Вирок № 44115674, 13.05.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/1471/15-к

Провадження № 1-кп/500/201/15

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

ВИРОК

Іменем України

13 травня 2015 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,

прокурорів Богулевського А.В., Богдєва М.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого: ОСОБА_3,

представника потерпілого - Комунальної установи «Центральна районна лікарня Ізмаїльського району» ОСОБА_4,

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12014160150002424, за обвинуваченням

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

раніше судимого:

30.03.2009 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік;

30.11.2009 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст.190, ст. 71 КК України до 2 років та 3 місяців позбавлення волі, звільненого 21.03.2012 р. на підставі постанови Пісчанського районного суду Вінницької області в силу ст. 81 КК України умовно-достроково на 4 місяці та 27 днів;

02.06.2014 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням строком на 1 рік, 04.12.2014 р. Апеляційним судом Одеської області вказаний вирок в частині призначення покарання скасований, постановлено новий вирок та призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, в період з 08 серпня по 14 жовтня 2014 року в м. Ізмаїлі Одеської області умисно, керуючись корисливим мотивом, діючи таємно та повторно, знов вчинив ряд умисних злочинів, а саме таємних викрадень чужого майна, після чого з місця вчинення злочинів зникав та розпоряджався викраденим майном на власний розсуд. Зазначені злочини були вчинені ОСОБА_2 за наступних обставин:

1. Так, 08 серпня 2014 року, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись біля Покровського Кафедрального Собору, який розташований по проспекту Суворова, зі сторони вул. Бендерська, таємно викрав велосипед марки «Україна», який був пристебнутий до металевої труби, та який належить ОСОБА_5, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 450 гривень.

2. Далі, 18 серпня 2014 року, в період часу з 09:00 по 11:30 години, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на території музичної школи №2, яка розташована по вул. Бендерська, 30, таємно викрав велосипед дамського типу австрійського виробництва, який належить ОСОБА_6, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень.

3. Далі, 22 серпня 2014 року, приблизно о 19:00 годині, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на проспекті Леніна біля бару «Лайф Паб», таємно викрав велосипед марки «Азимут» з літньої площадки, який належить ОСОБА_7, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 1 420 гривень.

4. Крім того, в період з 22 по 27 серпня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник до спільного двору будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав будівельну тачку, яка належить ОСОБА_8, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 150 гривень.

5. Крім того, 29 серпня 2014 року, приблизно в період часу з 10:00 до 14:30 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на територій КУ ЦРЛ, яка розташована по вул. Білгород-Дністровській, 31, незаконно таємно проник до підсобного приміщення сестринського кабінету, звідки таємно викрав дамську сумку вартістю 180 грн., в якій знаходились грошові кошти номіналом 20 грн. та 100 грн. та особисті речі, які матеріальної цінності не становлять, що належать ОСОБА_9, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

6. Далі, наприкінці серпня 2014 року більш точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, вільним шляхом проник до двору будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав дитячий велосипед синього кольору, який належить ОСОБА_10, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 350 гривень.

7. Крім того, наприкінці серпня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник до сестринської палати, яка знаходиться на 4-му поверсі дитячого відділення ІЦМЛ-1, звідки таємно викрав телевізор марки «LG», який належить ОСОБА_11, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень.

8. Далі, наприкінці серпня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 вільним шляхом проник у двір будинку АДРЕСА_4, звідки таємно викрав алюмінієву дробину, яка належить ОСОБА_12, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

9. Крім того, наприкінці серпня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, вільним шляхом проник у двір будинку АДРЕСА_5, звідки таємно викрав дитячий велосипед, який належить ОСОБА_13, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень, та дитячий самокат, який належить ОСОБА_14, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

10. Далі, в період часу з 31 серпня по 01 вересня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник до Ізмаїльського професійного ліцею, який розташований по просп. Леніна, 15, та таємно викрав металеву дробину, яка належить ОСОБА_15, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 170 гривень.

11. Далі, 01 вересня 2014 року, приблизно о 13:00 годині, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 вільним шляхом проник у кабінет № 7 відділу цивільної оборони, розташованого у приміщенні будинку № 38 по вул. Калініна, звідки таємно викрав системний блок від комп'ютеру, який належить ОСОБА_16, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 290 гривень.

