надіслати боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик, про що протягом трьох днів повідомити відповідача та надати підтверджуючи документи.

Постановами ВДВС Першотравневого районного управління юстиції в Донецькій області від 24.03.2014 року ВП № 46613764 та ВП № 46614177 вищезазначені виконавчі документи повернуті стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на невиконання з боку позивача вимоги державного виконавця.

Законом України №606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно статті 5 Закону №606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Пунктами 1.7, 1.8 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, установ, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

За приписами статті 6 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З наведеного вбачається, що законною є вимога, прийнята державним виконавцем відповідно до закону для здійснення його повноважень, за умови дотримання прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Статтею 31 Закону №606-XIV встановлений обов'язок державного виконавця надіслати сторонам виконавчого провадження документи виконавчого провадження, зокрема, копію постанови про відкриття виконавчого провадження - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, інші документи - простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій інші документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

Статтею 42 Закону №606-XIV передбачено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до пункту 3.14 Інструкції авансові внески для здійснення необхідних витрат на забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих коштів безпосередньо на відповідний рахунок органу ДВС. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт.

З наведеного випливає, що стягувач може, але не зобов'язаний, авансувати витрати на організацію та проведення виконавчих дій.

За приписами статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №606-XIV інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Чинним законодавством України не передбачено випадків, коли стягувач зобов'язаний або може (на вимогу чи за дорученням державного виконавця) надсилати боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанову про відкриття виконавчого провадження, виклик та постанову про стягнення виконавчого збору.

В даному випадку дискреційні повноваження державного виконавця щодо прийняття обов'язкових до виконання вимог суворо обмежені цілями прийняття таких вимог та прямо передбаченими спеціальним Законом № 606-XIV правами та обов'язками учасників виконавчого провадження.

Направляючи позивачу вимоги від 04.03.2015 р. та 11.03.2015 р., виконуючий обов'язки начальника Відділу Державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області ОСОБА_2, як посадова особа органу державної влади, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом №606-XIV, і використовував свої повноваження не з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно з Законом №606-XIV позивач мав право оскаржити вказану вимогу, але не був зобов'язаний це робити, і тому факт не оскарження вимоги не свідчить про її легітимність, а невиконання останньої не може вважатися перешкоджанням провадженню виконавчих дій.

Своїми діями виконуючий обов'язки начальника Відділу Державної виконавчої служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області ОСОБА_2 порушив правовий порядок в Україні, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, і створив штучні підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Діями вказаної посадової особи були порушені права та інтереси позивача у виконавчих провадженнях ВП № 46613764 та ВП № 46614177.

Заперечення відповідача з посиланням на недостатність необхідного фінансування суд не бере до уваги через відсутність жодного доказу вказаним обставинам.

Крім того, суд бере до відома, що за аналогічними обставинами Донецьким окружним адміністративним судом постановлялися окремі ухвали при розгляді справ № 805/214/15-а та № 805/237/15-а у спорах між тими ж сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Враховуючи, що неправомірні рішення прийняті фактичним керівником ВДВС Першотравневого районного управління юстиції в Донецькій області, а викладені порушення носять системний характер, суд вважає, що є достатньо підстав для вжиття заходів судового реагування, передбачених статтею 166 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 166 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Про викладене в окремій ухвалі довести до відома керівництва Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог чинного законодавства.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Чекменьов Г.А.