Рішення № 44115383, 09.09.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/2728/14-ц 09.09.2014

н\п 2/490/1850/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2014 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Батченка О.В., при секретарі Дудник Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Родовід Банк" (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 33/АК-048.08.2 від 20 лютого 2008 року в сумі 109721,05 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту складає - 17809,49 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2976,06 дол. США, пеня - 88479,61 дол. США, сума 3% річних - 455,88 дол. США, (зазначаючи, що еквівалент у гривні за курсом НБУ 7,993 гривень за 1 дол. США станом на 17.10.2013 року)

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Представник позивача, згідно наданої заяви, просив про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. Відомості про поважність причин неявки у судове засідання відповідачів матеріали справи не містять.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи в порядку ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних в ній даних та доказів.

Дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 лютого 2008 року між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 33/АК-048.08.2, відповідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 33808,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9% річних строком до 20 лютого 2015 року включно.

В забезпечення виконання зобов'язань між тими ж сторонами 20 лютого 2008 року укладений договір застави, відповідно до якого відповідач передав в заставу позивачу автомобіль марки Nissan модель Teana, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 на праві власності.

Більше того, між Банком та ОСОБА_2 20 лютого 2008 року укладений договір поруки, згідно якого останній зобов'язувався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі у разі нивиконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.

На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував відповідачу вказану суму. В свою чергу, відповідач належним чином умови договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотках.

Відповідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно бути виконано належним чином та в установлений строк, а згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплатити відсотки.

На підставі ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. А в силу ст. 551 ЦК України Банк набув права на стягнення з відповідачів неустойки.

Разом з тим, при вирішенні питання про розмір пені слід врахувати наступне.

Конституційний Суд України у рішення від 07 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 липня 1996 року дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове значення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора.

Такий висновок Конституційного Суду України узгоджується з положеннями Резолюції Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Тому Конституційний Суд України зазначив, що захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Враховуючи, що розмір нарахованої Банком на підставі умов кредитного договору пені (88479,61 дол. США) є неспівмірним з розміром заборгованості за кредитом та, враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки до 4000,00 дол. США.

Крім того, з п. 1.5 Статуту Банку (нова редакція), затвердженого річними Загальними зборами акціонерів АТ "Родовід Банк" від 09.04.2012-10.04.2012, протокол № 1, слідує, що Банк здійснює свою діяльність на підставі ліцензії санаційного банку, яка одночасно є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій.

Зі змісту п. 14 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" слідує, що при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. В той же час, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, оскільки довідку про обмінний курс НБУ та розрахунок заборгованості у гривневому еквіваленті позивач суду не надав, що унеможливило визначення заборгованості у гривневому еквіваленті, то заборгованість з відповідачів слід стягнути в доларах США.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути заборгованість по кредиту в сумі 25241,43 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту складає - 17809,49 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2976,06 дол. США, пеня - 4000,00 дол. США, сума 3% річних - 455,88 дол. США, задовольнивши тим самим позов частково.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі по 1008 грн. 77 коп. з кожного.

Керуючись ст. 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 60, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором № 33/АК-048.08.2 від 20 лютого 2008 року в сумі 25241 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок один), 43 дол. США, з яких: заборгованість по кредиту складає - 17809,49 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2976,06 дол. США, пеня - 4000,00 дол. США, сума 3% річних - 455,88 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" судовий збір в сумі по 1008 (одній тисячі вісім) грн. 77 коп. з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.В. Батченко