12. Крім того, 03 вересня 2014 року, в період часу з 13:00 по 15:30 години, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 з території дитячого садку «Веселка», який розташований по вул. Клушина, 4, таємно викрав велосипед марки «Ардіс», який належить ОСОБА_17, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

13. Далі, 03 вересня 2014 року, приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до спортивного залу ФП «Спринг», який розташований в приміщенні ДЮСШ № 2 по вул. Комсомольська, 52, та таємно викрав два килими, які належать ОСОБА_18, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 850 гривень.

14. Крім того, 04 вересня 2014 року, приблизно о 17:00-18:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 з холу міської лікарні, яка розташована по вул. Клушина, 6, таємно викрав велосипед марки «Салют», який належить ОСОБА_19, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 810 гривень.

15. Далі, 06 вересня 2014 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 з центрального ринку м. Ізмаїл, біля входу до овочевого корпусу зі сторони вулиці Чкалова, таємно викрав велосипед марки «Аіст», який належить ОСОБА_20, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 410 гривень.

16. Крім того, в період з 01 по 09 вересня 2014 року, більш точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на території Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря Одеської Єпархії Української православної церкви (далі - Свято-Константино-Єленинський чоловічий монастир), розташованого по вул. Папаніна, 42, таємно викрав велосипед іноземного виробництва, який знаходився на подвір'ї вищевказаного монастиря, який належить ОСОБА_3, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 420 гривень.

17. Крім того, 10 вересня 2014 року, в період часу з 16:30 по 16:45 години, ОСОБА_2, біля магазину «Віст», який розташований по вул. Бадаєва, 1-а, таємно викрав велосипед марки «Україна», який знаходився уздовж стіни вказаного магазину, що належить ОСОБА_22, завдавши останній матеріальний збиток на загальну суму 200 гривень.

18. Далі, 21 вересня 2014 року, в період часу з 06:00 до 14:00 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на території Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря, який розташований по вул. Папаніна, 42, викрав грошові кошти в розмірі 200 гривень, які знаходились в скриньці пожертвувань, шляхом її злому, та 2 тепло-вентилятори загальною вартістю 160 гривень, які знаходься на балансі Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря, спричинивши матеріальний збиток останньому на загальну суму 360 гривень.

19. Крім того, в ніч з 21 на 22 вересня 2014 року, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 незаконно таємно проникнувши шляхом вибиття вхідних дверей до кабінету головного лікаря Комунальної установи «Центральна лікарня Ізмаїльського району» (далі - КУ «ЦРЛ Ізмаїльського району»), яка розташована по вул. Тельмана, 3, таємно викрав ноутбук марки «НР», зарядний пристрій для ноутбуку, сумку для ноутбука марки «НР», що знаходяться на балансі КУ «ЦРЛ Ізмаїльського району», завдавши матеріальний збиток останній на загальну суму 3 000 гривень.

20. Далі, 23 вересня 2014 року, в період часу з 11:00 по 13:00 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник до загального двору Будинку Художників по вул. Бендерська, 43-а, звідки таємно викрав спальний туристичний намет марки «Турист», який належить ОСОБА_23, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 250 гривень.

21. Далі, 24 вересня 2014 року, час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 з виставочної зали ТОВ «Барахолка», що розташована по вул. Нахімова, 90, таємно викрав велосипед марки «КМТ», який належить ОСОБА_24, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 450 гривень.

22. Крім того, 25 вересня 2014 року, в період часу з 12:00 по 12:20 години, ОСОБА_2, знаходячись біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» ПП «ОСОБА_25», розташованого по АДРЕСА_6, таємно викрав бетономішалку марки «WERK», яка знаходилась біля входу вказаного магазину, що належить ОСОБА_25, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 3 000 гривень.

23. Далі, 25 вересня 2014 року, в період часу з 14:30 по 14:50 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до 3-го відділення дитячого садку «Колокольчик», який розташований по вул. Нахимова, 114, звідки таємно викрав ноутбук марки «Тошиба», який належить ОСОБА_26, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 550 гривень.

