Рішення № 44118433, 08.05.2015, Апеляційний суд Херсонської області

08.05.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/359/15 Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І. Категорія: 27 Доповідач: Цуканова І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

2015 року травня місяця «08» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Цуканової І.В.Суддів:Вейтас І.В., Склярської І.В.при секретарі:Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «05» липня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А:

11 червня 2013 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 19.09.2007р. та додаткової угоди до нього від 19.09.2007р. ОСОБА_6 отримав споживчий кредит в сумі 19800 доларів США зі сплатою 12,5% річних та кінцевим строком повернення боргу 19.09.2019 року. Ці кредитні зобов'язання забезпечені іпотекою згідно договору, укладеного 19.09.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за умовами якого останні передали в іпотеку Банку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки позичальник ОСОБА_6 свого зобов'язання по сплаті визначених кредитним договором щомісячних платежів не виконав, станом на 11.04.2014р. утворилась заборгованість у розмірі 315018,05 доларів США, для погашення якої просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу, в межах виконавчого провадження відповідно до іпотечної вартості, визначеною за згодою сторін в розмірі 212000 грн.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 05.07.2013р. позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неналежне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, а також визначення початкової ціни предмета іпотеки всупереч вимогам законодавства.

В апеляційному порядку справа переглядається вдруге.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі не з'явилися, ОСОБА_7 в письмовій заяві просила розглянути справу у свою відсутність.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що кредитні зобов'язання ОСОБА_6 забезпечені іпотекою згідно договору, укладеного 19.09.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за умовами якого останні передали в іпотеку ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 порушив кредитні зобов'язання, що спричинило заборгованість станом на 11.04.2013р. у розмірі 315018,05 доларів США, із яких: 14832 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, прострочена заборгованість по кредиту - 4140 доларів США, заборгованість за відсотками - 5984,58 доларів США, та заборгованість 183848,84 грн., яка складається із пені по просроченим відсоткам - 51329,05 грн., пені по просроченому основному боргу 121919,79 грн. та штрафу в сумі 10600 грн.

Вказана заборгованість станом на час розгляду справи не повернута.

Наведені обставини встановлені судом першої інстанції і жодною із сторін не заперечені.

Відповідно до умов договору іпотеки сторони встановили право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Умовами п.3.1.6 та п.6.1, 6.3 договору іпотеки, укладеному 19.09.2007р. між ВАТ АБ «Укргазбанк» і відповідачами, сторони передбачили право іпотекодержателя у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та реалізувати його відповідно до приписів, зокрема Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 35 вказаного вище Закону, у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, яка має бути виконана цими особами у не менш ніж 30-денний строк. У разі невиконання цієї вимоги у встановлений строк іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не перешкоджає для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У п.6.3 договору іпотеки визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду. Це право може бути реалізовано шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку» встановлена процедура продажу предмета іпотеки, та встановлено, що ціна встановлюється, зокрема на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні на цей вид майна.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що письмова вимога про усунення порушень основного зобов'язання направлена Банком 11.12.2012р. на адресу боржника та іпотекодержателя, якими є відповідачі, за місцем їх спільного проживання.

До суду позивач звернувся із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в червні 2013 року з матеріалами справи, де міститься текст вимоги Банку про виконання зобов'язань іпотекодавцями та з позовною заявою представник відповідача ОСОБА_6 ознайомився 15.04.2014р. та подав заяву про перегляд заочного рішення, проте вимогу Банку про погашення основного зобов'язання позичальника станом на час розгляду справи в порядку апеляційного провадження залишив без задоволення.

Отже, при наявній заборгованості за кредитним договором, виконанні позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки про направлення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення, які залишені останнім без задоволення, висновок суду про відсутність перешкод для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає умовам договору та ст.ст. 38, 39 наведеного вище Закону.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо визначеної судом першої інстанції початкової ціни предмета іпотеки, оскільки згідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» та п.6.8 договору іпотеки встановлено, що реалізація предмета іпотеки за рішенням суду провадиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку», де ч.6 ст.38 останнього передбачає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Крім того, у абзаці другому п.2.2 договору іпотеки сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів в розмірі 90% від його вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

На зазначені обставини справи суд уваги не звернув, а тому висновок про встановлення початкової ціни предмета іпотеки на рівні його оцінки станом на час укладання договору іпотеки суперечить наведеним умовам цього договору та вимогам законодавства, що регулює порядок та умови реалізації у разі звернення стягнення на нерухоме майно.

Крім того, при визначенні складових суми заборгованості 183848,84 грн. судом помилково зазначено, що вона складається із суми пені по просроченим відсоткам - 21082,78 грн., суми пені по просроченій заборгованості по кредиту - 14454,03 грн., в той час, як згідно розрахунку Банку, копія якого надавалася відповідачам, вбачається, що така сума заборгованості 183848,84 грн. складається з пені по просроченим відсоткам 51329,05 грн., пені по просроченому основному боргу 121919,79 грн., штрафу за відсутність страхування предмета іпотеки (51329,05+121919,79+10600,00)=183848,84 грн. - /а.с. 35-36/.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з позицією представника Банку про технічну помилку при зазначенні складових вказаної суми 183848,84 грн. в тексті позовній заяві, яка не впливає на правомірність заявлених позовних вимог щодо стягнення вказаної суми.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити у вказаній частині.

При цьому судова колегія не приймає до уваги доводи представника відповідачів про неправомірне нарахування позивачем неустойки, починаючи з 2008 р., з посиланням на положення п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, за якою встановлена позовна давність один рік, з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Про необхідність подання заяви про застосування строку спеціальної позовної давності зазначено в постанові Верховного Суду України №6-25цс15 від 18.03.2015р.

Оскільки відповідачі таких заяв не робили, то підстав для застосування спеціального строку позовної давності колегія суддів не вбачає.

На підставі ч.1 ст.1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 316, п.3 ч.1 ст.307, п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 05 липня 2013 року змінити: зазначити замість визначення судом початкової ціни предмета іпотеки 212000 грн., що продаж предмета іпотеки здійснюється на прилюдних торгах за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Це ж рішення суду змінити в частині визначення складових сум заборгованості 183848,84 грн., вказавши, що вона складається з пені по просроченим відсоткам 51329,05 грн., пені по просроченому основному боргу 121919,79 грн. та штрафу в сумі 10600 грн. замість зазначених судом пені по просроченим відсоткам 21082,79 грн. та суми пені по просроченій заборгованості по кредиту 14454,03 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Копія рішення оформлена 13 травня 2015 року

Рішення набрало законної сили 08 травня 2015 року

Суддя: І.В. Цуканова

Секретар судового засідання: О.О.Благовещенська