Ухвала суду № 44116264, 13.05.2015, Приморський районний суд м. Одеси

13.05.2015

Провадження №4-с/522/98/15

Справа №522/21785/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шликова С.П.,

за участю секретаря Дорошенко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця, субєкт оскарження державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2014 року заявник ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_4 в обґрунтування якої зазначила, що 14 червня 2007р. рішенням Приморського районного суду м. Одеси було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 29 березня 2019 року.

11 березня 2009р., на підставі зазначеного рішення, Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист. В установленому законом порядку вказаний виконавчий лист був предявлений до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, для примусового виконання. Проте, державним виконавцем не було вчинено жодної дії направленої на своєчасне та у повному обсязі виконання рішення суду про стягнення аліментів, встановлення джерел та обсягів доходів боржника шляхом направлення відповідних запитів до податкової, пенсійного фонду та інших органів.

Також були проігноровані всі її повідомлення щодо джерел отриманих доходів боржника. Так, зокрема нею неодноразово повідомлялось про те, що з метою ухилення від сплати аліментів всі доходи та діяльність, ще в 2007 році була переведена ОСОБА_4 з юридичної особи ТОВ «Арєте Україна ЛТД» на фізичну особу підприємця ОСОБА_4, проте будь-яких заходів щодо зясування зазначених обставин не вживалось та їй не розяснювалось про необхідність вчинення будь-яких інших дій.

У звязку з чим, з метою офіційного зясування зазначених обставин ОСОБА_2 було подано відповідну заяву до Другого Приморського ВДВС ОМУЮ. Відповідно до наданої відповіді з ДПІ Приморського району м. Одеси Головного управління міністерства доходів України в Одеській області №18648 від 04 червня 2014 року на запит Другого Приморського ВДВС ОМУЮ, ФОП ОСОБА_4 згідно податкової бази АІС «Податковий блок» здійснює вид діяльності: компютерне програмування; консультування з питань інформатизації; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Сума доходу за період з 01 січня 2008 року по 1 квартал 2014 року, згідно наданих звітів та декларацій платника єдиного податку у 2007 році склала - 6244 грн., у 2008 - 18732 грн., 2009 - 14790 грн., 2010 - 195400 грн., 2011 - 370080 грн., 2012 - 361031 грн., 2013 - 369439 грн., 1 квартал 2014 р. - 142133 грн.

Весь цей час аліменти на зазначені доходи не нараховувались та не стягувались взагалі, з заробітної плати на підприємстві із затримкою 2-4 місяці, нібито за відсутністю доходів у боржника. Відповідно, станом на 31 березня 2014 року заборгованість по сплаті аліментів за період з 01 січня 2007 року складає 367901,25 грн. Таким чином, державним виконавцем, під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду, грубо порушені її права як стягувача.

Просила суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 щодо не вчинення дій по встановленню всіх доходів боржника ОСОБА_4.

У судовому засіданні заявник та її представник заявник вимоги, викладені у скарзі підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у скарзі.

Крім того, заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що з заявою про направлення запиту до державної податкової інспекції з метою зясування доходів ОСОБА_4 вона звернулася до державного виконавця у квітні 2014 року, у червня 2014 року вона була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі й з відповіддю податкової інспекції, відповідно до якої ОСОБА_4 отримував також інші доходи, з яких не сплачувалися аліменти на її користь.

Також, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що за юридичною допомогою до свого представника вона звернулася у вересні 2014 року, оскільки є юридично необізнаною, у звязку з чим не мала можливості захищати свої інтереси самостійно.

Вважає, що бездіяльність державного виконавця щодо не встановлення усіх видів доходів ОСОБА_4 неправомірна, оскільки це призвело до невиплати на її користь аліментів на утримання дитини, також вважає, що строки звернення до суду з цією скаргою пропущені нею з поважних причин, оскільки вона є юридично необізнаною людиною, а також неодноразово, як пояснила ОСОБА_2 у судовому засіданні, вона чекала від державного виконавця виконання її посадових обовязків, тому не знала, які повинні бути її дії у таких випадках.

Державний виконавець Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі ОСОБА_2 не визнала, просила у задоволенні скарги відмовити, пояснивши, що в неї на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 13.12.2006 року до досягнення повноліття дитиною, тобто 29 березня 2019 року, вона, як державний виконавець, вчинила усі необхідні виконавчі дії по вказаному виконавчому провадженню з метою належного та своєчасного виконання рішення суд та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошових сум, а також з метою зясування усіх видів заробітку (доходу) боржника шляхом направлення запитів до податкової інспекції, пенсійного фонду, а також інших органів, тому вважає, що доводи викладені у скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Заінтересована особа ОСОБА_4 до судового засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд скарги за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Суд, заслухавши пояснення заявника, її заявника, державного виконавця Другого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції, дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У відповідності до ч.1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження»; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Як вбачається з матеріалів скарги, 14 червня 2007 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_5, 29.03.2001 року у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення дитиною повноліття, тобто 29 березня 2019 року. На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-821/07 від 17.10.2007 року (а.с. 5 том №1)