24. Крім того, 26 вересня 2014 року, приблизно о 12:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до підсобного приміщення дитячого садка «Лелека», який розташований по вул. Нахімова, 413, та таємно викрав сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки «Самсунг», які належать ОСОБА_27, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 300 грн.

25. Далі, 26 вересня 2014 року, приблизно 18:00 годині, ОСОБА_2, у будинку «Ізмаїльського територіального центру соціального обслуговування», який розташований по проспекту Леніна, 27-а, таємно викрав електротурбинку, яка належить ОСОБА_28, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 250 гривень та електрошуруповерт, який належить ОСОБА_29, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 500 гривень.

26. Крім того, 27 вересня 2014 року, в період часу з 13:00 по 15:00 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до спільної кухні, яка розташована на АДРЕСА_7, звідки таємно викрав п'ять вудочок та два спінінги, які належать ОСОБА_30, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 1 630 гривень та велосипед дамського типу коричневого кольору, який належить ОСОБА_31, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 290 гривень.

27. Далі, 29 вересня 2014 року, приблизно о 14:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через незакриту решітку до запасного входу проник в парикмахерську «Бірюза», яка розташована по вул. Клушина, 7, звідки таємно викрав велосипед дамського типу імпортного виробництва, який належить ОСОБА_32, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 350 гривень.

28. Далі, 30 вересня 2014 року, в період часу з 13:20 до 13:45 години, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись в дитячій поліклініці, яка розташована по проспекту Суворова, 69, таємно викрав дитячу коляску марки «Bebetto Nico», яка знаходилась біля реєстратури, що належить ОСОБА_33, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 590 гривень.

29. Крім того, наприкінці вересня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні кафе релігійної громади «ІНФОРМАЦІЯ_6», яке розташоване по АДРЕСА_8, таємно викрав пароочищувач марки «Hilton» вартістю 390 гривень та електроконвектор марки «Satyrn» вартістю 150 гривень, які належать ОСОБА_34, завдавши останньому матеріальний збиток на загальну суму 540 гривень.

30. Далі, наприкінці вересня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до підсобного приміщення поштового відділення № 2, розташованого по вул. Нахімова, 142, звідки таємно викрав електродуховку, яка належить ОСОБА_35, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 200 гривень.

31. В період часу з 01 вересня по 01 жовтня 2014 року, приблизно об 11:00-12:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, знаходячись на території Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря, таємно викрав велосипед марки «Ардіс», який належить ОСОБА_36, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 490 гривень.

32. Окрім того, 01 жовтня 2014 року, точні дату та час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 в фойє музичної школи № 2, розташованої по проспекту Леніна, 17-а, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг», який належить ОСОБА_37, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень.

33. Далі, 01 жовтня 2014 року, у період часу з 11:00 до 12:00 години, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні вчительської Ізмаїльського медичного училища, розташованого по вул. Некрасова, 3-а, таємно викрав гаманець вартістю 150 грн., в якому знаходились грошові кошти номіналом 1 купюра 200 грн., 1 купюра 50 грн., 3 купюри номіналом по 20 грн., одна купюра номіналом 10 грн., 2 купюри номіналом по 10 доларів США, які належать ОСОБА_38, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 750 гривень.

34. Крім того, 02 жовтня 2014 року, точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 із загального коридору гуртожитку АДРЕСА_9 таємно викрав дитячу боксерську грушу марки «Спайдер Мен», яка належить ОСОБА_39, спричинивши останній матеріальний збиток на загальну суму 210 гривень.

35. 10 жовтня 2014 року, в період часу з 18:00 по 18:30 годину, ОСОБА_2, знаходячись на неогородженій ділянці за будівлею хлібокомбінату, яка розташована по вул. Бадаєва, 2-а, таємно викрав велосипед марки «Мустанг», який належить ОСОБА_40, завдавши матеріальний збиток на загальну суму 400 гривень.

