Постанова № 44120765, 29.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2015 р. Справа №805/108/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 15 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю:

представника позивача Кравченка В.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 2509,17 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 5201,37 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 2344,27 грн., який утворився в зв'язку із несплатою самостійно визначеного платником податків зобов'язання в податковій декларації з плати за землю за 2014 рік від 19.02.2014р. за № 1400003864 в розмірі 2343, 82грн. (з січня 2014 року по жовтень 2014 року) та в податковій декларації з плати за землю за 2014 рік від 19.02.2014р. за № 1400003866 в розмірі 2857,55 грн. (з березня 2014 року по жовтень 2014 року).

Протягом розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, зменшуючи суму позову. Заявою від 28.04.2015 р. з відповідним розрахунком позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 2509,17 грн., яка підлягає стягненню в установленому законному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити вказані позовні вимоги в сумі 2509,17 грн.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.32-34), зазначив про те, що на орендованій земельній ділянці ним збудований об'єкт нерухомості відповідно до умов надання цієї ділянки в оренду. Проте, строк дії договору оренди сплив, домовленості про його продовження з орендодавцем не досягнуто. Через вказані обставини відповідач вважає орендні відносини припиненими та зазначає про відсутність правових підстав для стягнення орендної плати. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовані вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

П.п. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.1 ст.41 ПК контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючи органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Таким чином, позивач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця 11.04.2006 року Реєстраційною службою Костянтинівського міськрайоного управління юстиції Донецької області та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за кодом НОМЕР_3 (а.с.6-7).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 11.04.2006 року (а.с.10).

Відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 19.02.2014 року за № 1400003866 за 2014 рік, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання (а.с.15-16).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4. п.16.1. ст. 16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не були вжиті заходи з погашення податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу за № 224-25 від 10.09.2014 р. (а.с.9).

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Стосовно заперечень відповідача про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки суд зазначає наступне.

Щодо предмету спору суду наданий договір оренди землі від 10 березня 2009 року (а.с.35-36), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4 для будівництва літнього майданчику та сцени диско-парку «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1. Відповідно до п. 6 вказаного договору, він укладений на два роки. Після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору. Має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору.

За поясненнями позивача ним було отримано лист від міської ради від 20.03.2014 р. з додаванням переліку орендарів земельних ділянок, по яким сплинув термін дії договорів оренди, але не припинено землекористування. У вказаному переліку зазначена земельна ділянка площею 0,0786 га за адресою АДРЕСА_1, по якій землекористування відповідачем не припинено.

За таких обстави суд враховує, що відповідно до приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Суду не надано відомостей про дотримання сторонами договору оренди землі вимог закону щодо порядку його поновлення на новий строк. Проте, виходячи відсутності акту або іншого документу про повернення земельної ділянки та наявності відомостей про продовження землекористування з боку відповідача, вбачається, що можливість поновлення договору оренди землі не втрачена.

Також, відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку. Сторонами по справі не надано судового рішення з приводу вищезазначеної земельної ділянки.

Крім того, за поясненнями відповідача ним був збудований об'єкт нерухомості, передбачений договором оренди. У цьому разі, у випадку прийняття об'єкту нерухомості в експлуатації, слід враховувати приписи ст. 120 Земельного кодексу, що передбачає перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.

Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача, натомість відповідачем не доведено припинення користування орендованою земельною ділянкою. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 2509,17 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України (р/р 33217815700058, код платежу 13050500, УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016) кошти в розмірі суми податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб за період з березня 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 2509 (дві тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 17 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 29 квітня 2015 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 05 травня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.