Відповідно до наданої суду копії постанови № В-5/412 від 24.03.2009 року, головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № В-5/412 по виконанню виконавчого листа № 2-821, який видав Приморський районний суд м. Одеси 18.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. (а.с. 4 том №1)

У судовому засіданні було встановлено, державним виконавцем, з моменту відкриття виконавчого провадження № В-5/412 по виконанню виконавчого листа № 2-821, який видав Приморський районний суд м. Одеси 18.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, тобто з 24.03.2009 року та до теперішнього часу, здійснюються необхідні виконавчі дії, передбачені діючим законодавством України, для своєчасного примусового виконання рішення суду, що підтверджується наданою суду копією виконавчого провадження № 412. (том №2)

Крім того, частиною 1 ст. 386 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Частиною 2 ст. 385 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх зясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

У судовому засіданні встановлено, що 14 квітня 2014 року стягувач по виконавчому провадженню ОСОБА_2 звернулася до Другого Приморського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою, відповідно до якої просила направити запит до податкової інспекції з метою зясування питання про наявність у ОСОБА_4, як у фізичної особи підприємця, доходів за період з 14.06.2007 року по 14.04.2014 року, отриманих від підприємницької діяльності, у звязку з ухиленням від сплати аліментів. (а.с. 36 том №2)

Як вбачається з наданої суду копії відповіді державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 04.06.2014 року № 18648, ФОП ОСОБА_4 згідно податкової бази АІС «Податковий блок» адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 10/15, здійснює види діяльності: компютерне ВЕД, компютерне програмування, консультування з питань інформатизації, надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, сума доходу за період з 01.01.2007 року по 1 квартал 2014 року, згідно наданих звітів та декларацій платника єдиного податку, у т.ч. 2007 рік сума доходу 6244,00 грн., 2008 рік 18732,00 грн., 2009 рік 14790,00 грн., 2010 рік 195400,00 грн., 2011 рік 370080,00 грн., 2012 рік 361031,00 грн., 2013 рік 369439,00 грн., І квартал 2014 року 142133,00 грн. (а.с. а.с 37 том 2)

Згідно з наданою суду копією розрахунку заборгованості по аліментам, складеного державним виконавцем Назаровою В.В., затвердженого Начальником Другого Приморського ВДВС Одеського МУЮ 16.06.2014 року, з урахуванням наданих державному виконавцю даних з державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління Міндоходів в Одеській області від 04.06.2014 року № 18648, сума заборгованості по аліментам у ОСОБА_6 перед ОСОБА_2 станом на 01.04.2014 року складає 368751,12 грн. Копію вказаного розрахунку отримав представник ОСОБА_2 ОСОБА_7, про що свідчить відповідна розписка (а.с. 38 том №2 )

Крім того, з копії виконавчого провадження вбачається, що 23.06.2014 року ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження та отримала фотокопії з нього. (а.с. 47 том №2)

Також, у судовому засіданні було встановлено, що 01 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Другого Приморського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою, відповідно до якої просила надати їй розрахунок заборгованості по аліментам за період з 13.12.2006 року по 31.07.2014 року з урахуванням отриманої з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси відповіді про доходи ОСОБА_4 (а.с. 64 том №2)

Як вбачається з копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2014 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та рішення державного виконавця Другого Приморського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3, скарга ОСОБА_4 задоволено, розрахунок заборгованості по аліментам станом на 01.04.2014 року у розмірі 368751,12 грн., складений державним виконавцем Другого Приморського Відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 16.06.2014 року скасований, також скасовані постанови державного виконавця про арешт коштів ОСОБА_4, арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, винесені державним виконавцем 16.06.2014 року. (а.с. 72-73 том №2)

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, враховуючи той факт, що у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 та її представник оскаржують бездіяльність державного виконавця в частині не вчинення дій щодо встановлення усіх видів доходів боржника ОСОБА_4, про які ОСОБА_2 стало відомо ще 23.06.2014 року, тобто після отримання відповіді з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відповідна розписка ОСОБА_2, яка міститься у матеріалах виконавчого провадження, та проти чого не заперечувала остання у судовому засіданні, а також з урахуванням того, що до суду ОСОБА_2 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця звернулася лише 17 листопада 2014 року, тобто після спливу передбаченого діючим законодавством України десятиденного строку для звернення до суду з такою скаргою, будь яких доказів щодо поважності причини пропуску строку для звернення до суду зі скаргою та клопотання про його поновлення ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні не надали.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона є юридично неграмотною людиною, у звязку з чим не мала можливості звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця у строки, передбачені діючим законодавством, суд не приймаються до уваги, оскільки юридична необізнаність заявника не визнається судом поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду зі скаргою, а тому суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 подана з порушенням встановленого десятиденного строку, тому не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 19, 82 Закону України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.. ст.. 383, 384, 385, 386, 387, 208, 293 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця, субєкт оскарження державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: .