36. 14 жовтня 2014 року, приблизно о 16:25 годині, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник до приміщення офісу фірми ТОВ «Старвей менеджмент», який розташований по вул.. Комсомольська, 11, на території СТО «Максим», де таємно викрав ноутбук марки «ASUS» та ноутбук марки «Emachines», які належать ОСОБА_41, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 6 500 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він пояснив, що дійсно вчинив усі злочини, по яким йому висунуте обвинувачення, та за викладених в обвинувальному акті обставинах він вчинив крадіжки переліченого в ньому майна, не піддавши при цьому сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість викраденого ним майна. Також обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що більшості потерпілим викрадене майно було повернуто як ним особисто, так і працівниками міліції, яким він розповідав, де перебуває викрадене майно. Крім того, більшість злочинів були виявлені та розкриті працівниками міліції завдяки тому, що він розповів про обставини їх вчинення та активно сприяв їх розкриттю, після чого працівники міліції знаходили потерпілих і з'ясовували, що дійсно ці злочини мали місце за обставин, які він повідомив. У вчинених злочинах він розкаюється. Цивільний позов Одеської Єпархії Української православної церкви про стягнення з нього 360 грн. визнає повністю.

В судове засідання з усіх потерпілих з'явилися лише ОСОБА_3 та представник потерпілого - Комунальної установи «Центральна районна лікарня Ізмаїльського району» ОСОБА_4, усі інші потерпілі та представник потерпілого - Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово повідомлялися належним чином. Так, потерпілий ОСОБА_8 повідомлявся про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки про виклик до суду через SMS-повідомлення, до якого він не з'явився, звернувся із заявою про розгляд провадження у його відсутності, згідно рапорту о/у СУР Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області та поясненням його сусідки ОСОБА_42 ОСОБА_8 з лютого 2015 року знаходиться в морському рейсі, коли повернеться з нього невідомо. Судова повістка про виклик до суду на ім'я потерпілого ОСОБА_7 згідно розписки була вручена його родичу ОСОБА_43, оскільки заявою потерпілий ОСОБА_7 повідомив суд про свій від'їзд в Росію. Представнику потерпілого ОСОБА_44 та потерпілому ОСОБА_17 були врученні судові повістки про виклик до суду, що підтверджується їх розписками. Усім іншім потерпілим неодноразоо вручалися судові повістки про виклик до суду через SMS-повідомлення, що підтверджується відповідними повідомленнями про доставку таких повісток.

Відповідно до обвинувального акту матеріальна шкода потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_45, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_41 відшкодована в повному обсязі, а потерпілим ОСОБА_34 та ОСОБА_38 - частково, цивільні позови від них до суду не надходили.

До суду надійшли заяви від потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 та представника Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря ОСОБА_44, якими вони просили суд здійснити судовий розгляд у їх відсутності; потерпілі ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та ОСОБА_39 також зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, а представник потерпілого ОСОБА_44 підтримала пред'явлений Свято-Константино-Єленинським чоловічим монастирем цивільний позов та просила здійснити його розгляд у її відсутності.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих та представника потерпілого, що не з'явилися до суду, з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, відповідно до ст. 325, ч. 1 ст. 326 КПК України прийшов до висновку про проведення судового розгляду та розгляду цивільного позову без їхньої участі.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів у добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_2, допитом потерпілого ОСОБА_3, дослідженням висновків судових експертиз, документів, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, а також документів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина по 16-му епізоду обвинувачення у таємному викраденні майна потерпілого ОСОБА_3, в повному обсязі також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що у 2014 році він працював в будівлі церкви, залишивши свій велосипед на вулиці, проте через дві години він виявив зникнення свого велосипеду. На відеозапису з камери відеоспостереження він бачив, що крадіжку вчинила особа, обличчя якого не було видно. Приблизно через 3 тижні працівники міліції повернули йому викрадений велосипед. Претензій до обвинуваченого не має.

Також, крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 по п'ятому епізоду таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_9, що мало місце 29 серпня 2014 року, в повному обсязі також підтверджується даними висновків судових дактилоскопічних експертиз №558 від 10.10.2014 р. та № 595 від 18.10.2014 р., згідно яким на одному відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 75х42 мм., вилученому 29.08.2014р. в ході огляду місця події по вул. Білгород-Дністровській, 31 в м. Ізмаїлі Одеської області, відкопійовано три сліди папілярних узорів, які придатні для ідентифікації особи, що їх залишила. Сліди пальців рук № № 1, 2, 3 на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 75х42 мм. залишені відбитками середнього, безіменного та мізинного пальців лівої руки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4

Разом з тим, суд не приймає до уваги висновок судової експертизи № 619 від 06.11.2014 р., оскільки він не містить даних, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Тому, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним злочинів, та кваліфікує його дії за п'ятим та дев'ятнадцятим епізодам за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення; за усіма іншими епізодами - за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2, суд не вбачає.

З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого, позиції потерпілих ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_3, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, відповідно до заяв яких, останні претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не мають, а також того, що ОСОБА_2 вчинив тридцять шість епізодів умисних злочинів проти власності, деякі з яких, що мали місце в період з 21.09.2014 р. по 14.10.2014 р., були вчинені ним після того як йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, а деякі із злочинів, що мали місце 10.10.2014 р. та 14.10.2014 р., були вчиненні ним під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігання нових злочинів можливе лише з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за якими він обвинувачується, оскільки призначення більш м'яких видів покарань, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, не досягне мети його застосування.

Вказані обставини провадження, кількість злочинів, а також те, що вони вчинені при реальній сукупності дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує те, що злочини були вчинені ним до ухвалення вироку Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2014 року, яким він засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, тому йому слід призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів. При цьому в силу ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_2 слід зарахувати покарання, частково ним відбуте за попереднім вироком Апеляційного суду Одеської області, а саме з 02 січня по 02 червня 2014 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 затримувався у цьому кримінальному провадженні 03 жовтня 2014 року, що підтверджується відповідним протоколом, та перебував під вартою до 06 жовтня 2014 року, коли він був звільнений з-під варти, у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Після цього ОСОБА_2 знову був затриманий 14 жовтня 2014 року, що підтверджується відповідним протоколом, та досі перебуває під вартою, у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді від 16 жовтня 2014 року запобіжний захід відносно нього був змінений з домашнього арешту на тримання під вартою до 12 грудня 2014 року, строк дії якого продовжувався у встановленому законом порядку.

З метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду та продовжити злочинну діяльність, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, у зв'язку з чим строк покарання ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 жовтня 2014 року, а також слід зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 03 по 06 жовтня 2014 року.

При вирішенні цивільного позову, пред'явленого потерпілим Свято-Константино-Єленинським чоловічим монастирем про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 360 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, суд керується положеннями ст. 1166 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, із вказаної норми права випливає, що шкоду, завдану потерпілому Свято-Констанино-Єленинському чоловічому монастирю повинен відшкодувати обвинувачений ОСОБА_2, який вчинив злочин, в результаті якого і виникла у потерпілого шкода, вина обвинуваченого повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових трасологічних (дактилоскопічних) експертиз № 558 від 10.10.2014 р. в розмірі 98,28 грн., № 595 від 18.10.2014 р. в розмірі 196,56 грн. та № 619 від 06.11.2014 р. в розмірі 98,28 грн., а всього стягнути на користь держави 393,12 грн.

Що стосується процесуальних витрат за експертизу № 619 від 06.11.2014 р., то, хоча суд і не прийняв її до уваги, оскільки вона не містить даних, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, але експерт був залучений на її проведення, у зв'язку з вчиненими ОСОБА_2 злочинами, а тому витрати за її проведення також слід стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за попереднім вироком Апеляційного суду Одеської області від 04.12.2014 р., яким він засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до п'яти років позбавлення волі, та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на шість років.

Строк дії запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 жовтня 2014 року, зарахувати йому в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 03 по 06 жовтня 2014 року. В силу ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати також ОСОБА_2 в строк покарання, остаточно призначеного за цим вироком, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Апеляційного суду Одеської області від 04.12.2014 р. - з 02 січня по 02 червня 2014 року.

Цивільний позов потерпілого Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря до обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря Одеської Єпархії Української православної церкви (68600, м. Ізмаїл Одеської області, вул. Папаніна, 42, ідентифікаційний код юридичної особи 26248826, р/р 26009964867233 у ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», МФО 334851) 360 (триста шістдесят) гривень в якості відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових трасологічних (дактилоскопічних) експертиз в загальному розмірі 393,12 грн. (триста дев'яносто три гривні 12 коп.)

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко