Рішення № 44118415, 14.05.2012, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2190/1171/2012р. Головуючий у 1-й інстанції

Категорія 42 ОСОБА_1

Доповідач: Радченко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2012 року травня місяця 14 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого: Цуканової І.В.

Суддів: Радченка С.В., Вейтас І.В.

при секретарі: Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації, в якому посилався на ту обставину, що йому на праві власності належить квартира №1, розташована по вул.Куйбишева, 6 в смт. Велика Лепетиха, Херсонської області, яку він отримав у спадок від матері в 1995 році. До жовтня 2008 року в квартирі проживала його донька ОСОБА_2, яка вийшла заміж та переїхала проживати до чоловіка, тобто, на його думку, перестала бути членом його сімї. З 2010 року відповідачка зайняла спірну квартиру, де проживає і наразі. 9.12.2010 року він письмово звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про необхідність укласти з ним договір найму житлового приміщення, однак отримав відмову. Крім того, листом від 11.08.2011 року він попередив відповідачку про свій намір продати спірну квартиру та про укладення ним з цього приводу попереднього договору купівлі-продажу. Відповідачка відмовляється звільняти належну йому квартиру та знятися з реєстрації. Просить виселити ОСОБА_2 з квартири №1, розташованої по вул.Куйбишева, 6 в смт. Велика Лепетиха, Херсонської області без надання іншої житлової площі та зняти відповідачку з реєстрації зі вказаної адреси.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Виселено ОСОБА_2 з квартири №1, розташованої по вул.Куйбишева, 6 в смт. Велика Лепетиха, Херсонської області без надання іншої житлової площі. Зобовязано ВГІРФО Великолепетиського РВ УМВС України в Херсонській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 зі вказаної адреси. Стягнуті з відповідачки на користь ОСОБА_3Я судові витрати у розмірі 45, 50 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема на те, що були вирішенні питання про обовязки особи, яка не брала участі в справі, неправильно визначено її статус як члена сімї власника житлового приміщення.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 доводи апелянта не визнав, ухвалене судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у визначених процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.05.1995 року ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.19). З 10.04.1996 року у спірній квартирі зареєстрована донька позивача ОСОБА_2 (а.с.21-22).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не визнає відповідачку членом своєї сімї, ОСОБА_2 займає спірну квартиру без укладення відповідного договору оренди, а тому на підставі статей 116 Житлового Кодексу, 391 Цивільного Кодексу позивач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права власності шляхом виселення відповідачки із займаного нею житлового приміщення та зняття її з реєстраційного обліку.

Проте, такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_2 набула права користування спірною квартирою, у тому числі і право проживання в ній, на підставі договору найму укладеного між сторонами на невизначений термін. Вказані обставини були встановлені рішенням апеляційного суду Херсонської області від 09.12.2010 року, а тому, відповідно до вимог ст.61 ЦПК України, доказуванню не підлягають (а.с.86-87). Умови припинення договору найму жилого приміщення в квартирі, що належить громадянинові та виселення визначені положеннями статей 168, 169 Житлового Кодексу. Питання щодо розірвання договору найму жилого приміщення, відповідно до вимог закону, позивачем не вирішувалися.

З огляду на наведене та відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судовим рішенням спосіб захисту права з підстав зазначених позивачем не можна визнати правомірним, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_2

Позовні вимоги ОСОБА_3 щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивач не звернувся з цими вимогами до належної особи, якою згідно змісту статті 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань реєстрації. Цей орган не був залучений до участі в справі у якості відповідача і відносно нього, відповідно до правил цивільно-процесуального судочинства, не може бути ухвалене будь-яке рішення.

Керуючись ст.ст.158, 168-169 ЖК України, ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2012 року скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: